У відповідь на стратегію ВООЗ/ЮНІСЕФ до 2030 року «Глобальна елімінація передачі ВІЛ від матері до дитини».
Нагадуємо, що за визначенням ВООЗ, елімінувати захворювання означає: зникнення випадків захворювання на великій території в результаті припинення передачі збудника інфекції.
Відомо, що комплексна своєчасна антиретровірусна профілактика серед ВІЛ-інфікованих вагітних та їх дітей дозволяє істотно знизити ризик перинатального інфікування дитини. В даний час ефективність такої профілактики в світі не досягає 100%, тому ЮНЕЙДС був запропонований термін фактична елімінація, що означає зниження вертикальної трансмісії ВІЛ до 2-1% серед дітей, у яких виключено грудне вигодовування з моменту народження, і до 5% - серед дітей, які перебували на грудному вигодовуванні.
Протягом останнього десятиліття досить багато країн продемонстрували помітний прогрес у сфері профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. Сьогодні в країнах з високим рівнем доходів число нових випадків ВІЛ серед дітей фактично дорівнює нулю.
В рамках забезпечення заходів щодо профілактики ВІЛ та сифілісу від матері до дитини 03 грудня 2021 року проведено засідання Міжвідомчої робочої групи з питань валідації елімінації передачі від матері до дитини ВІЛ-інфекції та сифілісу, затвердженої наказом МОЗ від 19 серпня 2019 року № 1829, з метою узгодження Звіту України щодо подачі до ВООЗ заявки на валідацію елімінації ВІЛ у новонароджених. Можна на сьогодні констатувати, що в Україні досягнуто основні індикатори валідації, а саме обстеження вагітних на ВІЛ та прийом антиретровірусних препаратів з метою профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини становить більше 95%, а показник частоти вертикальної трансмісії ВІЛ за оперативними результатами ранньої діагностики у 2021 р. складає 1,6%. І тим не менше, проблеми ППМД ВІЛ залишаються, зокрема організація цієї роботи в умовах реформуванням вітчизняної системи охорони здоров’я, чому було також присвячено засідання робочої групи, в якому брала участь професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології професор Н. Жилка.