Лікарні, лабораторії та інші медзаклади створюють величезну кількість відходів. Це відбувається в ході діагностики й лікування пацієнтів, профілактики захворювань та нівелювання потенційних ризиків для здоров’я людей. Ці відходи несуть ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мутагенних і радіаційних впливів на організм людини, травматизму та інфікування.

Неправильне поводження з медичними відходами може мати серйозні наслідки для громадського здоров’я як через прямий вплив, так і негативну дію на стан екології.

Поводження з медичними відходами в Україні регламентується Державними санітарно-протиепідемічними правилами й нормами щодо поводження з медичними відходами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я від 08 червня 2015 року № 325 (далі — Наказ).

На жаль, нині в закладах охорони здоров’я ще досі використовують Інструкцію про збір, знезараження, зберігання і здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас, затверджених наказом МОЗ від 22 жовтня 1993 року № 223. Ця інструкція створює небезпечні умови і для медичних працівників, і для екології. Зокрема, суперечить чинному Наказу в положеннях щодо розбирання шприців та систем для внутрішньовенного вливання.  

Що треба знати про медичні відходи

Відповідно до чинного Наказу, медичні відходи поділяють на такі категорії:

• категорія А — епідемічно безпечні медичні в?96дходи;
%0
• категорія В — епідемічно небезпечні медичні відходи;
• категорія С — токсикологічно небезпечні медичні відходи;
• категорія D — радіологічно небезпечні медичні відходи.

Категорія В — це найбільша група медичних відходів, до яких включають будь-які відходи, які мали контакт із біологічними рідинами. До цієї категорії включають відходи, які залишаються під час та після догляду за пацієнтами з COVID-19.

Відходи категорії В поділяють на небезпечно гострі та інші. Небезпечно гострі — це голки, пір’я, леза тощо. Інші — засоби індивідуального захисту, медичні вироби або розхідні матеріали забруднені кров’ю та іншими біологічними рідинами тощо. 

Які існують методи знешкодження медичних відходів

Наказ встановлює два підходи до знешкодження відходів:

• централізований— передавання медичних відходів ліцензіатам;
• децентралізований— на території закладу охорони здоров’я.

Нині лише один заклад охорони здоров’я має ліцензію на поводження з медичними відходами. Інші ж укладають договори із ліцензіатами (суб’єктами господарювання та фізичними особами-підприємцями, які отримали ліцензію на поводження з небезпечними медичними відходами).

Відходи, які передаються для знешкодження ліцензіатам, підлягають хімічній дезінфекції та транспортуванню.

Знешкодження відходів ліцензіатами здебільшого проводиться шляхом захоронення, без попередньої додаткової обробки фізичними методами. Цей підхід несприятливий для екології через дію як самих медичних відходів, так і дезінфекційних засобів, якими їх частково знешкоджують.

Найбільш розповсюджені способи знешкодження медичних відходів в світі:

• спалювання(інсинерація);
• обробка парою при високих температурах під тиском(автоклавування);
• обробка дезінфекційними розчинами(хімічний метод).

Враховуючи ризики, які супроводжують нинішній підхід до знешкодження інфекційно небезпечних медичних відходів, одним зі способів вирішення проблеми є організація повного циклу поводження з відходами на території закладів охорони здоров’я фізичним методом.

Оскільки лікарні зазвичай розміщені в густо заселених зонах, розміщення на їх території інсинераторів (спалювачів) зазвичай неможливе.

Хімічний метод не рекомендований до використання, в тому числі Наказом. Він є небезпечним для медичних працівників, дороговартісний, має низьку ефективність дезінфекції. Проте саме його використовують більшість закладів охорони здоров’я України.

Найбільш безпечним і економічно вигідним методом є обробка відходів паром під тиском (автоклавування):

• при температурі не менше 105 ºС протягом 30 хвилин із подальшим подрібненням;
• при температурі не менше 132 ºС протягом 60 хвилин для відходів нейрохірургічних операційних, що зумовлено можливою наявністю пріонів.

Звертаємо увагу, що Наказом визначено автоклави для дезінфекції відходів при температурі стерилізації не менше 150 ºС, однак вимоги до самого знешкодження відходів не визначені.  

Як оптимально утилізувати медичні відходи категорії В (рекомендації ЦГЗ)

Першочергово необхідно:

1. Визначити та обладнати приміщення для поводження з відходами.
2. Визначити відповідальну особу за поводження з відходами в закладі.
3. Розробити та затвердити типові схеми поводження з відходами та провести відповідні навчання з працівниками.

Приміщення для поводження з відходами – приміщення, в яких тимчасово зберігаються (у разі якщо відходів знешкоджується в ньому менше ніж 200 літрів на добу), обробляються/ дезінфікуються/ знешкоджуються відходи та візки для них, тимчасово зберігаються знезаражені відходи.

Пам’ятайте, знешкоджувати медвідходи в маніпуляційних кабінетах не рекомендується. Виключенням є рідкі відходи категорії В та відходи категорії С (цитостатики та генотоксичні лікарські засоби).

У маніпуляційних кабінетах слід сортувати і збирати відходи так, щоби будь-які ризики для працівників та витрати лікарні були мінімальними. Для цього в маніпуляційних кабінетах необхідно мати:

• відро з педаллю для медичних відходів категорії А (безпечних відходів);
• відро з педаллю або спеціальні кріплення з мішками (наприклад, поліетиленовими,  стійкими до механічних пошкоджень) для відходів категорії В;
• контейнер, стійкий до проколювання і до автоклавування, для небезпечно гострих відходів категорії В.

Забороняється руйнувати, розрізати медичні відходи для їх знезараження, у тому числі використані системи для внутрішньовенних інфузій, і знімати голку зі шприца після його використання. Тому, контейнер для небезпечно гострих відходів слід використовувати такий, у який будуть поміщатися шприци з голками, без їх знімання, або використовуйте спеціальні контейнери із пристосуванням для зняття голок зі шприца без доторкання до нього.

Збирати відходи більше однієї доби в місцях їх утворення заборонено. Виключенням є небезпечно гострі відходи, які дозволено збирати упродовж трьох діб. Медзаклад має скласти графік вилучення відходів і їх транспортування до приміщення поводження з відходами. Саме там слід проводити дезінфекцію, як фізичним, так і хімічним методами. Так можна уникнути всіх ризиків та недоліків, що пов’язані із дезінфекцією відходів у місці утворення.

Методи дезінфекції можна поєднувати, у разі недостатності одного з них. Наприклад, якщо в закладі є лише один автоклав невеликої потужності, його варто використовувати спершу для тих відходів, які при хімічній дезінфекції значно збільшують об’єм або вагу (засоби індивідуального захисту, відходи перев’язувальних кабінетів, операційних блоків, крім анатомічних матеріалів). Або якщо в закладі є промисловий шредер, автоклавувати спершу слід відходи з найбільшим об’ємом.

Пам’ятайте про охорону праці та засоби індивідуального захисту. Мінімальний комплект має містити:

• для транспортування відходів:рукавиці захисні та халат захисний від хімічних та інфекційних агентів;
• для хімічної дезінфекції:рукавиці захисні та халат захисний від хімічних та інфекційних агентів, захисний щиток.

Зверніть увагу, що спалювання відходів у печах, які не призначені для цього (наприклад, які використовують для нагріву води або опалення), і на відкритих вогнищах категорично заборонено. Для цього можна використовувати лише інсинератори, на встановлення яких слід отримати відповідні дозвільні документи

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України