Зупинка серця під час вагітності є одним із найскладніших клінічних сценаріїв. Хоча більшість аспектів реанімації вагітних жінок схожі на стандартні заходи для дорослих, існують деякі ключові відмінності. Однією з найбільш очевидних є те, що реанімаційні заходи в цьому випадку проводяться одночасно для двох пацієнтів: матері та її дитини.
За даними US Nationwide Inpatient Sample, зупинка серця виникає з частотою 1 випадок на 12 000 пологів. Однак, показники материнської смертності не відображають усі критичні випадки, які відбуваються в пологових відділеннях. Також важливими є ті стани, які враховують ускладнення, перенесені жінкою під час вагітності, пологів і протягом 42 днів після них. Наприклад, дані лікарів практиків з Нідерландів показують, що такі стани зустрічаються в 1 випадку на 141 пологи, і є офіційно задокументованими.
Серед численних аспектів серцево-легеневої реанімації слід виокремити такі як-от: внутрішньовенний доступ, менеджмент дихальних шляхів та вентиляція, дефібриляція, визначення етіології зупинка серця, екстракорпоральна мембранна оксигенація (EКMO), фармакологічна підтримка тощо. В останньому випадку багато залежить від знання анестезіологом клінічної фармакології лікарських засобів, які є поширеними і використовуються в анестезіологічній практиці. Тому на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії був проведений семінар для лікарів-інтернів другого року навчання, на якому розглядалися саме аспекти фармакотерапії під час проведення анестезії у вагітних та здійснення у них серцево-легеневої реанімації. Особливістю цього семінару було те, що він проводився у форматі диспуту. Лікарі-інтерни здійснювали доповідь по одному препарату з однієї ті є ж групи анестетиків з позиції «Pro et Сontra», тобто один з спікерів підкреслював позитивні характеристики одного з них, а інший навпаки – другого. При цьому точилася жвава дискусія, яка втягувала до участі в неї всіх присутніх.
По закінченні семінару інтерни зазначили, що така форма навчання є для них і новою, і водночас прогресивною. Завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії, професор Олег Лоскутов відмітив, що подібні форми навчання будуть впроваджуватися і надалі в освітній процес, оскільки показали свою дієвість у засвоєнні важливого клінічного матеріалу лікаріями-інтернами.
