1 - 3 листопада 2018 року в місті Києві відбувся Четвертий національний конгрес «Інсульт та судинно-мозкові захворювання», на який було запрошено лікарів неврологів, кардіологів, терапевтів,  кардіохірургів, нейрохірургів та лікарів інших спеціальностей.

Конгрес був присвячений хронічним неінфекційним захворюванням, які є головною проблемою громадського здоров’я і суттєвою перешкодою для успішного соціально-економічного розвитку на планеті.  І серед усіх цих захворювань основним був і залишається мозковий інсульт. Число померлих від церебро-васкулярних захворювань та інсульту в нашій країні перевищує 100 тис. на рік (13 - 14% смертей), а смертність від неї становить 124 - 135 на 100 тис. населення і є однією з найвищих у Європі. Разом з тим, найчастішим наслідком інсульту є не смерть, а обмеження життєдіяльності (інвалідність). Д.мед.н., доцент кафедри неврології №1 Марина Тріщинська взяла участь в науковому симпозіумі пам’яті А. І. Тріщинського, що відбувся в рамках конгресу та виступила з доповіддю  «Лікування ускладнень у пацієнтів після інсульту».

Інсульт легше попередити, аніж отримати повне відновлення втрачених функцій, а тим більш досягнути повного вилікування пацієнта. Крім того, інсульт значно підвищує (приблизно в 15 разів) ризик розвитку повторного інсульту, на долю якого припадає чверть усіх гострих порушень мозкового кровообігу. У постінсультних хворих розвиваються різноманітні ускладнення, що є основними причинами смерті та значно впливають на ступінь інвалідизації, а також на якість життя хворих.

Кардіальні ускладнення є однією з причин раптової смерті у післяінсультних хворих. Це пов’язано із тим, що інсульт та ішемічна хвороба серця мають декілька загальних факторів ризику. І сам по собі інсульт може провокувати порушення вегетативної регуляції та сприяти розвитку кардіальних ускладнень. В постінсультний період можуть розвиватися серцеві аритмії, що підвищує розвиток церебральних та системних тромбоемболій. Але основними ускладненнями, які розвиваються у пацієнтів, що перенесли інсульт, безумовно, є неврологічні – рухові, координаторні, чутливі, мовні, судоми, головний біль, депресія, когнітивні порушення. У 10% хворих, що перенесли інсульт розвивається судомний синдром. Саме ці ускладнення негативно впливають на ефективну реабілітацію постінсультних хворих, значно погіршуючи якість їх життя.  Марина Анатоліївна розповіла про тактику лікування цих ускладнень, звернувши увагу на особливості підбору найкращого лікарського засобу з урахуванням супутніх факторів. Також  доповідач наголосила на важливості немедикаментозних методів. Доповідь викликала значну зацікавленість публіки, спеціалісти мали можливість ставити питання, вступати в дискусії.

Загалом, захід був дуже цікавим та насиченим. І безсумнівно, конгрес став ще одним кроком до покращення якості медичної допомоги пацієнтам з інсультом і зменшенню медико-соціальних наслідків інсульту в нашій країні