Search

Школа дитячих та інфекційних хвороб

НАУКОВА ШКОЛА ДИТЯЧИХ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

 Наказ НУОЗ України імені П. Л. Шупика від 19.05.2016 № 1849 «Про ведення в дію рішень вченої ради» (протокол № 6 від 18.05.2016)

Засновник та керівник наукової школи:

ЧЕРНИШОВА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА – професор кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ України імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук, засновник цієї кафедри, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча імунологія», голова ГО «Всеукраїнська асоціація дитячої імунології», засновник і науковий керівник Київського міського дитячого центру клінічної імунології КМДКЛ № 1, заслужений лікар України. Професор Чернишова Л. Ю. підготувала 4-х докторів та 13 кандидатів медичних наук. В 2018 році готується 2 аспіранта.
Автор та співавтор понад 300 наукових праць, в тому числі понад 120 праць у наукометричних виданнях, h-index за Google Scholar – 14 та за Scopus – 10. Спеціальність 14.01.10 «Педіатрія», 14.01.13 «Інфекційні хвороби».

Наукова школа професора Чернишової Л.І. почала формуватися в 90-х роках., коли кафедра, засновником якої є проф. Чернишова Л.І., почала готувати спеціалістів з дитячої імунології. Вибору напрямку наукової діяльності сприяло співробітництво з Едмонтонським університетом (провінція Альберта, Канада) в рамках Українсько-Канадського проекту «Освіта». Професор Чернишової Л.І. є членом:

  • редакційної колегії фахових журналів з педіатрії, інфекційних хвороб, клінічної імунології;
  • спецради з захисту дисертацій за специальністю «Педітрія»;
  • Європейського наукового товариства з імунодефіцитів (ESID);
  • Європейсього товариства з дитячих інфекційних хвороб (ESPID);
  • атестаційної комісії МОЗ України.

Місія наукової школи: створення нових знань, теорії та практики за новим науковим напрямком в педіатрії, діагностика і лікування первинних імунодефіцитів, підготовка спеціалістів.

Напрямки діяльності школи: імунодефіцити у дітей, імунопрофілактика інфекційних хвороб, підготовка науково-педагогічних кадрів.

Головні завдання школи: Розвивати підходи до ранньої діагностики первинних імунодефіцитів, удосконалювати методи їх лікування та профілактики.

Наукова школа створена на основі

Наукова школа створена на основі понад 100 фундаментальних наукових праць – монографіях, посібниках, підручниках, тезах, статтях тощо, опублікованих у період 2000-2016 років, у тому числі у міжнародних та наукометричних виданнях.

З них найбільш вагомі наукові публікації школи: 2 підручники – 1. «Інфекційні хвороби у дітей» підручник / Л. І. Чернишова, А. П. Волоха, А. В. Бондаренко та ін.; за ред. професора Л. І. Чернишової. – К.; ВСВ «Медицина». – 2016.- 1016 с. ISBN 978-617-505-458-1; 2. «Дитяча імунологія: підручник» \ Л. І. Чернишова, А. П. Волоха, Л. В. Костюченко та ін.; за ред. професор Л. І. Чернишової, А. П. Волохи. -К.: ВСВ «Медицина», 2013, – 720 с.

Фундаментальні наукові праці на основі яких створена наукова школа

Колектив наукової школи складається з 12 представників.

Найбільш відомі представники наукової школи:

Волоха Алла Петрівна - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології академії, захистила дисертації в рамках наукової школи. Сфера наукової діяльності - імунодефіцити, ВІЛ-інфекція (2 аспіранти), за 5 років кількість публікацій - 24 вітчизняні, 11 - в закордонних виданнях, не враховуючи тези в міжнародних конференціях (6), h-index за Google Scholar - 8 та за Scopus – 4.

Костюченко Лариса Василівна - доктор медичних наук, професор кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного університету імені Данила Галицького (захистила дисертаціїю в рамках наукової школи) Google Scholar - 6 та за Scopus - 4.

