Наприкінці січня Міністерство охорони здоров'я України прийняло звіти НУОЗ України імені П. Л. Шупика. Відбулося це на засіданні Комісії з питань науково-дослідних робіт із розгляду звітів про виконання прикладних досліджень, що фінансувались за рахунок коштів державного бюджету у 2020 році.

Робота «Системно-біологічні та системно-медичні закономірності розвитку та перебігу ішемічної хвороби серця» з усіх проведених розвідок була визнана однією з найважливіших. Її строки виконання — 2018—2020 роки, а номер державної реєстрації — 0118U001139. Науковий керівник – професор Озар Мінцер.

Звітували в атмосфері жвавого обговорення. Дискусія торкалася створення нового наукового та прикладного напряму – «Системна біомедицина». Зауважимо, що члени комісії були здивовані значними обсягами досліджень і відображенням їх результатів у двох монографіях (на 490 та 512 сторінок), 50 статтях, у тому числі 12 у виданнях, що індексуються у Web of Science та Scopus, а також 13 виступах на науково-практичних конференціях, серед яких 3 за кордоном.

Вразила присутніх і представлена практична цінність досліджень для економіки та суспільства, зокрема те, що результати дослідження дають можливість доповнити та вдосконалити існуючі методи діагностики серцево-судинної патології та подовжити строк працездатності населення. Шлях до цього прокладає використання стратегій математичного моделювання. Воно  дозволяє вдосконалити існуючі методи раннього визначення ризиків розвитку захворювань серця, забезпечити партисипацію пацієнтів у процес діагностики та лікування завдяки використанню індивідуальних «капсул знань». А також створити нові, доповнити та вдосконалити існуючі методи персоналізованої діагностики ішемічної хвороби серця та інших захворювань серцево-судинної системи. Дослідження сприяє і подовженню строку працездатності населення.

Уперше втілено в життя технології інтелектуального мосту між базами знань системної біології та можливістю активно їх впроваджувати в системній медицині.

Важливе створення на основі трансдисциплінарного підходу онтологічної моделі знань із ішемічної хвороби серця; визначення, що кількісний системний аналіз може дати нове уявлення про молекулярні механізми в клітині. Причому на прикладі секвенування цілих геномів продемонстровано, що системно-біологічний і системно-медичний аналізи потребують широкого застосування мультидисциплінарних і трансдисциплінарних підходів; створення методів формування інформаційних систем у  Web-середовищі; розробка інтерактивної системи знань медичного профілю.

Показано, що однією з найважливіших тенденцій у біомедичних дослідженнях, пов’язаних із кардіологічною патологією, є вивчення взаємодії генів, що лежать в основі конкретних захворювань. Генні захворювання викликають вихідні дисфункції, що призводять при розвитку патології серця та судин, онкопатології та імунопатології до глобальної неузгодженості регуляторних реакцій. Інтегрована глобальна мережа біомолекулярних взаємодій між генами та хворобами представлена в структурі інтерактивних взаємодій після завантаження з баз даних: STRING, BID, BioGrid, Int Act, Dir тощо. Проведено пілотні дослідження з розробки імітаційних моделей у форматі in silico для визначення ролі тригерних реакцій і тригерних каскадів у виникненні ішемічної хвороби серця та метаболічного синдрому.

Оцінено можливості персоніфікованої медицини для страхової медицини на основі використання системної медицини.

Цікавим стало й завершення звітування, коли представники комісії забажали придбати монографії для більш детального вивчення основних результатів виконаної науково-дослідної роботи.

Працівники нашого закладу та слухачі можуть ознайомитись із результатами наукового дослідження в бібліотеці або на сторінках науково-практичного журналу «Медична інформатика та інженерія», що включений до переліку наукових фахових видань України за категорією «Б» (медичні та біологічні науки).