Навчання в магістратурі

Деталі

226 „Фармація, промислова фармація” 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ

ЯКІСТЬ ОСВІТИ, КАДРОВА ПОЛІТИКА ТА ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ

СПІВПРАЦЯ З СТЕЙКХОЛДЕРАМИ

Стейкхолдери (англ. Stakeholders) ‒ зацікавлені сторони, фізичні та юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність. Іноді їх називають групами інтересів або групами впливу.

Зовнішні стейкхолдери:

  • держава, яка здійснює нормативно-правове регулювання діяльності ЗВО і основне замовлення на підготовку фахівців вищої освіти через розподіл державного замовлення на підготовку кадрів;
  • регіональні органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
  • роботодавці (великі промислові підприємства; малі та середні підприємства; організації соціальної сфери, наукові установи, заклади вищої освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти), які зацікавлені в компетентних фахівцях;
  • різноманітні громадські організації та об’єднання, які безпосередньо не пов’язані із системою освіти (політичні партії, етнічні та інші соціальні групи, творчі спілки, наукові установи тощо), але які зацікавлені у соціальному партнерстві.

Внутрішні стейкхолдери:

  • різні категорії осіб, що отримують освіту здобувачі другого (магістерського) та третього рівнів освіти, вільні слухачі, аспіранти, докторанти та їх батьки;
  • науково-педагогічні працівники, навчально-допоміжний і адміністративно-управлінський персонал.

Діяльність стейкхолдерів поширюється на освітні програми, що впроваджуються на кафедрі, де безпосередньо відбувається формування освітнього процесу через надання пропозицій та участь у засіданнях робочих груп щодо розробки та оновлення освітніх програм.

Головними завданнями, що постають перед внутрішніми і зовнішніми групами стейкхолдерів, щодо успішної реалізації освітніх програм є:

  • сформувати академічну спільноту на принципах академічної доброчесності, прозорості, неупередженості та достовірності інформації;
  • сприяти покращенню побутових умов здобувачів вищої освіти та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;
  • брати участь у моніторингу якості нормативних документів (освітніх програм спеціальностей, робочих програм освітніх компонентів, методичного забезпечення освітнього процесу, тощо);
  • впливати на покращення якості освітньої діяльності та якості викладання освітніх компонентів, практичної підготовки, науково-дослідної роботи, тощо;
  • впливати на розробку, моніторинг, періодичний перегляд освітніх програм спеціальностей та їх зміст;
  • впливати на оцінку якості професорсько-викладацького складу за такими напрямами діяльності: професійні характеристики, педагогічна діяльність, науково-дослідна, навчально-методична та організаційна робота, міжнародна мобільність;
  • впливати на вибір технологій і методів викладання освітніх компонентів, якість їх методичного забезпечення; якість і об’єктивність оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти щодо компетенцій, зазначених в освітній програмі; якість матеріально-технічної бази спеціальності; якість процесу набуття практичного досвіду здобувачами вищої освіти; якість наукової роботи та можливість участі здобувачів вищої освіти у академічній мобільності, наукових проектах, конференціях, публікаціях тощо;
  • сприяти проходженню виробничих, дослідницьких, педагогічних практик та ознайомлення з інноваціями в управлінні документно-інформаційною діяльністю та інноваційними підходами в організації освітньої, науково-дослідної діяльності;
  • надавати пропозиції щодо покращення якості практичної підготовки здобувачів вищої освіти та необхідних компетенцій для опанування інноваціями в технологіях та наукових розробках. 

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА – ПІДГОТОВКА, ЗАХИСТ

Положення про підготовку та захист кваліфікаційної роботи здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня у НУОЗ України імені П. Л.  Шупика

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Автор – фізична особа, творчою працею якої створено твір.

Твір (робота, матеріал) – інформація, як результат наукової чи навчально-методичної діяльності конкретної особи (чи у співавторстві), представлена на паперових носіях або в електронному вигляді у мережі Інтернет (монографія, підручник, навчальний посібник, стаття, тези, препринт, автореферат і рукопис дисертації (дисертаційна робота), магістерська чи бакалаврська робота, курсова робота чи проект, реферат, есе, контрольна робота тощо).

Плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору (ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Цитата – порівняно стислий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого (у тому числі оприлюдненого у мережі Інтернет) твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерело цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими власні твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

Унікальність твору (роботи, матеріалу) – співвідношення (у відсотках) матеріалу, що не має збігів з іншими публікаціями, до загального обсягу матеріалу.

 

Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність»:

ЕЛЕМЕНТИ ТА СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ

Пам’ятка користувача Moodle для здачі диференційованих заліків через онлайн-тестування 

ПРАКТИКА

Положення про проведення практики здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня у НУОЗ України імені П. Л. Шупика 

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НА ДРУГОМУ (МАГІСТЕРСЬКОМУ) РІВНІ 

Освітньо-професійна програма «Фармація» 

Освітньо-професійна програма підготовка здобувачів освіти на другому (магістерському) рівні

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Навчальний план з підготовки здобувачів вищої освіти на другму (магістерському) рівні 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ 

Аптечна технологія ліків (денна форма навчання)

Аптечна технологія ліків (заочна форма навчання)

Силабус навчальної дисципліни Аптечна технологія ліків 

Біофармація (денна форма навчання)

Біофармація (заочна форма навчання)

Силабус навчальної дисципліни Біофармація

Виробнича практика з аптечної технології ліків

ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ

ПОЛОЖЕННЯ про порядок та умови вибору здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня вибіркових дисциплін в НУОЗ України імені П. Л. Шупика 

КАТАЛОГ ВИБІРКОВИХ ДИСЦИПЛІН (ВИБІРКОВИХ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ) ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 226 «ФАРМАЦІЯ, ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ» 

Засоби лікувальної комсетики

Силабус навчальної дисципліни Засоби лікувальної косметики

Лікарська токсикологія

Силабус навчальної дисципліни Лікарська токсикологія

Нутриціологія та броматологія

Побічна дія ліків (денна форма навчання)

Побічна дія ліків (заочна форма навчання)

Силабус навчальної дисципліни Побічна дія ліків

Технологія лікарських косметичних засобів

Силабус навчальної дисципліни Технологія лікарських косметичних засобів

Фармацевтична біотехнологія

Силабус  навчальної дисципліни  Фармацевтична біотехнологія

Фітотерапевтичні і гомеопатичні засоби (денна форма навчання)

Фітотерапевтичні і гомеопатичні засоби (заочна форма навчання)

Силабус навчальної дисципліни Фітотерапевтичні і гомеопатичні засоби

РЕГЛАМЕНТ ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКУ

(дистанційна форма)

Залік – це форма підсумкового контролю, що полягае в оцінці засвоення студента магістранта навчального матеріалу з дисципліни „Технологія лікарських косметичних засобів” виключно на підставі результатів виконання ним усіх видів навчальних робіт, передбачених робочою навчальною програмою.

Залік виставляеться за результатами поточного контролю, тобто базуеться на результатах поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв. Студент має отримати оцінку з кожної теми навчальної програми, відпрацювати «2», «нб», заповнити робочий зошит, підготувати реферати, зробити презентацію в обсязі навчального матеріалу і в терміни встановлені робочим навчальним планом. Результати поточного контролю є показником рівня засвоєння студентами навчальної програми та виконання самостійної роботи. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність становить 200 балів. Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент становить 120.

Успішність кожного студена оцінюється за двобальною системою «зараховано» або «незараховано» на останньому практичному занятті після засвоення навчального матеріалу (дистанційно). 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ «АПТЕЧНА ТЕХНОЛОГІЯ», ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА СЕСІЮ. 

  1. Лікарські форм, що потребують асептичних умов виготовлення. Вимоги належної аптечної практики ДФУ, стандарту МОЗ України, наказів МОЗ України щодо виготовлення стерильних та асептичних лікарських форм в умовах аптек.
  2. Асептичні умови виготовлення лікарських засобів. Поняття про пірогенні речовини та перевірка апірогенності препаратів для ін’єкцій.
  3. Розчини для ін’єкцій. Нормативна документація, що регламентує їх виготовлення (ДФУ, стандарт МОЗ України, накази МОЗ України).
  4. Розчинники, що використовуються в технології ін’єкційних розчинів, вимоги до них. Види контролю якості, умови та термін зберігання води для ін’єкцій.
  5. Стадії технологічного процесу виготовлення розчинів для ін’єкцій. Критичні точки.
  6. Методи стерилізації. Характеристика, класифікація.
  7. Стабілізація розчинів для ін’єкцій. Принцип вибору стабілізаторів.
  8. Методи розрахунку ізотонічних концентрацій лікарських речовин в розчинах для ін’єкцій.
  9. Стерилізація. Види стерилізація: Термічна. Хімічна стерилізація. Променева. Стерилізація фільтруванням. Контроль ефективності стерилізації.
  10. Класифікація інфузійних розчинів. Забезпечення ізотонічності, ізогідрії, ізоіонії та ін. Технологія.
  11. Особливості технології ін’єкційних розчинів термолабільних лікарських речовин, неводних розчинів та суспензій для ін’єкцій.
  12. Лікарські форми, що використовуються в офтальмології. Характеристика. Класифікація.
  13. Очні краплі. Характеристика, вимоги.
  14. Особливості технології очних крапель в залежності від розчинності лікарських речовин. Контроль якості, пакування, маркування, оформлення до відпуску.
  15. Допоміжні речовини в очних лікарських засобах.
  16. Характеристика і номенклатура консервантів. Механізм дії.
  17. Очні мазі. Характеристика основ. Особливості виготовлення.
  18. Сучасні офтальмологічні лікарські форми.
  19. Вимоги до первинної упаковки і зберігання очних лікарських засобів. Оцінка якості очних лікарських форм
  20. Вимоги до лікарських форм з антибіотиками. Особливості введення антибіотиків до складу різних лікарських форм.
  21. Технологія мазей та супозиторіїв з антибіотиками; характеристика основ для їх виготовлення.
  22. Особливості технології та контролю якості лікарських форм для новонароджених та дітей віком до 1 року.
  23. Визначення водних витяжок, їх класифікація. Вимоги Державної фармакопеї України до настоїв та відварів. 
  24. Способи прописування настоїв і відварів.
  25. Теоретичні основи процесу екстрагування діючих речовин з лікарської рослинної сировини.
  26. Фактори, що впливають на процес екстракції.
  27. Технологічні стадії виготовлення настоїв і відварів з рослинної сировини.
  28. Правила введення до водних витяжок лікарських речовин згідно з вимогами ДФУ.
  29. Особливості технології водних витяжок з сировини, що містить різні групи біологічно активних речовин.
  30. Особливі випадки виготовлення настоїв та відварів.
  31. Види стандартизованих екстрактів-концентратів.
  32. Вимоги діючої нормативної документації до якості стандартизованих екстрактів - концентратів, їх номенклатура.
  33. Правила виготовлення рідких лікарських форм з використанням екстрактів-концентратів і введення до їх складу різних лікарських речовин.
  34. Особливості локалізації слизу в клітинах лікарської рослинної сировини і технології водних витяжок (алтеї коренів, льону насіння, подорожника насіння та ін.)
  35. Оцінка якості і зберігання водних витяжок відповідно до вимог нормативних документів, їх пакування і оформлення до відпуску (ДФУ, накази МОЗ України). 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ», ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА СЕСІЮ. 

  1. Косметологія як галузь природознавства та складова в системі охорони здоров’я.
  2. Основні етапи розвитку косметології і аромології.
  3. Косметичні аспекти морфології та фізіології шкіри. Проникність.
  4. Державне нормування виробництва і реалізації парфумерно-косметичної продукції.
  5. Санітарно-гігієнічна експертиза ПКП. Сертифікація.
  6. Біологічно активні, діючі, лікарські та допоміжні речовини у складі косметичних засобів.
  7. Тара та упаковка парфумерно-косметичної продукції.
  8. Основні принципи застосування косметичних засобів.
  9. Косметичні препарати рідкої форми випуску. Лосьйони. Тоніки.
  10. Основні принципи застосування косметичних засобів.
  11. Косметичні препарати піномийного призначення.
  12. Косметичні засоби для догляду за порожниною рота.
  13. Косметичні креми.
  14. Косметичні гелі.
  15. Косметичні засоби дезодоруючої дії.
  16. Декоративні косметичні препарати для догляду за шкірою
  17. Декоративні косметичні препарати для догляду за волоссям та нігтями.
  18. Парфумерія.
  19. Косметичні креми спеціального призначення
  20. Виготовлення косметичних препаратів за індивідуальними прописами. 

ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ/ТЕСТІВ З ДИСЦИПЛІНИ «АПТЕЧНА ТЕХНОЛОГІЯ», ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА СЕСІЮ 

1. Аптека готує інфузійні розчини для внурішновенних ін'єкцій. Які компоненти не дозволяється додавати до їх складу?

Консерванти.  A.

Воду для ін'єкцій. B.

Розчин натрію хлориду. C.

Розчин натрію хлориду ізотонічний. D.

Воду для ін'єкцій стерильну. E.

 

2. В аптеку надійшов рецепт на приготування очних крапель, що містять 1% розчин пілокарпіну гідрохлориду. Яку речовину провізор використав для забезпечення ізотонічності?

Натрію хлорид  A.

Кислоту борну B.

Глюкозу C.

Натрію нітрат D.

Натрію сульфат E.

 

3. Провізор-технолог прийняв рецепт на очні краплі з адреналіну гідрохлоридом. Яку властивість адреналіну гідрохлориду потрібно врахувати в технології?

Термолабільність  A.

Малу розчинність у воді B.

Погану розчинність у воді C.

Термостабільність D.

Леткість E.

 

4. Фармацевт приготував очні краплі, які містять цинку сульфат. Яку речовину, потрібно використати для забезпечення ізотонічності:

Натрію сульфат  A.

Глюкозу. B.

Натрію нітрат C.

Натрію сульфіт D.

Натрію хлорид E.

 

5. Фармацевт приготував 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Вкажіть метод стерилізації кінцевого продукту:

паровий  A.

повітряний B.

газовий C.

механічний D.

радіаційний E.

 

6. Фармацевт приготував 150 мл 10% розчину глюкози. Вкажіть, яку кількість рідини Вейбеля він додав для стабілізації даного розчину:?

7,5мл  A.

5мл B.

10мл C.

15мл D.

3мл E. 

 

7. Фармацевт приготував ін’єкційний розчин натрію гідрокарбонату.

Вкажіть максимальний об’єм заповнення флакону.

80%  A.

100% B.

50% C.

40% D.

30% E.

 

8. У аптеку надійшов рецепт для приготування очної мазі на вазеліново-ланоліновій основі. Вкажіть, у якому співвідношенні фармацевт повинен приготувати мазеву основу.

9:1  A.

1:1 B.

5:1 C.

8:2 D.

7:3 E

 

9. Фармацевт приготував 100 мл 10 % розчину глюкози для ін’єкцій. Вкажіть кількість глюкози для приготування даного розчину (вологість глюкози -10%)?

11,1  A.

10,0 B.

10,5 C.

5,0 D.

5,5 E.

10. В аптеку поступив рецепт для приготування очних крапель, що містять протаргол. Вкажіть яку речовину обрав фармацевт для ізотонування очних крапель.

не ізотонують  A.

натрію хлорид B.

натрію нітрат C.

натрію сульфат D.

кислота борна E.

 

11. Фармацевт приготував очні краплі, що містять срібла нітрат. Яку речовину необхідно взяти для забезпечення ізотонічності?

Натрію нітрат  A.

Натрію хлорид B.

Кислоту борну C.

Глюкозу D.

Натрію сульфат E.

 

12. Вкажіть час стерилізації 250 мл 5% глюкози парою під тиском при температурі 120 0С?

12 хв.  A.

8 хв. B.

30 хв. C.

15 хв. D.

1 год. E.

 

13. Фармацевт приготував розчин для ін’єкцій, який містить сіль, утворену сильною основою і слабкою кислотою. Вкажіть необхідний стабілізатор.

натрію гідрооксид  A.

натрію сульфат B.

кислота хлористоводнева C.

кислота аскорбінова D.

цистеїн E.