Інші представники школи: Бондаренко Анастасія Валеріївна – доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ України імені П.Л.Шупика, доцент, доктор мед.наук, доцент (захистила кандидатську та докторську дисертації в рамках наукової школи) індекс Хірша Google Scholar - 6 та за Scopus - 4) Лапій Федір Іванович – доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ України імені П.Л.Шупика, доцент, канд.мед.наук (захистив кандидатську дисертацію в рамках наукової школи) Степановський Юрій Степанович – доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ України імені П.Л.Шупика, доцент, канд..мед.наук (захистив кандидатську дисертацію в рамках наукової школи) Гільфанова Анна Михайлівна –асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ України імені П.Л.Шупика, канд.мед.наук, (захистила кандидатську дисертацію в рамках наукової школи).

Основні досягнення та діяльність школи

Основні досягнення наукової школи за період існування:

  • Вивчена частота первинних(вроджених) імунодефіцитів в Україні.
  • Створено Регістр первинних імунодефіцитів за нозологією.
  • Розроблені ранні критерії діагностики первинних імунодефіцитів антитілоутворення, комбінованих імунодефіцитів.
  • Вивчена розповсюдженість первинного імунодефіциту, так званої слов’янської мутації.
  • Науково обґрунтовано і розроблено медичний супровід дітей з первинними імунодефіцитами.
  • Видано найбільш значиму наукову продукцію – підручники: Інфекційні хвороби у дітей: підручник / Л.І.Чернишова, А.П.Волоха, А.В.Бондаренко та ін.; за ред.. проф. Л.І. Чернишової. – К.; ВСВ «Медицина». – 2016.- 1016с. ISBN 978-617-505-458-1, Дитяча імунологія: підручник\Л.І.Чернишова, А.П.Волоха, Л.В.Костюченко та ін..; за ред.. проф. .Л.І. Чернишової, А.П.Волохи.-К.:ВСВ «Медицина», 2013,-720с.

Найбільш вагомі результатиза період існування:

  1. Визначені основні прояви інфекційного синдрому у дітей з гіпогамаглобулінемією. [Чернишова Л.І., Волоха А.П., 2006], описано особливості синдрому гіперімуноглобулінемії Е [Чернишова Л.І., Волоха А.П., Лапій та ін., 2006], імунодефіциту з підвищеним рівнем IgM, [Чернишова Л.І., Волоха А.П., Бондаренко А.В., 2007 ], представлена  клініко-імунологічна характеристика пацієнтів з вибірковим дефіцитом імуноглобуліна А [Чернишова Л.І., Волоха А.П., 2007], з Х-зчепленою агамаглобулінемією [Чернишова Л.І., Волоха А.П., 2007]. Це дало змогу виділити ранні критерії діагностики первинних дефіцитів антитілоутворення у дітей [А.П.Волоха, Л.І.Чернишова, 2008].
  2. Описано хронічний шкірно-слизовий кандидоз як первинний імунодефіцит у дітей [Л.І.Чернишова та ін., 2013], визначені ранні симптоми хронічної гранульоматозної хвороби, як імунодефіциту [Л.І.Чернишова, 2013].
  3. Визначені основні прояви групи автозапальних захворювань [Л.І. Чернишова та ін., 2015]. Описано варіант синдрому автоімунної поліендокринопатії-кандидіазису-ектодермальної дистрофії (APECED) без ендокринопатії та кандидіазису [Chernyshova L., et al. 2014].
  4. Визначені високоінформативні ранні клінічні ознаки – «маркери» - для більшості варіантів КІД, які дають змогу запідозрити імунодефіцит ще до появи інфекційного синдрому та інших ускладнень [Л.В. Костюченко., Л.І. Чернишова., Я.Ю Романишин, 2009, Л.В Костюченко, Л.І.Чернишова., Л.Мароді, 2009].  Не знайдено надійних  клінічних маркерів для важких комбінованих ІД (SCID), однак в якості скринінгового лабораторного показника, який є показанням для дослідження показників клітинного імунітету, запропоновано використовувати стійку лімфопенію, яка визначається у 77,3% хворих SCID [Л.І.Чернишова, Л.В.Костюченко, 2012].
  5. Надана клінічна характеристика  комбінованого імунодефіциту у новонароджених дітей [Чернышова Л. И., Бондаренко А. В., Старенькая С. Я., 2013].
  6. Описано особливості інфекційного синдрому при різних формах ПІД: альвеококоз у пацієнта з ПІД [Л.І.Чернишова, 2013], особливості гнійних менінгітів [А.П.Волоха, Чернишова Л.І. 2013],  мікози у структурі інфекційного синдрому при первинних імунодефіцитах [А.В. Бондаренко, Л.І. Чернишова, Л.В. Костюченко та ін.,  2015]
  7. На підставі детального вивчення клінічної маніфестації встановлено найбільш чутливі і специфічні ознаки ПІД і запропоновані критерії діагностики, які підготовлено у вигляді інформаційного листа ”Критерії підозрілого щодо первинного імунодефіциту випадку (покази до направлення на консультацію до дитячого імунолога)”, в яких на додаток до існуючих враховані критерії підозри щодо всіх груп ПІД.
  8. Вивчена інформативність визначення кількісних показників клітинної та гуморальної ланок імунітету для діагностики різних форм імунодефіцитів. Показано, що визначення  концентрації циркулюючих імуноглобулінів IgG, IgM, IgA, IgЕ в сироватці крові може бути скринінговим методом у дітей з підозрою на імунодефіцит [Л.І.Чернишова, А.П.Волоха, 2013]. Встановлено, що у дітей, хворих на загальний варіабельний імунодефіцит та імунодефіцит з підвищеним рівнем IgM відмічається істотне зниження В-лімфоцитів пам’яті та їх субпопуляцій в периферичній крові, що асоціюється з схильністю до хронічної бронхолегеневої патології, автоімунних захворювань, персистуючої лімфаденопатії, гепатоспленомегалії і визначає несприятливий прогноз перебігу імунодефіциту [А.П.Волоха, Л.В.Костюченко, Л.И.Чернишова, 2008].
  9. Дана характеристика факторів вродженого та адаптивного місцевого імунітету у дітей з первинними дефіцитами антитілоутворення  [Л.І.Чернишова та ін.2013]. Описано молекулярні механізми шкірно-слизового імунітету проти  Candida and Staphylococcus species [Maródi L, Cypowyj S, Tóth B, Chernyshova L, Puel A, Casanova JL 2012].
  10. Систематизовані дані з молекулярно-генетичних дефектів як причин розвитку ПІД в українській популяції пацієнтів на основі генетичного обстеження 183 пацієнтів, у результаті чого було веріфіковано 27 нозологій, що були обумовлені більш ніж 80 варіантами генетичних мутацій. Найбільш розповсюдженою є „слов’янська мутація” 657del5, що була виявлена у всіх 42 пацієнтів із синдромом Ніймеген у гомозиготному стані. Також високою інформативністю відмічене виявлення мікроделецій 22 хромосоми при синдромі Ді-Джорджи (94,1 %). Для кожної з 21 родин зі спадковою гіпогаммаглобулінемією і 15 родин з синдромом Віскота-Олдрича була характерною своя унікальна мутація [Boztug K, et al, Maródi L,Chernyshova L, Klein C. 2008, Gulácsy V1, Freiberger T, Shcherbina A, Pac M, Chernyshova L et al. 2011].
  11. Найчастіше при спадковій гіпогаммаглобулінемії мутації траплялись у 6 та 16 екзонах гену ВТК [Tóth B1, Volokha A,  Chernyshova L,et al 2009], при синдромі Віскота-Олдрича – у 10 екзоні гену WAS. Як причини ТКІД були виявлені поломки у генах  IL-2RG і RAG-1, IL-2Rα, АДА, Artemis і ДНК-лігази. ХГХ була обумовлена мутаціями у гені CYBB у 4/5 пацієнтів.
