5 січня 2022 року наказом МОЗ України затверджено Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин».

Клінічний протокол розроблений на вимогу часу в охороні здоров’я жінок та дітей, а також на запит надавачів послуг у сфері акушерства та неонатології щодо оновлення медичних технологій при проведенні такого складного втручання, як оперативне розродження.

Розробка клінічного протоколу «Кесарів розтин» викликано надзвичайною актуальністю питання втручання у ведення пологів шляхом кесаревого розтину в сучасному акушерстві.  Це пов’язано, перш за все, з високим ризиком ускладнень як з боку матері, так і з боку плода.

В цьому клінічному протоколі оновлені та більш деталізовані показання і протипоказання до операції кесарів розтин з метою виключення необґрунтованості показань, які ВООЗ визначає, як ятрогенне втручання.

Необхідно відмітити, що вперше наведені ризики оперативного втручання як для матері, так і для плода з метою інформування про них пацієнтів. Необхідно повідомляти, що  ризиками для жінок є: тромбоемболічна хвороба, масивні акушерські кровотечі, постнатальна депресія, нетримання калу (виникає більше ніж через 1 рік після пологів; порівняно з вагінальними пологами), а для дітей: госпіталізація до відділення новонароджених, інфекційна захворюваність, стійка словесна затримка мовного розвитку, дитяча смертність (до 1 року), захворюваність дихальних шляхів, дитячий церебральний параліч, розлад аутистичного спектру, діабет 1 типу.

Наведення ризиків спонукає керівників закладів охорони здоров’я до організації медичної допомоги відповідного рівня та високої кваліфікації спеціаліста, водночас інформування тієї категорії жінок, які  мають бажання розродження шляхом операції кесаревого розтину без наявності показань. 

Клінічний протокол розроблений на доказах та на рекомендаціях Клінічної настанови NICE guideline Caesarean birth (NG 192): 31 березня 2021 року, як документу з ефективними світовими практиками  (інтернет-посилання на документ: www.nice.org.uk/guidance/ng192 ).

Клінічний протокол призначений для керівників закладів охорони здоров’я та їх заступників, фізичних осіб-підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду, лікарів-акушерів-гінекологів, лікарів загальної практики–сімейної медицини, лікарів анестезіологів, лікарів-неонатологів, медичних сестер, акушерок, студентів закладів вищої медичної освіти, лікарів-інтернів, організаторів охорони здоров’я.

Заступник голови робочої групи з клінічних питань професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Надія Жилка здійснювала координацію розробки клінічного протоколу. У його розробці також взяли участь співробітники НУОЗ України імені П.Л. Шупика: проф. Олег Голяновський (завідувач кафедри акушерства, гінекології № 1), проф. Світлана Жук (завідувач кафедри акушерства, гінекології та медицини плода) проф. В’ячеслав Камінський  (завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології), Руслан Ткаченко (професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології).