Пояснювальна записка
Навчальний план
Навчальна програма
Перелік практичних навичок
Перелік питань до заліку
Список рекомендованих джерел

Тривалість навчання – 0,5 міс. (78 год)

Кафедра вірусології 

Куратор циклу: Доцент кафедри вірусології, к.м.н., доцент Ковалюк Олена Володимирівна тел./viber/whatsapp +380 50 444 89 88  

Всі матеріали для дистанційного навчання доступні за посиланням: 

https://drive.google.com/drive/folders/1eqA_wup2ECi4pFnsRMK20W_WTdWlGWUs 

На початку навчання необхідним є проходження вхідного контролю знань за посиланням: 

https://docs.google.com/forms/d/1r7OGKmdKP_JhaublM3dS4eqUWk03XyotDNw9UuK9zEc/viewform?edit_requested=true  

Після навчання  необхідним є проходження вихідного контролю знань за посиланням: 

https://docs.google.com/forms/d/1r7OGKmdKP_JhaublM3dS4eqUWk03XyotDNw9UuK9zEc/viewform?edit_requested=true   

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА  

Віруси папіломи людини та захворювання, що вони викликають привертають до себе посилену увагу як науковців, так і практичних лікарів, адже на початку ХХІ століття спостерігається безпрецедентне поширення папіломавірусної інфекції серед населення земної кулі. Фахівці вважають, що вірусами папіломи людини інфіковано майже три чверті сексуально активних людей по всьому світу. Шляхи інфікування, висока контагіозність вірусу, його онкогенні властивості зумовлюють потенційну небезпеку інфікування для кожної людини, проте вважається, що ця небезпека є найвищою для жінок репродуктивного віку. Актуальність та соціальна значимість цієї інфекції в значній мірі обумовлені доведеною етіологічною роллю ВПЛ в розвитку раку анального каналу, раку статевих органів, раку ротоглотки, практично всіх випадків раку шийки матки, доброякісних пухлин статевих органів (гострокінцевих кондилом геніталій) та рецидивуючого респіраторного папіломатозу. В цілому понад 95% випадків раку шийки матки, 75% випадків раку прямої кишки, 50% випадків раку пенісу та 20% випадків новоутворень ротової порожнини зумовлені вірусами папіломи людини. Серед злоякісних новоутворень у хворих на СНІД особливе місце займають рак прямої кишки та РШМ, спричинені ВПЛ на тлі Т-клітинного імунного дефіциту. При цьому папіломавірусна інфекція розглядається як СНІД-асоційована інфекція, а РШМ – як СНІД опортуністичне новоутворення. Таким чином, з папіломавірусною інфекцією та її клінічними проявами зустрічаються лікарі різних спеціальностей, а сама проблема ПВІ постійно перебуває в сфері інтересів багатьох наукових дисциплін, в тому числі медичної вірусології.                      

Отже цілком обґрунтовано постало питання створення циклу тематичного удосконалення з проблем ПВІ для лікарів  різних фахів.

Вперше на кафедрі вірусології авторами програми були розроблені навчальний план та програма 78-годинного циклу ТУ «Сучасні аспекти епідеміології, лабораторної діагностики та профілактики папіломавірусної інфекції». Зміст програми охоплює весь обсяг теоретичних знань, необхідних  для набуття та поглиблення професійної підготовки з питань етіології, епідеміології, етіологічної діагностики та вакцинопрофілактиці папіломавірусної інфекції.      

Вперше особливу увагу з позиції лікаря-вірусолога приділено характеристиці вірусів папіломи людини, класифікації, морфології, особливостям репродукції та патогенезу ПВІ. В фокусі питань, що розглядаються - клінічні прояви ВПЛ у мультидисциплінарному аспекті, що є корисним для широкого кола фахівців медичної спільноти.