  12. Мутації, що повторюються, були виявлені при синдромі Омена у гені RAG1 - c.2487_2488delGAinsTT і с. 1331С>Т, а також при автоімунному полі ендокринному синдромі 1 типу  (c.769C>T, с. 834С>G), сімейній середземноморській гарячці (c.2080A>G, c.605G>A), синдромі Швахмана-Даймонда (258+2Т>С), синдромі Незертона (с.2468_2469 ins А).
  13. Описана клінічна та імунологічна маніфестація та надана молекулярна характеристика синдрому Омена [Sharapova SO, et al.,Chernyshova LI, et al. 2016]. Таким чином наведена характеристика основних молекулярно-генетичних мутацій як причини ПІД в українській популяції. Молекулярно-генетичні дослідження дають можливість проведення пренатальної діагностики та народження здорової дитини при наступній вагітності в сім’ї носіїв мутацій відповідного гену. Це – єдиний метод профілактики імунодефіцитів.
  14. Описана нова нозологічна форма імунодефіциту. На міжнародному рівні вперше описано новий варіант ПІД як результат мутації в гені STAT1, що приводить до посилення функції білка [Liu, S.Okada, X.F.Kong,…L.Chernyshova [et al., 2011], який було включено як нову нозологічну форму в міжнародну класифікацію ПІД від 2014 року.
  15. Виявлено, що мутація c.1154C>T в ДНК-зв’язувальному домені гену STAT1 асоційована додатково зі схильністю до вірусу простого герпесу, що не було описано раніше у пацієнтів із даною мутацією [Soltész B1,  Chernyshova L, 2013].
  16. Доведено, що визначення  функціональних методів імунологічного обстеження, зокрема визначення продукції ІЛ-17A, ІЛ-17F та ІЛ-22 у пацієнтів із рецидивним шкірно-слизовим кандидозом дозволяє виявити ланку ураження імунної системи у пацієнтів, при рутинному імунологічному обстеженні яких, не виявлено відхилень і дає можливість подальшого більш цілеспрямованого молекулярно-генетичного обстеження [Л.І. Чернишова, А.В. Бондаренко, В.П. Чернишов, 2015].
  17. Описання нової нозологічної форми первинного імунодефіциту внаслідок мутації гену STAT1 з посиленням функції білка STAT1 GOF дозволило діагностувати нові випадки як в Україні, так і світі. Мутації гену STAT1 з посиленням функції білка (GOF) приводять до посилення фосфорилювання білка STAT1, наслідком чого є порушення IL-17-опосередкованої імунної відповіді і підвищена чутливість до грибкових інфекцій через підсилену відповідь на інтерлейкіни IFN-γ, IFN-α та IL-27, а також до деяких бактеріальних патогенів внаслідок порушення вироблення специфічних антитіл. Мутація c.494А>G (D165G) асоційована з найбільш важким клінічним та імунологічним фенотипом серед усіх пацієнтів із мутаціями даного гену. Мутація c.1154C>T в ДНК-зв’язувальному домені гену STAT1 додатково зумовлює схильність до вірусу простого герпесу, що не було описано раніше у пацієнтів із даною мутацією [L. Maródi, S.Cypowyj, B.Tóth, L.Chernyshova, A.Puel, JL Casanova, 2012].
  18. Розробка методів лікування ПІД. Вперше було розпочато проведення замісної терапії внутрішньовенним імуноглобуліном при лікуванні  імунодефіцитів антитілоутворення [Л.І. Чернишова Л.І., О.П.Костюк, А.П.Волоха,1998 ]. Проведенні дослідження ефективності і безпечності вітчизняного препарату імуноглобуліну. Показано, що регулярне введення вітчизняного препарату дозволяє підтримувати рівень IgG в сироватці крові не менше 4-5 г\л та контролювати інфекційний синдром, що підтверджено зниженням захворюваності на пневмонію на 84,6% та частоти госпіталізацій на 76,8%. При цьому частота побічних реакцій була низькою (5,01% від загальної кількості інфузій), переважна більшість яких була легкою [Л.І.Чернишова,  А.П. Волоха, 2005].
  19. Основними причинами не отримання терапії були низька прихильність до лікування та відсутність фінансового забезпечення. Ці проблеми доводилися регулярно до відома МОЗ і, накінець у 2011 році  розпочалася централізована закупівля препарату внутрішньовенного імуноглобуліну для пожиттєвої терапії первинних імунодефіцитів [Л.І.Чернишова, 2012].
  20. Висока смертність пацієнтів з КІД потребує в ряді випадків радикальної терапії – трансплантації стовбурових клітин (ТСК) крові чи генної терапії, а у інших пацієнтів може обмежуватися консервативними методами супроводу [Л. В. Костюченко, Л. І. Чернишова, Я. Ю. Романишин, І. Я. Савчак, 2012].
  21. Отримані вітчизняні дані про етіологію інфекційного синдрому при різних формах ПІД та чутливість збудників до протимікробних препаратів. Науково обґрунтовано рекомендації щодо вибору препаратів для антибактеріальної терапії інфекційних ускладнень та вторинної профілактики у різних групах ПІД [Чернишова Л.І., та ін.,  2015, Чернишова Л.І., Гільфанова А.М., Бондаренко А.В. та ін., 2015]. Збільшення кількості діагностованих пацієнтів із ПІД після введення субспеціальності «дитяча імунологія» (Наказ МОЗ від 1995р.) висвітлило низку невирішених проблем у даної категорії пацієнтів: медичні, а також гуманітарні, соціальні, психологічні, фінансові. Для розробки методів соціального та медичного супроводу таких пацієнтів були проведені наукові дослідження з вивчення  показників якості життя пацієнтів із ПІД і їх родин і факторів, що на неї впливають [А.В.Бондаренко, Л.І.Чернишова, 2013]. 

