Серед актуальних проблем сучасної медицини виокремлюють своєчасну діагностику смерті головного мозку та кондиціювання донора. Смерть головного мозку людини – повна і незворотна втрата всіх функцій головного мозку (у тому числі стовбура головного мозку), що реєструється при працюючому серці та штучній вентиляції легень. Це вважається юридичним і медичним критерієм смерті в багатьох країнах світу. Порядок констатації та діагностичні критерії смерті мозку здійснюються згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09 листопада 2020 року № 2559, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2020 р. за № 1260/35543.
Серед поширених причин смерті головного мозку зазначають: травми голови (важкі черепно-мозкові травми, що призводять до набряку та ішемії мозку), інсульт (масивний ішемічний або геморагічний), гіпоксію (тривала відсутність надходження в організм кисню, наприклад, при зупинці серця, утопленні чи задусі), інфекції (менінгіт або енцефаліт, що руйнують тканини мозку), пухлини головного мозку (особливо в термінальних стадіях), отруєння та інтоксикації (сильне медикаментозне або токсичне ураження мозку). Процедура констатації смерті мозку починається із запису лікуючого лікаря, який верифікував основний фактор, що призвів до смерті мозку і встановив наявність коми ІІІ ступеня за шкалою Глазго.
Численні аспекти клінічних (і неклінічних проблем) діагностики та ведення таких пацієнтів («кондиціонування донора»), які пов’язані з фаховою діяльністю анестезіологів, зокрема тих, що працюють у відділеннях інтенсивної терапії, були розглянуті під час майстер-класу «Діагностика смерті мозку», який провів для лікарів-інтернів другого року навчання на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії (завідувач професор Олег Лоскутов) аспірант цієї кафедри Ігор Невмержицький. Були зазначені основні причини смерті мозку (первинні та вторинні), особливості неврологічного обстеження потенційного донора та додаткові лабораторні й інструментальні методи (роз’єднувальний тест (тест апное), електроенцефалографія, ангіографія судин головного мозку). Були продемонстровані базові навички застосування ультразвукової діагностики взагалі та в аспекті констатації смерті мозку зокрема. Також був висвітлений комплекс лікувальних заходів по збереженню та/або відновленню гомеостазу в організмі донора і належного функціонального та морфологічного стану його органів, необхідного для можливості їх використання для трансплантації (медичний супровід донора органів).
Насамкінець заняття були підбиті підсумки та здійснено обмін думками між учасниками майстер-класу, на якому молоді лікарі підкреслили формування у них мотивації до самонавчання та самовдосконалення із зазначеної проблеми охорони здоров’я.
