Для увічнення пам’яті видатного вченого-вірусолога, громадського діяча, організатора охорони здоров’я, професора, доктора медичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, першого завідувача кафедри вірусології, ректора Київського державного інституту удосконалення лікарів (нині - НУОЗ України імені П. Л. Шупика) з 1984 до 2002 року професора Віталія Миколайовича Гиріна, вчена рада Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика присвоїла його ім’я актовому залу в учбово-лабораторному корпусі університету.
9 квітня 2025 року ректором НУОЗ України імені П.Л. Шупика, академіком НАМН України, професором В’ячеславом Камінським та головою вченої ради членом-кореспондентом НАМН України, професором Олександром Толстановим за участі членів вченої ради та співробітників університету було відкрито меморіальну дошку професора В. Гиріна.
У вступному слові академіка В’ячеслава Камінського та у виступі завідувача кафедри нейрохірургії, члена-кореспондента НАМН України Миколи Поліщука було зазначено, що В. Гирін народився 5 вересня 1936-го року у місті Лубни на Полтавщині. У 1960-му році закінчив санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту. Послідовник київської наукової школи мікробіологів і вірусологів, учень професора Сергія Дяченка. Відтоді ж - лікар, пізніше головний санітарний лікар Васильківського району Київської області.
У 1964-му році вступив до аспірантури Київського науково-дослідного інституту інфекційних хвороб, яку закінчив за фахом «Вірусологія» у 1967-му році. Тоді ж здобув науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію. Вперше у світі виконав цикл досліджень з вивчення вірусів Коксаки підгрупи А та їх взаємодію з клітинами.
З 1969-го року — заступник начальника, пізніше начальник Управління навчальних закладів Міністерства охорони здоров'я УРСР. Паралельно -доцент кафедри мікробіології Київського медичного інституту.
З 1978-го року — заступник міністра охорони здоров'я УРСР. У 1982-му році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Ентеровіруси у стічних водах та наукове обґрунтування способів деконтамінації».
У 1984-му році був призначений на посаду ректора Київського державного інституту удосконалення лікарів (КДІУЛ).
За 18 років на цій посаді став реформатором інституту. Під керівництвом Віталія Миколайовича було створено понад 20 нових кафедр, побудовано учбово-лабараторний корпус та гуртожиток, розширено та вдосконалено матеріально-технічну базу інституту. У 1996-му році КДІУЛ був реорганізований у Київську медичну академію післядипломної освіти, якій через два роки було присвоєно ім'я видатного організатора охорони здоров’я Платона Лукича Шупика.
У 1985-му році затверджений у вченому званні професора. Відтоді ж — засновник та завідувач першої в Україні кафедри вірусології в системі післядипломної освіти лікарів. Після Чорнобильської катастрофи брав участь у ліквідації її наслідків, вирішував прикладні проблеми інфекційної патології населення України. Разом із колегами розробив комплексні біосорбційні препарати для еферентної терапії кишкових інфекційних захворювань.
Професор В. Гирін є автором понад 200 наукових робіт, дослідником інфекційних захворювань, ентеровірусів, ротавірусів, вірусу імунодефіциту людини, якому присвятив декілька масштабних наукових робіт. Науковий керівник та консультант близько 10 докторів та кандидатів наук. Серед учнів Віталія Гиріна — професорка Ірина Дзюблик, завідувачка кафедри вірусології НУОЗ України імені П. Л. Шупика з 2002 до 2024 рок
У 1994-му році професор В. Гирін нагороджений званням «Заслужений діяч науки і техніки України». Працював до останніх днів життя. Помер внаслідок хвороби у 65-річному віці 3 березня 2002-го року. Похований на Байковому кладовищі.
!!! Слідкуйте за подіями та новинами в соціальних мережах нашого університету !!!