21 березня 2019 року в НМАПО імені П. Л. Шупика відбулося засідання спеціалізованої вченої ради, яка провела перший в цьому році захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби (медичні науки).

До складу ради увійшли голова вченої ради д. мед. н., професор Юрій Головченко, завідувач кафедри неврології №1 заступник голови -  д. мед н., професор Олена Ткаченко, завідувач кафедри неврології №2, учений секретар – к. мед н. Ганна Горева, асистент кафедри неврології №1, а також інші члени ради, серед яких були співробітники кафедри неврології №1 – д. мед. н., професор Тетяна Слободін, д. мед. н., доцент Марина Глоба, д. мед. н., доцент Тетяна Насонова.

На раді були представлені дві наукових праці. Здобувач Назар Негрич в своїй праці «Клініко-патогенетичне та діагностичне значення сироваткових маркерів білкової природи у хворих на розсіяний склероз» довів необхідність визначення імунологічного рівня 48 кДа Myo 1с у сироватці крові для ранньої діагностики РС та встановлення особливостей його перебігу. Високий рівень  48 кДа Myo 1с вказує на більш сприятливий перебіг, а низький  - на важчий загальний стан пацієнта та є предиктором розвитку прогресуючих форм захворювання. З метою діагностики доцільно визначити рівень Ser-Pro-Cys  пептиду у сироватці крові пацієнтів, виявлення підвищеного рівня вказує на високу активність демієлінізуючих процесів та ймовірне інфікування ендогенним ретровірусом людини типу W. З метою підвищення точності діагностики та прогресування, а також оцінки клінічного перебігу цього захворювання, доцільно застосовувати алгоритм згрупованих лабораторних тестів.

Юлія Хижняк представила свою роботу «Клініко-нейропсихологічні співвідношення у хворих на розсіяний склероз», в якій вона вивчала співвідношення когнітивного дефіциту, втоми і депресії у хворих на розсіяний склероз, базуючись на комплексному клініко-параклінічному обстеженні, для підвищення ефективності діагностики та оптимізації лікувальної тактики. Було виявлено, що хворі на розсіяний склероз часто мають порушення оперативної пам’яті та уваги, знижувалася просторово-зорова орієнтація, абстрактне мислення та мова. Шляхом визначення відносного ризику виявлення когнітивних і емоційних розладів залежно від наявності вогнищ в білій речовині головного мозку певної локалізації та радіологічної характеристики, була дана прогностична оцінка їх розвитку: при наявності атрофії мозолистого тіла визначалось статистично значиме підвищення ризику розвитку когнітивних порушень у хворих на РС, прогностична оцінка розвитку симптому втоми достовірно залежала від наявності атрофії мозолистого тіла, вогнищ в тім`яних частках і зливних вогнищ, а розвиток депресії – від вогнищ в скроневих частках та зливних вогнищ. Обгрунтовано ефективність та безпечність використання амантадину сульфата у хворих РС з когнітивними та емоційними розладами, який зменшує вираженість втоми та поліпшує когнітивні функції.  Застосування цитіколіну позитивно впливає на когнітивну функцію у пацієнтів і зменшує вираженість симптомів втоми.

Члени ради прослухали інформацію, яка безсумнівно була новаторською та викликала значний інтерес. Марина Глоба, Тетяна Насонова задавали складні та суперечливі питання, але дисертанти впевнено відповідали.

Наука безперервно рухається вперед - нові відкриття, нові спостереження, нові науковці. Ми дуже пишаємося, що в нашій країні є молоді спеціалісти, що зацікавлені в пошуках причин складних захворювань та методів їх діагностики, лікування, які приділяють багато часу та енергії на користь людства та своєї країни.