21 - 23 жовтня 2018 р. у Мюнхені (Німеччина) проходив черговий Конгрес Європейського товариства медичної онкології (ESMO), у роботі якого взяли участь представники кафедри онкології НМАПО імені П. Л. Шупика д.мед.н., професор Богдан Сорокін, к.мед.н., доцент Ольга Пономарьова та лікар-інтерн Ірина Циганкова. У цьому році він зібрав понад 20 000 онкологів з понад 130 країн світу.
ESMO по праву вважається однією з провідних організацій світу, які об'єднують на своїх майданчиках хірургів-онкологів, хіміотерапевтів, променевих терапевтів, гематологів, патоморфологів, представників фармацевтичних компаній і пацієнтських організацій з усього світу. На базі щорічного конгресу ESMO тисячі фахівців обмінювалися досвідом і знаннями, ділилися останніми результатами клінічних досліджень, перш за все, з метою підвищення якості і доступності медичної допомоги онкологічним хворим. Десятки майстер-класів, освітніх лекцій і можливостей для подальшого кар'єрного зростання молодих онкологів були представлені на цій мультидисциплінарній платформі. Велику увагу привернули до себе наступні повідомлення про результати клінічних досліджень, що щойно завершено.
Імунотерапевтичний препарат Пембролізумаб був вивчений у першій лінії лікування метастатичного або рецидивуючого раку голови і шиї. Імунотерапія анти-PD-1 моноклональним антитілом пембролізумаб покращує показники виживаності у хворих рецидивуючим або метастатичним раком голови і шиї, згідно з дослідженням III фази KEYNOTE-048. Дане дослідження першим продемонструвало більш високі показники загальної виживаності при імунотерапії в порівнянні зі стандартними методами лікування на основі препаратів платини і цетуксимабу, а також затвердив необхідність рутинного визначення PD-L1 експресії у пацієнтів з раком голови і шиї.
Згідно з результатами дослідження II фази CheckMate-142, комбінована імунотерапія ніволумабом і низькодозним іпілімумабом може стати новою першою лінією лікування пацієнтів з метастатичним колоректальним раком з мікросателітною нестабільністю. Дана комбінація вже була схвалена FDA для лікування хіміорезистентного раку цієї локалізації. Вивчена мікросателітна нестабільність означає молекулярно-генетичні зміни в пухлинній клітці, що характеризуються порушенням механізму відновлення пошкодженої ДНК і призводять до накопичення мутацій в геномі клітини зі значно більшою швидкістю, ніж в нормальному стані. Серед 45 включених у дослідження пацієнтів, частота об'єктивних відповідей спостерігалася в 60% випадків, а 12-місячна виживаність без прогресування - у 77% пацієнтів, загальна виживаність склала 83%. В середньому, через 2,6 місяців була відзначена відповідь пухлини на лікування.
В рамках президентського симпозіуму ESMO 2018 були представлені результати дослідження III фази IMpassion130, у якому порівняли ефективність схем атезолізумаб + наб-паклітаксел і плацебо + наб-паклітаксел у пацієнток з нелікованим метастатичним тричі-негативним раком молочної залози. Тричі-негативний рак молочної залози характеризується відсутністю на поверхні пухлинних клітин рецепторів естрогенів і прогестерону, а також експресії рецептора епідермального фактора росту HER2. Даний підтип відрізняється агресивним перебігом і неможливістю застосування таких терапевтичних опцій, як гормонотерапія і таргетна терапія. Автори даного клінічного дослідження припустили, що використання цитостатика паклітакселу, пов'язаного з альбуміном (наб-паклітаксел), призведе до поліпшення ефективності імунотерапевтичного лікарського препарату атезолізумаб (інгібітор PD-L1). Виживаність без прогресування статистично виявилася вищою в групі атезолізумаб + наб-паклітаксел. Дане дослідження продемонструвало ефективність комбінації атезолізумаба і наб-паклітакселу, що подовжує виживаність без прогресування у хворих з метастатичним тричі-негативним раком молочної залози.
Трайл PALOMA-3 (третя фаза) підсумував вивчення ролі палбоциклібу в лікуванні гормонопозитивного, HER2 негативного раку молочної залози. Лікування із застосуванням інгібітору циклін-залежної кінази (CDK) 4/6 палбоцикліба продемонструвало клінічно значуще поліпшення показників загальної виживаності у пацієнтів цієї групи з рецидивом або прогресуванням після гормональної терапії. У дослідженні PALOMA-3 була показана ефективність комбінації фулвестрант і палбоцікліба у 521 пацієнтки з гормонопозитивним, HER2-негативним поширеним раком молочної залози.
На президентському симпозіумі у рамках ESMO 2018 були також представлені результати клінічного дослідження III фази SOLO-1, у якому вивчали ефективність дворічної підтримуючої терапії олапарібом у пацієнток з поширеним раком яєчників і мутацією в гені BRCA1 або BRCA2. У дослідження були включені пацієнтки з III-IV стадіями високодиференційованого серозного або ендометріоідного раку яєчників, первинно-перитонеального раку або раку фалопієвої труби з BRCA-мутацією, які були піддані циторедуктивній операції і хіміотерапії препаратами платини з повною або частковою відповіддю на лікування. Хоча медіана виживаності без прогресування в групі олапаріба не була досягнута, очікувана перевага над групою плацебо оцінюється у 3 роки.