Юрій Дрогобич (1450–1494)

Перший нині відомий учений з Укра­їни, який здобув ступінь доктора медицини. У Болонському університеті пройшов шлях від студента до ректора. Однак повернувся на батьківщину, викладав медицину й астрономію в Ягеллонському університеті, де свого часу розпочав науковий шлях. Служив придворним медиком у двох поспіль польських королів. Увійшов в історію української літератури як перший автор, чиї твори, написані латинською мовою, отримали друковану форму.

Володимир Караваєв (1811–1892)

Видатний хірург і педагог, досконало володів оперативною технікою і працював майже у всіх розділах хірургії. Зробив понад 16 тис. операцій. Особливих успіхів досяг у хірургічній офтальмології: одним із перших почав оперувати пацієнтів із катарактою (виконував цю операцію за півтори хвилини). Відомий також своєю доброчинністю – він безкоштовно лікував нужденних пацієнтів.

Олександр Богомолець (1881–1946)

Здійснив ґрунтовні дослідження проблем ендокринології, вегетативної нервової системи, онкології, заклав основи геронтології. В історію науки і медичну практику увійшли розробки О. Богомольця із консервування донорської крові, що використовувалися для переливання при крововтратах поранених на фронті під час Другої світової війни. За безпосередньої участі Олександра Богомольця були створені українські наукові інститути ендокринології, фізіології, онкології, радіології, геронтології.

Платон Шупик (1907–1986)

Видатний організатор медичної галузі. Одним із пріоритетних напрямів його діяльності на посту міністра було вдосконалення системи вищої медичної освіти. За безпо­сере­дньої участі П. Шупика відкрито чотири медичних інститути: в Луганську, Запоріжжі, Тернополі, Полтаві; створено низку науково-дослідних інститутів медичного профілю: загальної і невідкладної хірургії, ендокринології, урології та ін. Платон Шупик зробив вагомий внесок у розвиток матеріальної, навчальної та наукової бази Академії, якій 1998 р. було присвоєно його ім’я.

Микола Амосов (1913–2003)

Розробив нові методи операцій на легенях, хірургічного лікування вад серця. Вперше в світі створив і впровадив у практику протези серцевих клапанів з антитромботичною системою. Автор оригінальних апаратів штучного кровообігу. Основоположник української школи біомедичної та психологічної кібернетики. Йому належить величезна кількість наукових праць, серед яких – 19 монографій, присвячених біокібернетиці, торакальній хірургії тощо.

Олександр Шалімов (1918–2006)

Всесвітньовідомий фахівець у сфері хірургічної гастроентерології, торакальної і судинної хірургії. Першим розробив і впровадив в Україні резекцію стравоходу з одночасною пластикою, органозберігаючі операції на шлунку при виразковій хворобі, резекцію печінки, реконструкційні і пластичні операції жовчовивідних шляхів, операції на підшлунковій залозі, операції на судинах і мікрохірургічні операції. Під керівництвом Олександра Шалімова проведено першу в Україні трансплантацію серця. Автор понад 30 книг з хірургії.