Google search

02 листопада 2018 р. кафедра медицини праці, психофізіології та медичної екології відзначила пам'ять та заслуги видатного лікаря Бернардіно Рамацинні. У цей день співробітники кафедри та слухачі приєднались до проведення «ANNUAL RAMAZZINI DAYS» (1 – 4.11.2018), ініційованого  Collegium Ramazzini

Завідувач кафедри проф. Д. Варивончик презентував доповідь: «Нова Декларація ООН про захист працівників від туберкульозу». Було обговорено заходи щодо імплементації в освітньому, лікувальному та науковому процесі кафедри Декларації (пп. 17, 31): «... здійснювати первинну профілактику ТБ у професіях високого ризику його виникнення, шляхом зменшення впливу пилу, що містить силіцій діоксид, на робітників гірничих, будівельних та інших пилових професій, а також  серед  працівників медичних установ». Детальна інформація за посиланням та посиланням.

Бернардіно Рамацціні (Bernardino Ramazzini) (04.10.1633 – 05.11.1714) – італійський лікар, засновник медицини праці. Впродовж 1682 – 1700 рр. очолював кафедру теоретичної медицини в університеті Модени, а у 1700–1714 рр. працював професором медицини університету в Падуї. У 1700 році видав книгу «De Morbis Artificum Diatriba» («Міркування про працю ремісників»), яку вважають початком гігієни праці, як нової наукової і практичної галузі медицини. У книзі описані умови праці у всіх ремеслах і мануфактурах, що існували на той час, подано причини і перебіг хвороб, викликаних професійною діяльністю робітників, визначено вплив шкідливих речовин, що використовувалися в процесі діяльності, на організм людини. У  1713 р. Рамацціні вперше в історії медицини навів докази, що рак молочної залози у черниць виникає внаслідок відсутності у них статевого життя й вагітності, тим самим ставши засновником ендокринної теорії онкогенезу. Вперше висунув теорію ролі гіподинамії у передчасній смерті людини. Широко пропагував використання хініну для лікування малярії. 

Сторінка присвячена Бернардіно Рамацціні знаходиться за посиланням.