 

14. Фармацевт готує розчин для ін'єкцій з речовиною , яка потребує стабілізації 0,1 М розчином кислоти хлоридної. Вкажіть цю речовину:

Новокаїн  A.

Кальцію хлорид B.

Калію хлорид C.

Гексаметилентетрамін D.

Натрію бензоат E.

 

15. Фармацевт приготував ін`єкційний розчин з додаванням стабілізатора – натрію гідрокарбонату. Вкажіть речовину, яка потребує використання даного стабілізатора:

Натрію тіосульфат  A.

Новокаїн B.

Ефедрину гідрохлорид C.

Натрію хлорид D.

Глюкоза E. 

ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ», ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА СЕСІЮ 

  1. Напишіть класифікацію морфологічних елементів шкірних захворювань, назвіть морфологічні елементи, дайте їх коротку характеристику.
  2. Запропонуйте склад рідкого лікарського косметичного препарату для лікування вугрової хвороби підлітків. Опишіть технологію виготовлення, обгрунтуйте вибір інгредієнтів.
  3. Підберіть склад кремоподібного лікарського косметичного препарату для лікування вугрової хвороби підлітків. Опишіть технологію виготовлення, обгрунтуйте вибір інгредієнтів.
  4. Запропонуйте склад рідкого лікарського косметичного препарату для лікування сухої себореї волосистої частини голови. Опишіть технологію виготовлення, обгрунтуйте вибір інгредієнтів.
  5. Підберіть склад рідкого лікарського косметичного препарату депігментуючої дії. Опишіть технологію виготовлення, обгрунтуйте вибір інгредієнтів.
  6. Запропонуйте склад (перелік і концентрації речовин) й опишіть функціональне призначення кожного компонента рецептури крему для гоління. Вкажіть показники, за якими відповідно до вимог АНД визначається якість даного препарату, та методи визначення цих показників.
  7. Підберіть склад (перелік і концентрації речовин) та опишіть функціональне призначення кожного компонента рецептури крему денного зволожуючого. Вкажіть показники, за якими відповідно до вимог АНД визначається якість даного препарату, та методи визначення цих показників. Наведіть класифікацію, номенклатуру та механізм дії УФ-фільтрів.
  8. Подайте склад (перелік і концентрації речовин) і опишіть функціональне призначення кожного компонента рецептури зволожуючого крему для жирного типу шкіри. Вкажіть показники, за якими відповідно до вимог АНД визначається якість даного препарату, та методи визначення цих показників.
  9. Підберіть рецептуру й опишіть технологічний процес виробництва косметичного скрабу. Наведіть блок-схему технологічного процесу виробництва, опишіть функціональне призначення кожного компонента рецептури. Охарактеризуйте речовини, що використовуються в скрабах для забезпечення відлущуючої дії.
  10. Склад косметичного крему для рук, г:

Вода очищена 64,75

Гліцерин 15,0

Рідкий парафін 6,0

Бутиленгліколь 3,0

Моностеарат гліцерину 3,0

Стеаринова кислота 3,0

Вазелін 3,0

Цетиловий спирт 2,0

Натрію гідроксид 0,25

Вкажіть функціональне призначення компонентів рецептури крему та косметичний ефект даного КЗ. 

  1. Запропонуйте склад суміші для ароматизаційної лампи для регенерації шкіри після травм, запалень, пересушування. Обгрунтуйте вибір інгредієнтів.
  2. Вкажіть склад ароматерапевтичного лікарського препарату (олії) для зміцнення нігтів. Обгрунтуйте вибір інгредієнтів.
  3. Запропонуйте склад кремоподібного ароматерапевтичного лікарського препарату для лікування целюліту. Опишіть технологію виготовлення, обгрунтуйте вибір інгредієнтів.
  4. Подайте склад суміші для ароматизаційної ванни для регенерації шкіри після травм, запалень, пересушування. Обгрунтуйте вибір інгредієнтів.
  5. Підберіть рецептуру й опишіть технологічний процес виробництва туалетних вод. Наведіть блок-схему технологічного процесу виробництва. Охарактеризуйте стадію відстоювання та вистоювання в технології парфумерних рідин.