16 травня всі Європейські країни, в тому числі і Україна, відзначили Міжнародний день целіакії.
На сьогодні в нашій країні близько півтори тисячі дітей мають інвалідність по целіакії, а ще, орієнтовно, 400 тисяч живуть з недіагностованим захворюванням.
ВГО «Українська Спілка Целіакії» 15 травня 2021 року провела із представниками громадської спільноти науково-практичну конференцію, присвячену цій актуальній, соціально-значущій проблемі медицини. Метою конференції було ознайомлення якомога більшої кількості людей з інформацією щодо целіакії, з акцентом на своєчасну діагностику, сучасну терапію та реальні можливості покращення якості життя пацієнтів, які дотримуються безглютенової дієти.
У конференції взяли участь відомі спеціалісти, які займаються проблемами целіакії у дітей і дорослих: гастроентерологи, дитячі гастроентерологи / нутриціологи, дитячі алергологи та психологи.
Від кафедри дитячих і підліткових захворювань Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика під керівництвом професора Г. Бекетової у науково-практичній конференції виступила доцент О. Солдатова, яка прочитала проблемну клінічну лекцію щодо дефіциту заліза у дітей та підлітків, його причин та наслідків. Оскільки целіакія супроводжується синдромом мальасиміляції, що супроводжується дефіцитом мікронутрієнтів, у тому числі й заліза, своєчасна діагностика захворювання допоможе лікарю вчасно поставити правильний діагноз, попередити розвиток анемії ще до появи її клінічних симптомів. Також доцент О. Солдатова представила результати першого в Україні дослідження, проведеного сумісно співробітниками кафедри дитячих і підліткових захворювань НУОЗ України імені П. Л. Шупика та ВГО «Українська Спілка Целіакії» щодо виявлення латентного дефіциту заліза у дітей з глютензалежними захворюваннями.
Після доповідей учених відбулася виставка продуктів безглютенового харчування від вітчизняних і зарубіжних виробників та майстер-класи щодо рецептів приготування смачних страв із продуктів, які не містять глютен.
Отже, целіакія залишається соціально-значущим захворюванням, що погано діагностується, значно порушує якість життя пацієнтів, потребує медико-психологічного супроводу та широкої обізнаності спеціалістів різних профілів і батьків щодо кардинальних проявів хвороби, сучасних підходів до її терапії, тому потреба і доцільність проведення таких науково-практичних та освітньо-соціальних заходів в даному напрямку важко переоцінити.