У пацієнтів із синдромом порушення активності та уваги (СПАУ) й межовим розладом особистості (наприклад, межовий і антисоціальний розлад особистості, поведінковий розлад у дітей) можна простежити схожі зміни в симетричних ділянках мозку. Це означає, що ці два типи розладів можуть бути розглянуті як споріднені, й увага під час встановлення діагнозу має бути приділена обом станам. Принаймні, так свідчать результати досліджень науковців з Каролінського інституту (Швеція) - https://ki.se, опубліковані в журналі Молекулярна психіатрія (Molecular Psychiatry, online 14 August 2018, doi: 10.1038/s41380-018-0202-6). Результати можуть призвести до ширшого розуміння обох станів.
Тривалий час у клінічних умовах спостерігали, що особи зі СПАУ також демонстрували емоційні проблеми – такі, як хаотичні емоційні відгуки, тривога і депресія. Проте кореляцію між СПАУ й ослабленою емоційною регуляцією не було встановлено. Однак певні теорії припускали, що обидва стани закорінені в дисфункції, пов’язаній із тим, як мозок регулює інформаційні процеси. Нове дослідження дозволило висунути цю гіпотезу завдяки наочній демонстрації того, як СПАУ і певні риси емоційної нестабільності (зокрема, поведінковий розлад у дітей) пов’язані зі схожими, паралельними змінами в мозку.
«Ми навіть можемо назвати їх братніми, спорідненими станами, оскільки в їхній основі лежать подібні мозкові механізми», – наголошує Предраг Петрович, доцент кафедри клінічних досліджень з нейронауки в Каролінському інституті і психіатр-консультант в Північній Стокгольмський психіатричній клініці.
Дослідження охопило понад тисячу дорослих людей. Завдяки МРТ команда змогла показати, як синдром порушення активності та уваги і риси поведінкового розладу у пацієнтів виявлялися через зменшення об’єму мозку і площі поверхні в частинах лобної долі і прилеглих ділянках. Уражені ділянки мозку переважно перекривались, але дослідники також виявили специфічні зміни, що стосувалися симптомів СПАУ або симптомів, що спостерігаються при поведінкових розладах.
«Ці результати важливі не в останню чергу для пацієнтів із емоційною нестабільністю – в багатьох випадках їх трактували скептично й вони відчували фрустрацію, бо їх не сприймали серйозно, - сказав доктор Петрович. - Тепер ми знаємо – це пов’язано зі змінами в мозку, що їх спостерігають у пацієнтів зі СПАУ, а такі зміни потребують ширшого розуміння і кращого діагнозу».
Це дослідження було частиною IMAGEN-project – фінансованої ЄС співпраці кількох європейських країн, що має на меті покращити розуміння того, як розвиваються мозок і поведінка. З’явилась надія на те, що ця наукова розвідка призведе не тільки до кращої діагностики, а й до кращого лікування – люди із діагнозом СПАУ зможуть отримувати специфічну терапію, яка допоможе їм успішніше керувати їхніми емоціями.
«Ми також потребуємо більше досліджень, які допоможуть зрозуміти, чи може централізоване медикаментозне лікування, що його отримують пацієнти зі СПАУ, давати позитивні результати також у лікуванні людей із межовим розладом особистості», - наголосив доктор Петрович.
Переклад Ірини БОРИСЮК
Докладніше про це можна прочитати на сайті Каролінського університету (Швеція)