Відповідно до Наказу НМАПО імені П.Л. Шупика «Про введення в дію рішень засідання вченої ради» (протокол №9 від 12.11.2014) у 2016 році створено наукову школу хірургії серця та магістральних судин імені академіка Г.В. Книшова. Спеціальність 14.01.04 «Серцево-судинна хірургія».

Місія наукової школи: створення нових знань, теорії та практики в галузі хірургії серця та магістральних судин.

Напрямки діяльності школи: 1) Вчення про надання висококваліфікованої хірургічної допомоги хворим з найважчими захворюваннями серцево-судинної системи, в тому числі хворим зі складними порушеннями ритму серця. 2) Організація навчання та підготовки лікарів хірургічних і терапевтичних спеціальностей, що спрямовані на оволодіння сучасними методами діагностики та хірургічного лікування вроджених і набутих вад серця, ішемічної хвороби серця, пухлин серця, порушень ритму та іншої патології серцево-судинної системи, що підлягає оперативному лікуванню. 3) Методична робота (створення та розробка навчальних програм, навчальних посібників і підручників з метою комплексного навчання слухачів). 4) Проведення численних наукових досліджень та впровадження їх результатів в практику охорони здоров'я з метою покращення якості надання кардіохірургічної допомоги населенню України.

Наукова школа створена на основі близько 500 фундаментальних статей, тез, монографій, підручників, методичних рекомендацій тощо, опублікованих у період 1986 - 2022 років, у тому числі у міжнародних та наукометричних виданнях.

На даний час на кафедрі хірургії серця та магістральних судин заплановано наукове дослідження, що присвячене одній з найбільш актуальних та масштабних проблем сучасної серцевої електрофізіології – радикальному лікуванню та покращенню якості життя пацієнтів з суправентрикулярними макро-реентрі тахіаритміями. Сучасні дослідження, що проводяться в провідних науково-практичних центрах світу, не вирішили низки актуальних питань виникнення та розвитку цих патологічних станів. Зокрема патофізіологічні передумови, фактори ризику виникнення та прогресування.

З огляду на те, що виключно консервативна антиаритмічна терапія суправентрикулярних макро-реентрі тахіаритмій є малоефективною та має ряд серйозних побічних явищ при тривалому застосуванні, в світі все більш розповсюдженою методикою лікування є радіочастотна катетерна абляція. Дана технологія відома досить давно, проте досі не існує уніфікованого підходу для проведення як електрофізіологічного дослідження так і самої радіочастотної катетерної абляції.

Існує цілий ряд способів, якими можна провести електрофізіологічне дослідження та катетерну абляцію, проте порівняння ефективності цих способів не проводилося в повній мірі. В світі іде постійний пошук оптимальних методик електрофізіологічної діагностики та катетерних абляцій, проте остаточний ідеал досі не знайдено.

Вдалий передопераційний вибір оптимального способу проведення електрофізіологічного дослідження та радіочастотної катетерної абляції дозволив би підвищити ефективність процедури, скоротити її час, зменшити променеве навантаження та собівартість витрачених розхідних матеріалів. Крім того, важливим є вивчення питання поєднання радіочастотної катетерної абляції та консервативного лікування при деяких видах передсердних макро-реентрі тахікардій та у випадках недостатньої ефективності катетерної абляції.

Очікується, що в ході науково-практичної роботи кафедри будуть вивчені результати катетерного лікування пацієнтів з суправентрикулярними макро-реентрі тахіаритміями і це дозволить оптимізувати методологію проведення електрофізіологічного дослідження та радіочастотної катетерної абляції, дасть можливість створити уніфікований алгоритм діагностики та диференціальної діагностики суправентрикулярних макро-реентрі тахікардій, підвищить ефективність самої радіочастотної катетерної абляції.

Також важливим аспектом дослідження, що планується, стане вивчення способів зменшення променевого навантаження на пацієнта та операційний персонал під час радіочастотної катетерної абляції. Це планується досягти двома способами: розробкою алгоритму апаратного зменшення променевого навантаження шляхом оптимізації доз та проекцій рентгенівського випромінювача (ангіографа) та застосуванням системи 3D моделювання. Остання методика потребує визначення показів для її використання, а також видання рекомендацій щодо створення різних типів віртуальних карт індивідуально під кожен вид передсердних тахіаритмій.