Весна – час не лише нових емоцій, а й можливих нових, несподіваних реакцій вашого організму на навколишній світ - наприклад алергії. За прогнозами фахівців, до 2050 року на алергію страждатиме 30-45% усього населення планети.
Щодо українців, то вони потерпають, загалом, від тих самих алергенів, що й жителі інших регіонів Європи. Але часто плутають прояви алергії зі звичайною застудою і вдаються до самолікування, тоді як на сьогодні існує достатньо методів діагностування для того, щоб не лише підтвердити факт наявності у людини алергії, а й точно діагностувати алерген.
Лікарі визначають алерген кількома способами.
Класичний метод — шкірний прик-тест. Краплі екстрактів алергенів капають на руки пацієнта, спеціальними голками роблять незначні проколи і за наявності алергії в місці проби за кілька хвилин бачать реакцію: наприклад, папулу, почервоніння, свербіж. В Україні цей прик-тест проводять тільки восени і зимою. Крім того, два тижні до нього не можна вживати антигістамінні препарати та антидепресанти, бо результат буде негативним, навіть якщо є алергія.
Можна визначити алергію і лабораторно.
Специфічні антитіла, які утворюються до алергену, можна виявити у крові. Можна визначити алергію до кількох алергенів одночасно, як до інгаляційних, так і до харчових. Такі проби проводять під час загострення і якщо пацієнт приймає ліки — на результат це не вплине.
Нині серед лікарів розповсюджене поняття «молекулярна алергодіагностика». Науковці визначили, що в одному алергені може бути до 10 різних молекул алергії. І одні викликають реакцію, а інші — ні. Наприклад, люди з алергією на пилок берези можуть мати чутливість до яблук, персиків (відчуття дискомфорту й пощипування в роті). Але це не головна алергія на яблуко: просто його молекули дуже схожі на молекули берези. Організм плутає їх і виникає так звана «перехресна алергія». Тобто сучасні алергологи вміють визначати алергію навіть до компонентів алергенів. І це роблять в Україні!
Щодо лікування: алергію можна (і треба!) лікувати! Адже, поліноз – одне з захворювань, яке ми можемо вилікувати патогенетично. Тобто, вплинути на механізм, який призводить до розвитку цього захворювання. Для цього використовують метод специфічної імунотерапії, коли ми вводимо людині причинний алерген в малих концентраціях, з поступовим наростанням концентрації, внаслідок чого через деякий час організм перестає реагувати на даний пилок.
Інша справа, що не всі ідуть на цей метод лікування, тому що потрібно приходити в лікувальний заклад і витрачати час. Тому, другий метод – це симптоматичне лікування. Пацієнти надають перевагу саме цьому методу лікування тому, що у нас вільний доступ до лікарських засобів, чого бути не повинно. У цьому випадку використовують речовини, які звужують судини носа і знімають симптоми набряку (деконгестанти). Але ці речовини довго використовувати не можна, бо є цілий ряд симптомів побічної дії. Одним з неприємних наслідків є збільшення слизової в носі і потім, навіть в період, коли немає алергічного процесу, вона порушує носове дихання. Інколи це потребує навіть хірургічного втручання.
Третій метод – використання топічних назальних гормонів – глюкокортикоїдів. Вони досить ефективні і мають мінімальну побічну дію.
Тим, у кого є алергія на пилок, у період загострення хвороби лікарі радять зменшити час перебування на повітрі, не їздити з відкритими вікнами в машині, а приходячи додому, щодня витрушувати свій одяг та перевдягатися у домашнє. Корисно помити волосся на голові. Крім того, можна придбати спеціальні фільтри для носа.
Тим же, у кого алергія на певні продукти харчування, фахівці пропонують разом з алергологом обрати індивідуальні, гіпоалергенні дієти і дотримуватись їх.