Впровадження результатів наукових досліджень в Україні:

  1. Розпочато створення служби дитячої імунології після того, як було виділено окрему субспеціальність – дитяча імунологія. Було розроблено комплекс заходів для впровадження результатів наукових досліджень в практику.
  2. Створені протоколи лікування за спеціальністю “Дитяча імунологія”, які були затверджені наказом МОЗ України від 09.07.04р. за №355, у 2012 році було внесено зміни і доповнення до наказу №355 (наказ МОЗ від 21.12.2012 , №1082 Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09 липня 2004 року №355). У 2014 році було створено протокол лікування загального варіабельного імунодефіциту у дітей та дорослих.
  3. В результаті впровадження розроблених критеріїв ранньої діагностики різних форм ПІД, навчання лікарів первинної ланки надання медичної допомоги збільшилася їх настороженість щодо імунодефіцитів, і, відповідно, кожний рік збільшувалося виявлення первинних імунодефіцитів, рис.1 [Л.І.Чернишова,2014]. При цьому зменшився вік пацієнтів, коли лікарі з підозрою на імунодефіцит направляли до імунолога і рано ставився діагноз. Середній вік встановлення діагнозу ПІД в 1997 році був 10 років, у 2003р. – 5 років, у 2004-2008 рр. – 2,5 років. В останні роки ставився діагноз нерідко вже на першому році життя. Це дало змогу своєчасно призначити лікування, спасти життя і покращити його якість [Л.І.Чернишова, 2014].

Описання нової нозологічної формипервинного імунодефіциту внаслідок мутації гену STAT1 з посиленням функції білка STAT1 GOF дозволило діагностувати нові випадки як в Україні, так і світі. Завдячуючи постійній замісній терапії імуноглобулінами діти з ПІД антитілоутворення почали доживати до дорослого віку (старше 17 років).  Вперше створена сім’я пацієнтом з хворобою Брутона в Україні (народився здоровий син). В дорослу мережу медичного обслуговування переведено вже 25 дітей з ПІД, які потребують продовження постійної пожиттєвої замісної терапії внутрішньовенним імуноглобуліном, без якої вони почали помирати (2 пацієнти)  [Л.І.Чернишова, 2014].

У дітей, яким в минулі роки було зроблено ТСК (16) в Італії (в основному за рахунок благодійного фонду «Лінія життя» і 2-м пацієнтам – за рахунок коштів виділених МОЗ), виживаємість 81,25%. Без ТСК такі діти живуть не більше 2-х років. При спостереженні за дітьми після ТСК спостерігається повна реконституція імунної системи [Л.І.Чернишова, 2013]. Завдячуючи міжнародному співробітництву покращилася нозологічна діагностика первинних імунодефіцитів, було уточнено 37 нозологічних форм первинних імунодефіцитів.

  1. Впроваджено один із шляхів вирішення соціальних проблем пацієнтів із ПІД – у жовтні 2014 року створена громадська організація «Рідкісні імунні захворювання» для захисту інтересів пацієнтів із ПІД. Результатами роботи організації стало участь у засіданнях робочих груп МОЗ щодо внесення ПІД до переліку орфанних захворювань, громадської наглядової ради при МОЗ, створення інтернет-ресурсу для розміщення інформації щодо ПІД, сучасних методів лікування і діагностики, створення форумів для спілкування пацієнтів.

