24 вересня 2020 року в НМАПО імені П.Л. Шупика відбулося засідання спеціалізованої вченої ради, яка провела захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби (медичні науки). ичній сфері.
До складу ради увійшли голова вченої ради професор Юрій Головченко, завідувач кафедри неврології №1, учений секретар – к. мед. н. Ганна Горева, асистент кафедри 1, а також інші члени ради, серед яких були співробітники кафедри неврології №1 – професор Тетяна Слободін, доцент Тетяна Насонова.
На раді були представлені дві наукові праці. Здобувач Олександр Кальбус в своїй праці «Клініко-патогенетична характеристика та прогнозування перебігу міастенії» представив теоретичне узагальнення та нове науково-практичне вирішення проблеми ранньої діагностики та прогнозування перебігу міастенії, яке ґрунтується на даних комплексного клінічного, епідеміологічного, імунологічного, біохімічного, нейропсихологічного дослідження, що дали змогу розробити прогностичну модель перебігу міастенії. Основним імунологічним маркером розвитку міастенії автор вказав антитіла до рецепторів ацетилхолінута визначив, що титр антитіл до рецепторів ацетилхоліну достовірно корелював зі ступенем клінічних проявів міастенії. Показав, що у хворих на міастенію підвищується рівень тривожності та зростає ризик розвитку депресії, більш характерний для генералізованої міастенії. Рекомендував визначати титр антитіл до AchR та окрім симптоматичного лікування (антихолінестеразні засоби), призначати персоналізоване імуномодулююче лікування з урахуванням профілю пацієнта (вік, стать, коморбідність, стиль життя, сімейний, соціальний, професійний статус).
Ірина Маслова представила свою роботу «Персоналізоване лікування хворих з болем в спині з урахуванням клініко-генетичних кореляцій», в якій було здійснено теоретичне узагальнення даних щодо факторів, які впливають на характеристики больового синдрому в гострому періоді дорсалгій та їх перебіг на фоні лікування. Представила новий погляд щодо пошуку індивідуалізованого підходу до лікування больового синдрому в спині та вибору найбільш ефективного та безпечного НПЗЗ. Показала взаємозв’язок між генотипами CYP2C9(Arg144Cys), CYP2C9(IIe369Leu) та кращою відповіддю на лікування целекоксибом зі статистично - значущою достовірністю на 10-день лікування (p = 0,044; p = 0,043 відповідно. Також дала практичні рекомендації щодо обґрунтованого підхіду лікування болю в спині, що враховує індивідуальні соціально-демографічні, психоемоційні характеристики пацієнта, наявні коморбідні соматичні захворювання та небезпечні медикаментозні комбінації та дала рекомендації щодо проведення генетичного дослідження CYP2C9 для запобігання розвитку побічних явищ терапії.
Члени ради прослухали інформацію, яка безсумнівно була новаторською та викликала значний інтерес. Тетяна Слободін та Тетяна Насонова задавали складні та суперечливі питання, але дисертанти впевнено надавали належні відповіді.
Ми пишаємося дисертантами, діяльність яких пов’язана з пріоритетними напрямками досліджень в медицині та бажаємо їм творчого успіху й наснаги в подальших наукових пошуках.