З доведенням етіологічної ролі ВПЧ, змінилась існуюча парадигма, щодо підходів до лабораторної діагностики та профілактики папіломавірусної інфекції та раку шийки матки.  На підставі отриманих в міжнародних дослідженнях даних рекомендовано впровадження молекулярно-генетичних методів дослідження, в першу чергу ПЛР, якій властива значно вища чутливість для виявлення цервікальних інтраепітеліальних неоплазій. ПЛР дає можливість виявити не лише клінічну, субклінічну, а і, що важливо, латентну стадію інфекції, сформувати «групу ризику» та спрямувати подальші дії для мінімізації фатальних наслідків.

Вперше значна увага приділена організації лабораторії, системі менеджменту молекулярно-генетичній лабораторії громадського здоров’я. розгляду молекулярно-генетичних методів, зокрема ПЛР у різних її варіантах, та її місце  в лабораторній діагностиці ПВІ та РШМ. Програмою передбачені актуальні питання контролю якості ПЛР-досліджень, організації і правил роботи в молекулярно–генетичній лабораторії, вимогам до відбору, транспортуванню та архівуванню досліджуваного матеріалу, впровадження системи менеджменту та розробці стандартних операційних процедур (СОП).  

В програмі знайшла відображення новітня інформація, щодо особливостей вакцинопрофілактики ПВІ, характеристиці вакцин та механізму їх дії. Вперше висвітлені фармакоекономічні основи вакцинопрофілактики папіломавірусної інфекції в Україні.

Цикл з урахуванням проблематики розрахований на широке коло слухачів, а саме: лікарів (спеціалістів)-вірусологів, лікарів (спеціалістів)-бактеріологів, лікарів-лаборантів КДЛ лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, лікарів-лаборантів ЛПЗ різних форм власності, клінічної лабораторної діагностики, генетики лабораторної, інфекціоністів, отоларингологів, акушер-гінекологів, онкологів, лікарів загальної практики-сімейної медицини. 

Навчальний план та програма доповнюються переліком практичних навичок з даного тематичного напрямку та списком рекомендованої літератури.

Для виконання даної програми в навчальному плані передбачені такі види занять лекції (18%), практичні заняття (36%), різні види семінарів з впровадженням новітніх інформаційних технологій (46% ) робочого часу.

 Для виявлення рівня знань і навичок слухачів передбачено такі види контролю: оцінка базових знань, оцінка теоретичних знань, оцінка практичних навичок і залік.

Слухачам, які успішно склали залік, видається посвідчення про проходження циклу  встановленого зразку. 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Тривалість:   0,5 місяця  (78 годин)

Мета навчання:  набуття та поглиблення теоретичного рівня знань та практичної підготовки з питань, пов’язаних зі збудником, особливостями поширення і перебігу папіломавірусної інфекції та раку шийки матки на сучасному етапі розвитку медицини, заходами вакцинопрофілактики та лабораторної діагностики.                                                                                  

Контингент: лікарі (спеціалісти)-вірусологи, лікарі (спеціалісти)-бактеріологи, лікарі-лаборанти КДЛ лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, лікарі-лаборанти ЛПЗ різних форм власності, клінічної лабораторної діагностики, генетики лабораторної, інфекціоністи, отоларингологи, акушер-гінекологи, онкологи, лікарі загальної практики-сімейної медицини.  

