14 лютого на базі НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України відбулась науково-практична конференція «Запальні хвороби кишківника: сучасні підходи до діагностики та лікування», в якій активну участь взяли науково-педагогічні працівники кафедри патологічної і топографічної анатомії.
Актуальність обговорюваних на конференції питань полягає в тому, що запальні захворювання кишківника (ЗЗК) одні з найскладніших патологій у дитячій гастроентерології. Ця особливість зумовлена невпинним зростанням їхньої поширеності, дебютом симптоматики у більш ранньому віці, збільшенням частки тяжких, ускладнених форм у загальній структурі захворюваності. Біопсія - один із найбільш достовірних методів верифікації патології кишківника, що дозволяє поставити точний діагноз та провести диференційну діагностику численних запальних захворювань кишківника, в тому числі – з онкологічною патологією. Особливості патогістологічної діагностики цієї групи захворювань були висвітлені в доповідях завідувача кафедри патологічної і топографічної анатомії професора Олени Дядик і доцента Клавдії Шатрової.
Представлені увазі слухачів доповіді засновані на огляді нових рекомендацій Британської спілки гастроентерологів, опубликованих в журналі Journal of Clinical Pathology в 2013 році. Керівництво Британської спілки гастроентерологів основну увагу звернуло на такі питання: відмінність ЗЗК від інших колітідів, зокрема – від інфекційного коліту; класифікація ЗЗК (виразковий коліт, хвороба Крона, некласифіковані ЗЗК) – характерні особливості гранульом при вказаних патологіях; аспекти поширення запальних захворювань кишківника, в тому числі – втрата безперервності при виразковому коліті, зміни, пов’язані з тривалістю хвороби; роль біопсії клубової кишки та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту; диференційний діагноз ЗЗК із такими процесами як дивертикулярний коліт, проктоколіт відключеної кишки та дисплазія. Значення оцінювання біопсії полягає в підтверджені діагнозу ЗЗК, виявлені патогномонічних ознак неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона, виключені можливість дисплазії та супутніх ускладнень, оцінюванні активності та поширеності процесу.
На сьогодні, ІГХ-дослідження не є чітко рекомендованим для диференціальної діагностики ЗЗК, неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона. Існують опубліковані дані досліджень щодо певної ролі імунофенотипування слизової оболонки кишечника при ЗЗК. Біопсійний матеріал не в усіх випадках дозволяє стверджувати про наявність хвороби Крона або неспецифічного виразкового коліту, поряд із цим у частині випадків дозволяє оцінювати ті чи інші зміни на користь певного запального захворювання кишечника, що може підштовхнути клініциста до подальших досліджень та динамічного спостереження за хворим. Точна патогістологічна оцінка біопсії має важливе значення для діагностики, класифікації та визначення лікарської тактики при хронічному ідіопатичному запальному захворюванні кишківника.