У рамках щорічної скринінгової програми ранньої діагностики новоутровень шкіри та Всеукраїнського дня меланоми 15 травня 2019 року науково-педагогічними працівниками кафедри дерматовенерології НМАПО імені П. Л. Шупика (завідувач – д.мед.н. Олександр Літус) та спеціалістами клініки «Євродерм» проведено дерматоскопічне обстеження.
Щорічний скринінг новоутворень шкіри привернув увагу працівників академії до стану свого здоров’я, уважливого ставлення до різного виду шкірних новоутворень. Це дало змогу заздалегідь попереджувати розвиток важких захворювань. За результатами обстеження майже 100 працівників, бачимо зниження кількості патологічним станів: виявлено 2 патологічних стану у цьому році, у минули роки цей показник значно більше: 4 з 59 обстежених у 2018 році, 7 з 68 – у 2017 році.
В останні роки відмічається постійне зростання захворюваності на рак шкіри в цілому: у структурі онкологічних захворювань рак шкіри та меланома стоїть на першому місці і дорівнює 42,3 на 100 тисяч населення по м. Києву та 44,7 на 100 тисяч населення по Україні.
Людина протягом своєї еволюції уникали сонця і тільки у 1936 році виникла «мода на засмагу». З’явилась одержимість «бронзою», сонячна засмага стала ознакою хорошого фізичного, інтелектуального та соціального здоров’я. Але треба пам’ятати, що крім такого позитивного ефекту, ультрафіолетове опромінення має токсичну дію на ДНК, сприяє формуванню окислювальних радикалів, які розривають двохниткову ДНК; руйнує еластичні волокна шкіри, і є причиною передчасного старіння шкіри та причиною виникнення раків шкіри. Ультрафіолетове переопромінення ослаблює імунну систему, призводить до імунносупресії. У результаті чого зменшується кількість клітин Лангерганса в епідермісі, що в свою чергу, сприяє канцерогенезу, дозволяє переродженим клітинам ухилятися від контролю імунної системи.
Шкіру необхідно захищати від агресивного впливу ультрафіолетового опромінення.
Фотопротекція – це комплекс заходів, які направлені на зменшення дози УФО, що достягає шкіри:
- зменшення часу перебування на сонці з 10.00 до 16.00 години;
- нетривала експозиція при перебування на сонці вранці та ввечері;
- застосування літнього одягу;
- ендогенні фотопротектори (антиоксидантна дія, зменшення кількості вільних радикалів, прискорення регенерації): селен, вітамін Е, В-каротин, антигістамінні, антималярійні засоби;
- екзогенні фотопротектори (або сонцезахисні засоби у вигляді масел, емульсій, кремів).
Всі сонцезахисні засоби повинні захищати як від УФ-А променів, так і від УФ-В-променів.
Ступінь захисту від УФ-В променів фотозахисного засобу визначається сонцезахисним фактором (sun protective factor, SPF).
Сучасні вимоги до «ідеального» фотопротектора:
- добра переносимість;
- нетоксичність;
- ефективний захист від УФ-А і УФ-В променів одночасно;
- резистентність до води;
- пригнічення розвитку вільних радикалів та захист від розвитку фотоіндукованої патології шкіри;
- фотостабільність;
- комфортність у використанні.
Для отримання оптимального ефекту рекомендується наносити сонцезахисний засіб не менше ніж 2 мг на 1 см2 шкіри, з повторним нанесення кожні 2-3 години у зв’язку із можливістю розпаду під дією сонця.
Усвідомлення лікарями проблеми розповсюдження фотодерматозів та негативного впливу значної кількості сонячного опромінення на шкіру людини, дозволить активно залучити їх до вирішення важливої проблеми – зміни індивідуальної та групової поведінки відносно засмаги, щоб попередити розповсюдження раку шкіри, що у подальшому вплине на показники особистого та суспільного здоров’я.