19 червня 2020 року під головуванням професора Л. Давтян, завідувачки кафедри фармацевтичної технології та біофармації відбувся міжкафедральний семінар профільних кафедр: кафедри фармацевтичної технології і біофармації; кафедри організації і економіки фармації; кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології; кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів; кафедри вірусології відповідно до наказу НМАПО імені П. Л. Шупика № 2709 від 17.06.2020.
На семінарі обговорювали дисертаційну роботу здобувача наукового ступеня доктора фармацевтичних наук, доцента кафедри організації і економіки фармації, доцента кафедри вірусології Соловйова Сергія Олександровича на тему: «Наукове обґрунтування фармацевтичного забезпечення етіологічної діагностики, вакцинопрофілактики та фармакотерапії вірусних інфекцій за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. Науковий консультант: професор Віктор Трохимчук, декан медико-профілактичного і фармацевтичного факультету.
Дисертаційна робота виконана у рамках визначених напрямків наукової діяльності НМАПО імені П. Л. Шупика, як самостійна наукова тема «Наукове обґрунтування фармацевтичного забезпечення етіологічної діагностики, вакцинопрофілактики та фармакотерапії вірусних інфекцій», а також, як фрагмент власної науково-дослідної роботи. Дисертант висвітлив актуальність проблеми, мету та завдання дослідження, наукову новизну дисертаційної роботи, послідовно представив основні результати дослідження, зазначив основні висновки, які випливають з результатів досліджень, виклав теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи. С. Соловйов підкреслив, що існуюча проблема розроблення науково-практичних основ підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення етіологічної діагностики, вакцинопрофілактики та фармакотерапії вірусних інфекцій вимагає комплексного підходу до її вирішення з проведенням аналітичних досліджень епідемічного процесу, перебігу та розвитку вірусного захворювання. У проведеному дослідженні наведено алгоритми вирішення зазначеної проблеми розроблення теоретико-методологічних і прикладних засад визначення та запропоновано методи та моделі оцінки ефективності фармацевтичного забезпечення етіологічної діагностики, вакцинопрофілактики та фармакотерапії вірусних інфекцій.
Зокрема, вперше обґрунтовано принципи мультикритеріального аналізу медичної ефективності фармацевтичного забезпечення етіологічної діагностики вірусних інфекцій та її моделювання на основі визначених операційних характеристик діагностичних тестів. Розроблено та обґрунтовано застосування у практиці охорони здоров’я моделі економічної ефективності фармацевтичного забезпечення етіологічної діагностики вірусних інфекцій. Розроблено моделі економічної ефективності включення противірусного препарату у фармацевтичне забезпечення пацієнтів із інфекційними захворюваннями в умовах етіологічної невизначеності та попередньої етіологічної діагностики. Запропоновано принципи моделювання економічної ефективності фармацевтичного забезпечення фармакотерапії інфекційних захворювань на основі динаміки нормалізації клініко-лабораторних показників. Вперше досліджено діагностичну складову економічної ефективності фармацевтичного забезпечення противірусної фармакотерапії інфекційних захворювань. Науково обґрунтовано та розроблено моделі біомедичної ефективності фармацевтичного забезпечення вакцинопрофілактики вірусних інфекцій на основі біологічних властивостей вірусного збудника та біоповедінкових характеристик населення.
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджена 70 науковими працями, з яких 4 – у наукових виданнях, що індексуються у міжнародній наукометричній базі Scopus; навчально-методичним посібником; методичними рекомендаціями; патентом на корисну модель; інформаційним листом, свідоцтвами про реєстрацію авторського права на науковий твір, впровадженням у Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я Укрмедпатентінформу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять науково-методологічний та прикладний інтерес. Фрагменти дисертаційного дослідження були впроваджені у практику охорони здоров’я, зокрема у роботу відділу оцінки медичних технологій Державного експертного центру МОЗ України; в освітній процес та науково-дослідну роботу кафедр фармацевтичного профілю закладів вищої й післядипломної освіти України.
Матеріали дослідження впроваджено в освітній процес та науково-дослідну роботу кафедр фармацевтичного профілю закладів вищої й післядипломної освіти; практичну діяльність Державного експертного центру МОЗ України, що підтверджено актами впровадження.
Дисертаційна робота отримала позитивну оцінку рецензентів: професора Р. Коритнюк, професора кафедри фармацевтичної технології і біофармації; професора А. Кабачної, професора кафедри організації і економіки фармації; професора А. Дроздової, доцента кафедри фармацевтичної технології і біофармації.
В обговоренні дисертації взяли участь: професор І. Дзюблик, завідувач кафедри вірусології; доцент С. Убогов, завідувач кафедри контролю якості та стандартизації лікарських засобів; доцент В. Гульпа, завідувач кафедри організації і економіки фармації, які зазначили, що дисертаційна робота С. Соловйова є завершеною цілісною науковою працею і має як практичне значення, так і беззаперечну наукову новизну.
За результатами роботи міжкафедрального семінару дисертаційна робота С. Соловйова була рекомендована для подання у спеціалізовану вчену раду.