На кафедрі виконано і захищена у 2021 році дисертаційна робота на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук на тему: «МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ФОРМУВАННЯ БІОЦЕНОЗУ У ДІТЕЙ ІЗ ВРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ СЕРЦЯ », спеціальність 03.00.07– мікробіологія
УДК 576.8.073.3:616.12-007-053.1
Виконавець: заочний аспірант кафедри мікробіології, бактеріолог Філоненко Г.В.
Науковий керівник: завідувач кафедри д. мед. н. професор Кирик Д.Л.
Початок - січень 2016; Завершення - листопад 2020
Актуальність проблеми. В Україні щороку народжується 5-5,5 тисяч дітей з вродженими вадами серця (ВВС), 35-40% з них знаходяться у критичному стані з перших днів і тижнів життя та потребують невідкладної інтенсивної терапії і хірургічної корекції в неонатальному періоді [Руденко Н.М., 2003]. Актуальною проблемою кардіохірургічних стаціонарів залишаються інфекційні ускладнення(ІУ), частота яких при операціях на відкритому серці в умовах штучного кровообігу за даними вітчизняних дослідників складає 19,8%[Кирик Д.Л.,2015], за кордоном реєструють від 4,9 до 30 %[Gomez B.,2010;Самойлова Л.М.,2012].
Розвиток післяопераційних ІУ суттєво знижує результативність проведених операцій, залишаючись однією з суттєвих причин післяопераційної летальності. Летальність серед кардіохірургічних пацієнтів з ІУ у 2-4 рази вище [Bouza E.et.al., 2003, Olsen M.et.al.2008].
В Україні мікробіологічний моніторинг та аналіз ІУ у дітей із ВВС знаходиться на початковій стадії. Не досліджувались біологічні властивості клінічно значущих штамів, а також молекулярно-генетичні детермінанти антибіотикорезистентності.
Мета роботи: розробити комплекс заходів направлених на оптимізацію профілактичних і лікувальних заходів у кардіохірургічних стаціонарах на підставі визначення особливостей формування мікробіоти різних біотопів у дітей з вродженими вадами серця за допомогою сучасних мікробіологічних методів діагностики.
завдання досліджень: 1.Визначити частоту розвитку ІУ, їх етіологічну структуру в різних біотопах у дітей з ВВС. 2. Вивчити екологію збудників ІУ в умовах кардіохірургічного стаціонару, провести їх епідеміологічне маркування. 3. Дослідити основні біологічні властивості клінічно значущих штамів для оцінки їх епідемічної небезпеки. 4. Провести визначення антибіотикорезистентності у виділених штамів із різних біотопів та об'єктів кардіохірургічного стаціонару. 5.Визначити молекулярно-генетичні детермінанти беталактамаз розширеного спектру дії(БЛРСД) і карбопенемаз у клінічно-значущих штамів для оптимізації схем антибіотикотерапії. 6.Розробити рекомендації для удосконалення мікробіологічного моніторингу ІУ у дітей з ВВС для оптимізації профілактичних і лікувальних заходів в кардіохірургічних стаціонарах.
Предмет дослідження: біологічні властивості виділених штамів : культуральні , морфологічні, тинкторіальні, біохімічні, гемолітичні, адгезивні, фібринолітичні, чутливість до антибіотиків .
Об’єкт дослідження: склад мікробіоти немовлят та дітей першого року життя, які знаходилися на лікування в кардіохірургічному стаціонарі.
Методи дослідження: в роботі використанні мікробіологічні, клінічно-лабораторні, біохімічні, серологічні,молекулярно-генетичні і статистичні методи дослідження. Робота ґрунтується на результатах мікробіологічного обстеження новонароджених та дітей першого року життя, які знаходилися на лікуванні в кардіохірургічному стаціонарі. Для вирішення наступних завдань будуть проведені такі види досліджень:
1) дослідження мікробіоти кишківнику, слизових оболонок зіву , носу;
2) дослідження крові на стерильність;
3) дослідження пупкової рани і післяопераційних ран;
4) дослідження об'єктів зовнішнього середовища кардіохірургічного стаціонару;
5) визначення рівнів антибіотикорезистентності виділених збудників;
6) визначення детермінант резистентності в родині Enterobacteriaceae до беталактамних антибіотиків і карбопенемів молекулярно-генетичним методом -полімеразно-ланцюгової реакції.
Наукова новизна роботи: вперше на основі проведених нами досліджень будуть визначені частота і етіологічна структура інфекційних ускладнень у дітей з ВВС у кардіохірургічного стаціонару.
Вперше будуть досліджені основні біологічні властивості клінічно значущих штамів для оцінки їх епідемічної небезпеки.
Вперше будуть визначені молекулярно-генетичні детермінанти беталактамаз розширеного спектру дії(БЛРСД) і карбопенемаз у клінічно-значущих штамів для оптимізації схем антибіотикотерапії.
Практичне значення одержаних результатів: з метою зниження ризику розвитку ІУ у післяопераційному періоді у дітей з ВВС запропоновано в стаціонарах кардіохірургічного профілю здійснення автоматизованого мікробіологічного моніторингу.Впровадження цієї системи дозволить зменшити ризик розвитку післяопераційних ІУ та оптимізувати схеми антибіотикотерапії.
