Рибальченко Василь Федорович — доктор медичних наук, професор кафедри дитячої хірургії, ортопедії та травматології НУОЗ України імені П. Л. Шупика. На кафедрі працює з 1994 року по теперішній час. Освіту здобув в Уманському медичному училищі (1975–1979) та Одеському медичному інституті імені М. І. Пирогова (1981–1987), де навчався на педіатричному факультеті. У 1991–1993 роках проходив клінічну ординатуру за спеціальністю «дитяча хірургія» у Київському науково-дослідному інституті педіатрії, акушерства і гінекології. У 1994–1995 роках навчався у магістратурі Київського державного інституту удосконалення лікарів за спеціальністю «дитяча хірургія». У 1995 році здобув ступінь магістра медицини, тема роботи — «Клініко-діагностичні паралелі вад розвитку легень у дітей». У 1998 році захистив кандидатську дисертацію «Діагностика та хірургічне лікування гіпоплазії легень у дітей», у 2002 році отримав вчене звання доцента кафедри дитячої хірургії КМАПО імені П. Л. Шупика. У 2008 році захистив докторську дисертацію «Непрохідність кишечника у дітей: діагностика та лікування», а з 2010 року обіймає посаду професора кафедри. Лікарський стаж становить понад 40 років. З 1999 року має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «дитяча хірургія». Постійно підвищує професійну та педагогічну кваліфікацію. Проходив спеціалізацію з бронхології та ендоскопії (НДІ ПАГ), абдомінальної лапароскопічної хірургії у дітей (НМАПО імені П. Л. Шупика), ургентної дитячої хірургії (Брест, Білорусь; Гродно, Білорусь), мініінвазивних та ендоскопічних технологій у хірургії (НІХТ імені О. О. Шалімова), невідкладної дитячої хірургії (Вроцлав, Польща), а також брав участь у 12-му конгресі EUPSA з мінімально інвазивної хірургії новонароджених (Львів, 2019). Є автором і співавтором 538 наукових праць, у тому числі 30 підручників, навчальних посібників і монографій, затверджених МОН та ЦМК МОЗ України, 29 патентів на винаходи та корисні моделі, 6 раціоналізаторських пропозицій. Під його науковим керівництвом підготовлено двох кандидатів медичних наук — В. В. Стахова та Ю. Г. Демиденка. Нагороджений орденом «Знак Пошани», має почесне звання «Заслужений лікар України». Відзначений подяками Міністра охорони здоров’я України, ректора НУОЗ України імені П. Л. Шупика, Яготинської районної державної адміністрації та районної ради Київської області, Управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації, а також Почесною грамотою Академії наук вищої школи України. Основним напрямком клінічної та наукової діяльності є розробка і впровадження інноваційних технологій у лікуванні вроджених і набутих захворювань травного каналу у дітей. Ним розроблено та впроваджено методики лікування тотального агангліозу товстого кишечника, удосконалені методи кишкових швів та швів купола сліпої кишки, а також нові підходи до лікування хвороби Гірсшпрунга, хвороби Пайра, первинного та вторинного мегаректуму, анальних тріщин, нетримання калу та геморою у дітей раннього віку. Вперше в дитячій хірургії України впроваджено використання гідроструменевого скальпеля при операціях на органах черевної порожнини. Розробив сучасну стратегію обстеження та лікування дітей із закрепами, що відображено у навчальних посібниках «Синдром закрепів у дітей» та «Порушення випорожнень у дітей: закрепи та енкопрез».