Наказом МОН України № 1017 від 27.09.2021 доценту Ілоні Косаківській присвоєно науковий ступінь доктора медичних наук, що підтверджено відповідним дипломом ДД № 012135.
27 квітня 2021 року у спеціалізованій вченій раді Д 26.611.01 відбувся захист на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.19 «Оториноларингологія» доцента кафедри дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика Косаківської Ілони Анатоліївни на тему «Хірургічне лікування дітей, хворих на непухлинні захворювання лімфоглоткового кільця, з використанням електрозварювальної технології (експериментально-клінічне дослідження)».
Дана робота виконана на базі Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (нині — Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика). Науковий консультант: доктор медичних наук професор Шкорботун Володимир Олексійович - завідувач кафедри оториноларингології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика.
Дисертаційне дослідження присвячене підвищенню ефективності хірургічного лікування дітей, хворих на непухлинні захворювання лімфоглоткового кільця шляхом розробки й експериментально-клінічного обґрунтування нових та удосконалення існуючих оперативних втручань з використанням електрозварювальної технології і запропонованих відповідних пристроїв та інструментів.
Дисертанткою вперше доведено бактерицидну дію високочастотного струму (66 та 440 кГц) незалежно від чутливості бактерій до антибіотиків при різних режимах роботи джерела струму із максимальною виразністю ефекту при режимі «різання» та «зварювання». Вперше виявлено, що під впливом високочастотного струму відбувається ерадикація патогенної та умовно-патогенної мікрофлори у дітей із гіпертрофією піднебінних мигдаликів та з хронічним тонзилітом, причому в останніх ерадикація є ефективною як на поверхні, так і в середині піднебінних мигдаликів.
Поглиблено знання щодо впливу високочастотного струму на апоптоз клітин в експерименті при різних режимах роботи джерела струму. В експерименті на клітинах культури Namalwa встановлено, що кількість клітин із ознаками загибелі за різними типами залежить від режиму електротермоадгезії: найбільший вплив на суспензію клітин має високочастотний струм у режимі «різання», а найменший – у режимі «зварювання».
Вперше на підставі експериментальних досліджень установлено, що дія на піднебінні мигдалики високочастотного струму у режимі «різання» або «перекриття» при внутрішньотканинному розміщенні біполярного електроду не супроводжується ушкодженням крипт та не викликає деструктивних змін паренхіми піднебінних мигдаликів, що відкриває перспективу подальшого використання внутрішньотканинної електротермоадгезії при лікуванні гіпертрофії піднебінних мигдаликів у клініці. Проведення внутрішньотканинної електротермоадгезії піднебінних мигдаликів дозволило практично уникнути кровотечі, зберегти орган та санувати піднебінні мигдалики від патогенної та умовно-патогенної бактеріальної флори.
За результатами експериментальних та клінічних досліджень запропоновано методики хірургічного лікування (в тому числі органозберігаючі операції) непухлинних захворювань лімфоглоткового кільця (аденоїдних вегетацій, гіпертрофії піднебінних мигдаликів, хронічного тонзиліту) з використанням електрозварювальної технології, для забезпечення виконання яких було розроблено нові пристрої та біполярні електроінструменти, що значно покращило результати хірургічного лікування.
За матеріалами дисертації опубліковано 67 наукових робіт, з них 23 статті у фахових виданнях, внесених до переліку, затвердженого МОН України (9 статей – у виданнях іноземних держав, 14 статей – у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз, одноосібно 13); 8 статей – у наукових журналах, 18 публікацій – у тезах доповідей наукових з’їздів, конгресів і науково-практичних конференцій, в атласі (у співавторстві) та національному підручнику (у співавторстві); отримано 5 патентів України на винахід, 2 деклараційних патенти України на винахід, 11 патентів України на корисну модель.
Робота викликала жваву дискусію та була високо оцінено офіційними опонентами та членами спеціалізованої вченої ради. Було наголошено, що дана дисертація відкриває перспективу подальших наукових досліджень.