5 березня відбулася прес-конференція, присвячена викликам, що постали перед системою безперервного професійного розвитку лікарів в Україні. Експерти обговорили вкрай необхідні тактичні зміни та стратегічні можливості досягнення найвищої якості професійної підготовки фахівців із урахуванням кращих вітчизняних і закордонних практик, розроблені провідними представниками лікарської спільноти, зокрема НМАПО імені П. Л. Шупика.
У заході взяли участь перший проректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика член-кореспондент НАМН України професор Юрій Вдовиченко, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи професор Раїса Моісеєнко, завідувач кафедри дерматовенерології професор Олександр Літус, президент Громадської організації «Українська академія дерматовенерології» професор Марина Анфілова та член Всеукраїнської ради захисту пацієнтів Тамара Гусейнова.
Учасники обговорили загрози, що постають перед системою БПР:
- відсутність механізму, зрозумілих принципів та підрозділів, відповідальних за розподіл капітаційних виплат, що у найближчій перспективі може призвести до ліквідації близько 25 унікальних в Україні кафедр.
Експерти наголосили, що скорочення фінансування закладів післядипломної освіти відбудеться не внаслідок посилення конкуренції за лікаря, як це сприймає частина населення, а за відсутності механізму та відповідальних за розподіл цих коштів. Як наслідок, дефіцит коштів у закладах післядипломної медичної освіти буде оборотним – утім, на момент можливого налагодження фінансування частина науково-педагогічних працівників буде вже звільнена.
- Неменш вагомою проблемою є і ліквідація освітньо-науково-лікувального комплексу клінічних баз кафедр, що відбудеться внаслідок реформи вторинної медичної допомоги, та відповідно – відсутності у Академії коштів на оренду приміщень у закладах охорони здоров’я та механізму реєстрації лікарів-освітян на платформі HELSI. Це означає, що 646 науково-педагогічних працівників, у т. ч. професорів, втратять можливість проводити лікування пацієнтів у закладах охорони здоров’я, а в перспективі кількох років – і саму лікарську спеціальність; 30 тис. лікарів перестануть отримувати практичні навички на клінічних базах; а 300 тис. пацієнтів – лікуватися у високопрофесійних лікарів.
Наприкінці січня конференція всіх закладів вищої та післядипломної медичної освіти України ухвалила консенсусне рішення та спрямувала органам державної влади пакет з шести законопроектів та трьох постанов уряду, які ліквідують закладений у реформу «розрив», і дозволять мінімізувати згадані ризики.
- До того ж, згадані зміни негативно вплинуть на імідж України на міжнародній арені: порушення умов контрактів з іноземними студентами, клінічними ординаторами та аспірантами призведуть до системного відтоку студентів-іноземців, серед яких лікарі та фармацевти традиційно посідали провідні позиції.
Презентований підхід до оновлення змісту українських медичних спеціальностей та синхронізації його зі стандартами провідних країн із урахуванням європейських аналогів. Такий проєкт був розроблений за ініціативи професійної Громадської організації «Українська академія дерматовенерології» та кафедри дерматовенерології НМАПО імені П. Л. Шупика і дозволить українським дерматологам займатися дерматопатологією, дерматохірургією, дерматоонкологією та флебологією, – як їх європейським колегам. Наразі презентована оновлена програма спеціалізації з дерматовенерології, розрахована на 5 місяців навчання.
Згадавши відомий вислів «Хто не годує свою армію – годуватиме чужу», учасники прес-конференції висловили переконання у необхідності глибокого консенсусу, зваженості й загальнодержавної уваги до сфери охорони здоров’я, медичних працівників та закладів післядипломної медичної освіти, які забезпечують безперервний професійний розвиток лікарів.
Також відео прес-конфренції переглянути можна тут: https://www.nuozu.edu.ua/n/n/5946-zahrozy-ta-mozhlyvosti-dlia-bezperervnoho-profesiinoho-rozvytku-likariv
Дивіться також матеріали, присвячені цій проблематиці: