Google search

27 - 28 березня 2019 року в місті Києві відбувся XII Національний конгрес з міжнародною участю «Людина та ліки» - Україна, який зібрав лікарів різних спеціальностей для обговорення та ознайомлення з новинами у світі медицини та фармації.

У конгресі брали участь  співробітники кафедри неврології №1 НМАПО імені П.Л. Шупика д.мед.н., доцент  Марина Тріщинська та д.мед.н., доцент  Тетяна Насонова.

Марина Тріщинська розповіла про вплив артеріальної гіпертензії на мозок людини. Підвищений артеріальний тиск шкідливо впливає на стінки артерій мозку, що викликає в них стійкі ураження. Особливо страждають невеликі артерії, які забезпечують кров’ю глибокі відділи півкуль головного мозку, що є причиною виникнення невеликих (лакунарних) інфарктів головного мозку, поступово-прогресуючої недостатності мозкового кровопостачання, що призводить до формування судинної (дисциркуляторної) енцефалопатії, клінічним проявом якої є когнітивні порушення, зміни ходи, нечіткість мови, порушення ковтання, труднощі контролю сечопуску. Тому Марина Анатоліївна наголосила на необхідності своєчасного застосування заходів первинної та вторинної профілактики - своєчасному виявленні підвищеного артеріального тиску і його корекції медикаментозними та не медикаментозними методами.

Тетяна Насонова виступила із темою «Синдром ніглекту у пацієнтів з ішемічним інсультом: діагностика, можливості лікування».  Однією з найважливіших та невирішених проблем при реабілітації  хворих, що перенесли інсульт, є відновне лікування хворих, що страждають синдромом ігнорування, що стримує адекватне відновлення хворих. При ніглекті спостерігаються зорово-просторові порушення у вигляді втрати здатності пацієнта відповідати на стимуляцію або сприймати інформацію на протилежному ураженню боці. Клінічними ознаками синдрому ніглекту: гемінеуважність, тактильне, зорове згасання, алоестезія, анозогнозія, заперечення належності кінцівок одного боку своєму тілу. Тетяна Іванівна розповіла про проби, що мають метою виявлення ніглекту, сучасні теорії щодо механізму виникнення цього синдрому, зробивши акценти на практичних моментах. При наявності у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт, проявленого синдрому ігнорування поряд із прийомом нейрометаболічних засобів (цераксон, гліатілін та інше), ЛФК, ерготерапії, фізіотерапії, необхідно виконання індивідуальних вправ та спеціальних правил, наприклад: 1) розташування предметів перед пацієнтом, поступово від одного заняття до іншого зміщення їх в сторону ураження; 2) звернення до пацієнта під час спілкування з ним з ураженої сторони; 3) розташування стимулюючих об'єктів (тумбочки біля ліжка, телевізора) також з ураженої сторони; 4) розташування ліжка пацієнта таким чином, щоб двері в палаті перебували з ураженої сторони; 5) нанесення яскравих міток на навколишні предмети; 6) використання ігор, що вимагають широкого простору (доміно); 7) робота на аркушах, розділених навпіл; 8) аналіз зображень предметів, що мають симетричну праву і ліву сторони (циферблат годинника); 9) проведення занять з пацієнтом, що виробляють у нього можливість потягнутися здоровою рукою в здорову сторону.

На конгресі виступали науковці суміжних спеціальностей, було проведено декілька  майстер-класів, стендових доповідей, було багато спілкування та позитивних емоцій. Міждисциплінарні заходи покращують розуміння захворювань, що викликають зміни в декількох органах та системах, допомагають знайти консенсус в питаннях, що знаходяться на межі медичних спеціальностей.