Участь у підготовці наукових та науково-педагогічних кадрів

Волоха А.П. керівник аспірантів , підготовка в процесі:
1. Раус Ірина Володимирівна, пошукач, тема: “Удосконалення схем вакцинації у ВІЛ-інфікованих дітей, що отримують антиретровірусну терапію”
2. Кісельова Галина Володимирівна, заочний аспірант, тема: “Медико-соціальний супровід ВІЛ-інфікованих підлітків”
3. Лісовська Ганна Миколаївна, очний аспірант, тема: “Стан захищеності від вакцинкерованих інфекцій та шляхи його покращення у пацієнтів з первинними і вторинними імунодефіцитами»
4. Передрійчук Ольга Михайлівна, очно-вечірня апірантура, тема: ”Вдосконалення імунопрофілактики проти пневмококової інфекції у дітей з первинними та вторинними імунодефіцитами”
5. Марунчин Тетяна Андріївна, заочний аспірант, тема «Оптимізація тактики ведення пацієнтів з первинними та вторинними гіпогамаглобулінеміями.» Костюченко Л.В. Керівник кандидатської дисертації Романишин Я.Ю. (робота в процесі виконання).

Участь у науково-дослідній роботі

Бюджетна НДР «Удосконалення підходів до імунопрофілактики інфекційних хвороб у дітей з первинними та вторинними імунодефіцитам» , № держ. Реєстрації 0118U001137, строки виконання 2018-2020 Науковий керівник Волоха А.П., зав.кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ України імені П.Л.Шупика, професор.

Спосіб імунопрофілактики дифтерії та працю у дітей з ВІЛ-інфекцією, № u 2017 12760, Волоха А.П., Чернишова Л.І., Раус І.В., Пат. Укр. № 125123 видано 25.04.2018 , Бюл. № 8 від 22.12.2017

Участь у діяльності спеціалізованих вчених рад та експертних проблемних комісій:

Не було у 2018 році. 

Участь у діяльності інших комісій у 2018 році: Волоха А.П. - Мультидисциплінарна робоча група з розробки медичних стандартів (уніфікованого клінічного протоколу) з лікування опортуністичних інфекцій та ВІЛ-асоційованих захворювань у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей; Робоча група з питань удосконалення організації лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД в Україні Костюченко Л.В. Член групи експертів та фахівців Постійної робочої групи МОЗ України з питань профільного супроводу державних закупівель для хворих на первинні імунодефіцити. Головний експерт з дитячої імунології ДОЗ Львівської ОДА. Національний тренер з питань вакцинації. Степановській Ю.С.- Член групи експертів та фахівців Постійної робочої групи МОЗ України з питань профільного супроводу державних закупівель для хворих на первинні імунодефіцити Бондаренко А.В. – голова групи експертів та фахівців Постійної робочої групи МОЗ України з питань профільного супроводу державних закупівель для хворих на первинні імунодефіцити Лапій Ф.І. Член оперативного штабу Міністерства охорони здоров’я України з попередження циркуляції вакциноспоріднених поліовірусів Член групи експертів та фахівців Постійної робочої групи МОЗ України з питань профільного супроводу державних закупівель для хворих на первинні імунодефіцити

Участь у підготовці нормативних документів

У 2015-2016 роках взято участь у створенні наступних стандартів і протоколів:
- Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку».
- Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Ведення найбільш поширених станів у дітей віком до 5-ти років у контексті інтегрованого ведення хвороб дитячого віку».

Публікації наукової школи

У 2018 році: Імунопрофілактика іфекційних хвороб: навчально-методичний посібник / Л.І.Чернишова, Ф.І.Лапій,  А.П.Волоха, та ін.; за ред.. проф. Л.І.Чернишової, доц. Ф.І.Лапія, проф. А.П. Волохи – К.; ВСВ «Медицина». – 2018. - 322 с.

У 2017 році: підручник –  «Інфекційні хвороби у дітей» підручник / Л.І Чернишова, А.П.Волоха, А.В.Бондаренко,  та ін..; за редакцією Л.І.Чернишової.- К.: ВСВ «Медицина», перевидання, 2017.- 1016с.

