Google search

Міністерство охорони здоров'я України оголосило 2020 р. Роком медсестринства. На жаль, не дивлячись на жертовну участь фахівців з середньою медичною освітою у боротьбі з пандемією, представникам цієї чудової професії приділяється не досить уваги.

У 2000 р. інституція громадянського суспільства Американська Асоціація медичних коледжів (American Association of Colleges of Nursing, AACN) і клінічно-дослідницький центр Місто надії (City of Hope) створили Консорціум з навчання медичних сестер щодо питань кінця життя (End-of-Life Nursing Education Consortium, ELNEC). Метою Консорціуму є провадити до- та післядипломне навчання медичних працівників щодо потреб помираючих і процесу вмирання (у форматі ToT – тренування тренерів). З того часу навчальна програма була інтегрована в навчальний процес на території США. Було розроблено міжнародну версію навчальної програми. Представники Консорціуму, спираючись передусім на громадські організації в різних країнах, впроваджують міжнародні стандарти медсестринської допомоги тяжкохворим.

Розглядаючи програму ELNEC, як певний еталон для підготовки медичних працівників з середньою освітою в Україні, ми можемо зауважити, що в ній розкриваються такі аспекти паліативної та хоспісної допомоги, як менеджмент болю, етичні аспекти, комунікація, горе, траур тощо.

У базовій навчальній програмі розглядаються також такі аспекти, як сім’я як отримувач допомоги; важливість поваги до культури пацієнта (родини); приділення особливої уваги окремим групам населення, зокрема, дітям і людям похилого віку, малозабезпеченим, бездомним або психічно хворим; увага до психосоціальних і духовних потреб пацієнта, а не лише фізіологічних; вплив соціоекономічних і політичних аспектів; важливість міждисциплінарної підтримки.

Асоціація паліативної та хоспісної допомоги та кафедра паліативної та хоспісної медицини також використовують елементи програми ELNEC у своїй навчально-просвітницькій діяльності.

Таким чином, самі медсестри (принаймні, на міжнародному рівні) визнають, що їх освіта має стосуватися не лише суто медичних, але і соціально-психологічних і соціально-культурних аспектів.

Олександр Вольф, провідний фахівець відділу міжнародного співробітництва, асистент кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика, голова БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги»