Цикл тематичного удосконалення “Виходжування передчасно народжених дітей з застосуванням методу «мати-кенгуру» та катамнестичним спостереженням після виписки” проводиться на кафедрі неонатології з 12.02. по 26.02.21 за очно-заочною формою з елементами дистанційного навчання. Заочна частина 12.02-19.02, змішане очне навчання 22.02-26.02.21.
Куратор циклу Краснова Юлія Юріївна - доцент кафедри неонатології, кандидат медичних наук.
Контактні дані: т. 095-130-94-84, e-mail: July.krasnova@gmail.com
Система, яка буде використана для забезпечення онлайн-навчання: Zoom.
Тривалість занять 40 хвилин з перервами по 15 хв. Кількість занять згідно з робочим планом (додається).
Порядок оформлення на цикл:
Реєстрація слухачів проводиться в дистанційному або очному режимі. Пакет документів для оформлення на цикл буде надіслано на електронну пошту бажаючих пройти цикл тематичного удосконалення.
Підготовлений пакет документів надсилається за адресою:
Відділення Нової пошти м. Києва № 70 (проспект Перемоги, 20) куратору циклу Красновій Юлії Юріївні (т. 095-130-94-84).
Тестовий вхідний рівень знань (додається) буде проводитися в дистанційному режимі: слухачу буде надано текст опитувальника електронною поштою. Слухач відповідає на запитання письмово та засвідчує особистим підписом скан/фото своєї відповіді, яка зберігається на кафедрі.
Анкетування слухачів про задоволеність навчання на кафедрі та щодо корупційних ризиків проводиться на сайті академії за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScSubBTyOcu3ejyxBipSqCB9D-X31f_1zL6U63Vcr3V_TsTsQ/viewform
За неможливості слухача через епідеміологічну обстановку бути присутнім на очній частині циклу, підключення до занять проводиться за програмою Zoom, залік буде проведено дистанційно і посвідчення про проходження циклу передано поштовим повідомленням.
Список рекомендованої літератури
Цикл призначений для підвищення кваліфікації, удосконалення теоретичних знань та практичних навичок лікарів: неонатологів, педіатрів, акушерів-гінекологів, лікарів загальної практики-сімейної медицини, які працюють з новонародженими дітьми, з питань раннього розвитку, реабілітації та грудного вигодовування.
Найсучасніші технологічні методи виходжування передчасно народжених малюків, повне парентеральне харчування – сьогодення відділень інтенсивної терапії новонароджених, але це високоінвазивні, коштовні технології, які потребують високої кваліфікації персоналу. Одночасно з пошуком новітніх методів лікування та профілактики перинатальних пошкоджень у передчасно народжених дітей, з оглядом на розвиток нейрофізіології, розвивається такий напрямок виходжування новонароджених, як нейропротекція оточенням, що розвиває. Створення умов для розвиваючого догляду вже є стандартом неонатальної допомоги у світі.
Метод мати-кенгуру є стандартизованою протокольною системою догляду за недоношеними дітьми та народженими із малою масою, яка базується на контакті шкіра-до-шкіри між дитиною та батьками. Це концептуально проста, елегантна технологія, у якій роль медичних працівників в основному зводиться до навчання, тренування, запропонування експертного консультування та ретельного моніторингу. Метод не є альтернативним традиційному медичному супроводу новонароджених, але являє собою науково обґрунтовану мультирівневу інтервенцію, існує достатня доказова база щодо можливості та доцільності використання цього методу при виходжування дітей з низкою масою тіла при народженні.
Метод мати-кенгуру визначається як ранній, тривалий або постійний контакт шкіра-до-шкіри між матір’ю (або тим, хто може її замінити) та її дитиною у лікарні або після виписки мінімум до 40 тижнів скорегованого віку, з виключно грудним вигодовуванням та відповідним катамнестичним спостереженням. За довгий час існування методу накопичено достатню доказову базу щодо його ефективності при виходжуванні передчасно народжених та маловагових дітей. Розрізняють 5 основних категорій ефектів застосування методу при виходжуванні дітей з малою масою тіла:
- фізіологічні (покращання стану дітей через вплив на кардіо-респіраторну та гормонально-метаболічну адаптацію, температурний гомеостаз, імунологічний статус із зменшенням інфекційних ускладнень та ін.);
- поведінкові (формування більш зрілої моделі сну, знеболюючий ефект, розвиток моделі харчування та ін.);
- нутритивні (більш оптимальний розвиток лактації, підвищення частоти та тривалості ексклюзивно грудного вигодовування);
- психо-соціальні (тісне інтерактивне спілкування матері та дитини, зниження психо-патологічних ефектів, створення розвиваючого оточення з формуванням природної поведінки);
- нервово-психічні (покращання загального, ментального та рухового розвитку).
Основні завдання навчання за очно-заочною формою з елементами дистанційного навчання:
- розширення можливостей доступу спеціалістів до якісної фахової освіти;
- урахування під час навчання індивідуальних потреб та можливостей слухачів;
- опанування слухачами навичок самостійної роботи;
- підвищення ефективності підготовки завдяки використанню сучасних інформаційних і комунікаційних засобів.
Складено перелік питань до вступного тесту та підсумкового заліку, перелік необхідних практичних навичок, список рекомендованих джерел. (Додається)
Проміжний контроль знань здійснюється за рахунок годин, передбачених на семінарські заняття.