У 2016 році: підручник –  «Інфекційні хвороби у дітей» підручник / Л. І. Чернишова, А. П. Волоха, А. В. Бондаренко та ін.; за ред. професора Л. І. Чернишової. – К.; ВСВ «Медицина». – 2016.- 1016 с. ISBN 978-617-505-458-1.

У 2015 році:

  1. Chhabra P, Samoilovich E, Yermalovich M,Chernyshova L, Gheorghita S, Cojocaru R, Shugayev N, Sahakyan G, Lashkarashvili M, Chubinidze M, Zakhashvili K, Videbaek D, Wasley A, Vinjé J, Chernyshova L. //Infect Genet Evol. 2014 Dec;28:283-8.
  2. SO Sharapova, IE Guryanova, OE Pashchenko, IV Kondratenko, Chernyshova L Molecular сharacteristics, сlinical and іmmunologic manifestations of 11 children with Omenn syndrome in east slavs (Russia, Belarus, Ukraine)//Journal of clinical immunology, 2015. – P.1-10.
  3. Чернишова Л.І., Гільфанова А.М., Бондаренко А.В., Яновська В.В., Глушкевич Т.Г. Резистентність Streptococcus pneumonia до β-лактамних антибіотиків в Україні // Профілактична медицина. – 2015. - № 1-2. – С. 33-35.
  4. А.В. Бондаренко, Л.І.Чернишова, Л.В.Костюченко, А.М.Гільфанова, Л.В.Рабош. Мікози у структурі інфекційного синдрому при первинних імунодефіцитах//Современная педиатрия, 2015-№4(68).- С.96-102.
  5. Чернишова Л.І. . Стратегія профілактики поліомієліту\\Современная педиатрия, 2015.-№5.-С.
  6. Л.І.Чернишова, А.П.Волоха, Ю.С.Степановский, Р.В.Мостовенко, Д.В.Янушевська, О.В.Гінка, Я.Є.Бойко. Сімейна середземноморська лихоманка//Современная педиатрия, 2015-№4(68).- С.91-95.
  7. Чернишова Л.І., Гільфанова А.М., Бондаренко А.В., Яновська В.В., Глушкевич Т.Г. Множинна антибактеріальна резистентність Streptococcus pneumoniaе. Можливості емпіричної антибактеріальної терапія пневмококової інфекції у дітей\\ Современная педиатрия, 2015.-№5.-С.
  8. Л.І.Чернишова, А.В.Бондаренко, Л.В.Костюченко, О.М.Савво, А.П.Волоха, О.В.Рабош Епідеміологія первинних імунодефіцитів в Україні за даними реєстрів пацієнтів\\ Здороровье ребенка, №7 (67),С.16-24, 2015.
  9. Патенти «Позитивне рішення на видачу патенту від 09.12.2015р.Назва патенту "Спосіб діагностики первинного імунодефіциту у пацієнтів із рецидивним шкірно-слизовим кандидозом", автори: Л.І. Чернишова, А.В. Бондаренко, В.П. Чернишов. Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель за результатами формальної експертизи. Висновок затверджений Державним департаментом власності, 17.08-2011 р. №1728\ЗУ\11. Назва корисної моделі «Спосіб ранньої діагностики розвитку СНІДу у дітей.

Отримані відзнаки, нагороди, гранти

Чернишова Людмила Іванівна грамота кабінету міністрів України (2018), Медаль «100 років НУОЗ України імені П.Л.Шупика», 2018

Заохочені гранти (включаючи клінічні дослідження):

1.    З 2006 року продовжується мультицентрове міжнародне дослідження ВООЗ «Моніторинг за ротавірусною інфекцією серед госпіталізованих з діареєю дітей до 5 років, Київ, Одеса» – Національний координатор програми проф. Л.І.Чернишова.

2.    2002-2005 роки «Hib –менінгіти в популяції дітей до 5 років м.Києва» Партнери PATH (США), CDC (США).

3.    2007-2008 роки «Оцінка впровадження кон’югованої вакцини проти Haemophilusinfluenzae  типу b в Україні та її ефективність в профілактиці пневмоній серед дітей раннього віку»», партнери ВООЗ, CDC (США).

