Google search

13 - 14 листопада з великим успіхом відбулась у on-line форматі Міжнародна науково-практична конференція - «Досягнення і перспективи клінічної пародонтології. Наука-практиці», яка була організована кафедрою терапевтичної стоматології Інституту стоматології (далі – ІС) НМАПО імені П.Л. Шупика спільно з ВГО «Асоціація лікарів-пародонтологів України».

Відбулась одна з найважливіших щорічних стоматологічних подій в Україні, яка надала унікальну можливість лікарям-стоматологам різної спеціалізації почути різні точки зору щодо питань діагностики, прогнозування, сучасних підходів до профілактики та лікування захворювань пародонта, що базуються на доказовій медицині. Висока розповсюдженість захворювань пародонта як в країнах світу, так і в Україні обумовлюють високу актуальність питань, що були розглянути на конференції.

13 листопада конференцію урочисто відкрили проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НМАПО імені П.Л. Шупика проф. Наталія Савичук та зав. кафедрою терапевтичної стоматології ІС НМАПО проф. Галина Білоклицька.

У той же день на першій сесії: «Сучасні підходи до діагностики факторів ризику, малоінвазивного та хірургічного лікування захворювань тканин пародонта – Optimal Clinical Practics» під модераторством: проф. Галини Білоклицької, були заслухані доповіді проф. Наталії Савичук (Київ, Україна),  проф. Наталії Юдіної (Білорусь) щодо  ролі мікробіома порожнини рота в формуванні та прогресуванні інфекційно-запальних захворювань тканин пародонта та слизової оболонки із демонстрацією клінічних випадків; проф. Лариси Хоменко з співавторами, а також проф. Людмили Яковенко, з співавторами стосовно проблем дитячої пародонтології (Київ, Україна) з демонстраціями клінічних випадків.

На другій сесії «Регенеративні технології в стоматології» під модераторством проф. Юлії Чумакової (Одеса, Україна) були заслухані наступні доповіді: проф. Володимира Цепколенка «Замісна клітинна терапія Antiage в стоматології» (Одеса, Україна), д.мед.н. Оксани Копчак, проф. Галини Білоклицької – «Регенеративні технології в практиці лікаря-пародонтолога», проф. Андрія Копчака – «Тромбоцитарні концентрати (PRP/PRF) в хірургічній стоматології» (Київ, Україна), проф. Олени Дорошенко, проф. Павла Леоненка з співавт. «Про особливості дентальної імплантації у пацієнтів з генералізованим пародонтитом» (Київ, Україна). Дуже цікавим був виступ адвоката, к.ю.н., директора Навчально-наукового центру медичного права Київського національного університету імені Тараса Шевченко - Радмили Гревцової, присвячений правовим аспектам лікування захворювань пародонту у умовах COVID-19 (Київ,Україна).

Великої уваги заслуговують доповіді гостей конференції з інших країн: проф. Наталії Юдіної (Білорусь), док. Яніва Маєра (Ізраїль), почесного проф. НМАПО, проф. Kоркуда Деміреля (Туреччина), проф. Космаса Толідіса (Греція), док. Катерини Латипової (США). Наші колеги представили оригінальні інноваційні підходи до діагностики та лікування захворювань пародонта.

14 листопада  на ранковій сесіі були обговорені питання пов’язані з впровадженням в Україні Європейської класифікації захворювань пародонта – EFP, 2017. Це доповіді проф. Галини Білоклицької (Київ, Україна), проф. Юлії Чумакової (Одеса, Україна), проф. Коркуда Деміреля (Туреччина).

На другий сесії: «Впровадження сучасних протоколів лікування захворювань тканин пародонта: клінічно - орієнтовані кейси» під модераторством проф. Галини Білоклицької (Київ, Україна) були заслухані доповіді: проф. Тетяни Петрушанко (Полтава, Україна), проф. Галини Мельничук з співавт. (Івано-Франківськ, Україна), доц. Лариси Дерейко, доц. Ольга Петришин (Львів, Україна), д.мед.н. Олесі Годованої, Олега Годованого  (Львів, Україна), д. мед.н. Ірини Новицької,  з співавт. (Одеса, Україна), а також аспіранта ІС НМАПО Костянтина Горголя. Всі доповіді викликали велике зацікавлення у слухачів, пролунало багато запитань.

Після закінчення основної програми конференції, бажаючі лікарі-стоматологи змогли взяти участь у майстер-класі доц. Копчака на тему «Кавітрон у протоколах лікування та профілактики захворювань тканин пародонта». 

Наприкінці конференції, після обговорення всіх доповідей, була прийнята резолюція. Серед інших важливих питань постало питання введення у стоматології нової закордонної термінології стосовно «захворювань пародонту» - із зміною на «захворювання періодонту», тобто замінити термін «Пародонтит» на «Періодонтит», як узаконено в світовій пародонтології.

Крім цього, слід прийняти нову «Класифікацію захворювань та станів тканин пародонту і периімплантних тканин», яка була розроблена на спільному засіданні EFP (Європейська федерація періодонтологів) та AAP (Американська академія періодонтології) в Чикаго (2017) та офіційно прийнята на теренах Європи і США. Клопотати перед МОЗ України щодо включення в навчальну стоматологічну програму в розділ «Пародонтологія» цієї «Класифікації захворювань та станів тканин пародонту і периімплантних тканин 2017» (EFP&AAP World Workshop, 2017) на додипломному рівні ЗВО України та закладів післядипломної освіти, для підготовки  докторів філософії. Адаптувати «Класифікацію захворювань та станів тканин пародонту і периімплантних тканин» (2017) для впровадження в практичну діяльність лікарів стоматологів України, як базову для розробки нових протоколів та стандартів діагностики та лікування захворювань пародонту.

Ввести до реєстру МОЗ спеціальності: лікар-стоматолог пародонтолог, що зробить можливим підняти рівень високоспеціалізованої пародонтологічної допомоги на різних рівнях, що сприятиме збереженню та відновленню стоматологічного здоров’я та якості життя наших співвітчизників.

Сприяти удосконаленню системи підготовки та безперервної освіти спеціалістів вищої та середньої ланки з метою підвищення якості стоматологічної допомоги.

Оцініть матеріал

Актуальність матеріалу: 93.38% - 26 Голосів
Корисність матеріалу: 94.42% - 23 Голосів
Доступність матеріалу: 93.55% - 24 Голосів

Загальна оцінка матеріалу

Читайте також