Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Порядок оформлення простою не з вини працівника:
- керівник структурного підрозділу надає до відділу кадрів список (службову записку) працівників, для яких запроваджується простій у зв’язку з відсутністю організаційних і технічних умов для забезпечення у повному обсязі діяльності структурного підрозділу під час воєнного стану;
- відділом кадрів оформлюється наказ «Про оголошення простою» на період до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
Порядок оплати часу простою
Порядок оплати часу простою врегульований статтею 113 КЗпП України та постановою КМУ від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану».
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Час простою з вини працівника не оплачується.
Щодо оплати часу простою науково-педагогічним працівникам
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15.03.2022 № 2126-IX (набрав чинності 20.03.2022) Закон України «Про освіту» доповнено статтею 571 такого змісту:
«Стаття 571. Державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану
- Здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується:
- організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
- збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом;
- місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).
Отже, науково-педагогічним працівникам оплата простою не з їх вини здійснюється в розмірі середньої заробітної плати.
Водночас, МОН у своїх листах наголошує, що управлінські рішення, ухвалені в порядку ст. 34 та 113 КЗпП, мають бути обґрунтованими (мотивованими).
Юридичний відділ
31.03.2022