4.    2012-2014 роки «Distribution of Streptococcus pneumoniae serotypes in nasopharyngeal carriage in healthy children aged 6 months to 5 years old in Ukraine», (Кампания Faizer, США).

5.    2013-2014 роки «A Multcenter Sttudy on the Efficacy, Safety and Pharmacokinetics of 110E in Patients with Primary Immunodefficiency (PID)”.

Міжнародна діяльність

2018 - ESID,ESPID, J-project, Global Network Rotavirus Surveiiance 26 конференцій: переглянути.

Представники школи брали активну участь у міжнародних проектах: керівник наукової школи Чернишової Л. І. – з 2006 року у глобальній мережі епіднагляду за ротавірусною інфекцією (Global Rotavirus Surveillance Network), Волоха А.П. взяла участь в Європейському освітньому проекті у дітей з ВІЛ-інфекції, що проводить Педіатрична Європейська Мережа з Лікування СНІДу (PENTA). Стажування за кордоном асистента Степановського Ю. С. з питань імунодефіцитів, зокрема автозапальних синдромів (м. Вашингтон, США).

Укладені та впроваджуються угоди:

  • Угода про співробітництво НУОЗ України імені П.Л.Шупика (Київ)  та Дебреценським Медичним університетом і Науковим центром здоров’я (кафедрою дитячої імунології і інфектології - зав.проф.Ласло Мароді, Угорщина) з 2009 року – вивчення первинних імунодефіцитів
  • Угода про співробітництво НУОЗ України імені П.Л.Шупика (Київ) та Інститут молекулярної біології та генетики АМН України(Професор Г. Д. Телегеєв)

Контакти:

Pr. Alain Hovnanian, M.D., Ph.D., Service de Génétique, INSERM UMR 1163, Laboratoire des Maladies génétiques cutanées, Institut Imagine des maladies génétiques, Paris, France

Ivona Aksentijevich, M. D, National Institute of Human Genome Research, Bethesda, MD, USA

Raphaela Goldbach-Mansky, M. D., National Institute of Arthritis and Musculoskeletal and Skin Diseases, Bethesda, MD, USA

Marco Gattorno, M.D., IRCCS Istituto G. Gaslini, UO Pediatria 2, Genoa, Italy

Pr. Jean-Laurent Casanova, M.D., Ph.D., Génétique humaine des maladies infectieuses, INSERM U 550, Faculté de médecine Paris-Descartes, Site Necker,  PARIS, FRANCE

Raimonds Simanis, M.D., M.B.A., Ph.D., Riga Stradins University, Department of Infectology and Dermatology, Riga, Latvia.

Стажування за кордоном – асистент Степановський Ю.С., Вашингтон, США, з питань імунодефіцитів, зокрема автозапальних синдромів.

Участь у наукових форумах, періодичних виданнях, трансфер знань

Участь наукової школи у наукових форумах та періодичних виданнях, трансфер знань.

Наукові форуми:

"Наукові форуми, в організації яких брала участь наукова школа з педіатрії у 2018 році")
1. 14 Науково-практичний симпозіум з міжнародною участю в рамках Центрально-Східноєвропейської програми J-Project, присвячений 100-річчю НУОЗ України імені П.Л.Шупика «Діагностика та лікування гематологічної патології у дітей із ПІД», 26-27 квітня 2018, Київ (Гематологічні порушення у дітей з ПІД)
2. Науково-практична конференція з міжнародною участю (17) Питання імунології в педіатрії до 25-річчя кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології та до 100-річчя НУОЗ України імені П.Л.Шупика «Сучасні підходи до лікування та супроводу пацієнтів із первинними імунодефіцитами», Київ, 8-9 листопада 2018

Участь наукової школи у роботі періодичних видань:

Проф.Л.І.Чернишова: «Актуальная инфектология», «Аллергология, иммунология», «Здоровье ребёнка», «Сучасна педіатрія», «Педиатрия. Восточная Европа»

Статус видання - наукометричне, національне, входить до баз Scopus та Web of Science

Трансфер знань: представником школи професором Волохою А. П. зроблено виступи з лекціями за кордоном.