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ЦИКЛУ

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК 

ПЕРЕЛІК питань до заліку   

1. Дайте визначення папіломавірусній інфекції. Який зв’язок ВПЛ з раком шийки матки та іншими злоякісними новоутвореннями.
2. В чому полягає медична та соціальна значущість ПВІ у мультидисциплінарному фокусі.
3. Представте сучасну класифікацію, структуру та хімічний склад ВПЛ; їх причетність до різних клінічних проявів.
4. Які особливості репродукції ВПЛ. Наведіть сценарій розвитку ВПЛ-асоціойваного канцерогенезу.
5. В чому полягають особливості імунної відповіді при ПВІ.
6. Що включає в себе первинна, вторинна та третина профілактика ПВІ та РШМ?
7.  Наведіть схему профілактичної вакцинації проти ВПЛ-інфекції згідно діючого календаря  профілактичних щеплень в Україні. Які показання та протипоказання до вакцинації.
8. Вакцинопрофілактика ПВІ: характеристика, показання для застосування та механізм дії.  
9. Які сучасні вимоги до ВПЛ-тестів.
10. Принцип методу ПЛР. Варіанти ПЛР.
11. В чому полягають переваги методу ПЛР в лабораторній діагностиці папіломавірусної інфекції.
12. Digene HC2 High-Risk DNA тест. Діагностична особливість тесту та його переваги.
13. Які задачі молекулярної діагностики ВПЛ низького та високого канцерогенного ризику.
14. Роль і місце у програмах скринінгу генотипування ВПЛ та інтерпретації результатів.
15. Роль і місце молекулярно-біологічних методів в лабораторній діагностиці ПВІ.
16. Визначте особливості тестування на ВПЛ у чоловіків.
17. Представте алгоритми комбінованого застосування ПАП-тесту та ВПЛ-тесту у жінок різних вікових груп.
18. Цитологичний метод (Рар-тест). Причини виникнення псевдонегативних результатів цитології.
19. Застосування рідинної цитології (liquid-based cytology, LBC) в лабораторній діагностиці ПВІ.
20. Застосування імуноцитохімічні методів в лабораторній діагностиці папіломавірусної інфекції.
21. Тести, що дозволяють виявити маркери прогресії ПВІ та РШМ.
22. Принципи цервікального скринінгу у жінок різних вікових груп.  
23.  Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні.  
24. Роль вірусів папіломи людини в розвитку РШМ.
25. РШМ як опортуністичне захворювання при ВІЛ-інфекції/СНІДі.  
26. Опортуністичні захворювання, зумовлені ВПЛ у чоловіків при ВІЛ-інфекції/СНІДі.
27. Назвіть фактори підвищеного ризику інфікування ВПЛ та перебігу раку шийки матки.
28. Назвіть фактори прогресування розвитку РШМ.
29. Які захворювання, зумовлені ВПЛ високо- та низького канцерогенного ризику в можуть мати місце в практиці лікаря-отоларинголога.
30. Визначте місце ВПЛ у TORCH-комплексі. Алгоритми дії при виявленні вірусів папіломи людини ВКР та НКР у жінок на етапі прегравідарної підготовки.
31. Дайте визначення латентній, субклінічній та клінічній формам папіломавірусній інфекції.
32. Що відносять до прямих на непрямих методів лабораторної діагностики  вірусних інфекцій.
33. Серологічні методи в лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
34. Молекулярно-генетичні методи в лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
35. Застосування препаратів ВААРТ в лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.
36. Мішені та типи антивірусних препаратів. 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ   

1. Вакцины для профилактики рака шейки матки /под ред. Питера Л. Стерна, Генри С. Китченера, 2-е издание, М. «МЕДпресс-информ».-2011.-190 с.
2. Дзюблик І.В., Артемчук Г.П., Соловйов С.О., Ковалюк О.В. Визначення функцій корисності як критеріїв оцінки основних стратегій скринінгу ВПЛ-асоційованих патологій шийки матки // Одеський медичний журнал.-2015.- №6 (152).- С.50-55.
3. Дзюблик І.В., Ковалюк О.В. Папіломавірусна інфекція: погляд на проблему лікаря-вірусолога //Український хіміотерапевтичний журнал- №1-2(25)-2012.-С.98-106. 
4. Дзюблик І.В., Косаківський А.Л.,  Ковалюк О.В., Артемчук Г.П., Шатець В.О. «Папіломавірусна інфекція у дітей з патологією верхніх дихальних шляхів» //Українські Медичні Вісті/Науково-практичний часопис Всеукраїнського Лікарського Товариства/ Матеріали ХІІ з'їзду ВУЛТ, м. Київ, 2013 р., С.199-200.
5. Дзюблик І.В., Соловйов С.О., Ковалюк О.В., Трохименко О.П., Операційні характеристики ефективності сучасних тестів в етіологічній діагностиці вірусних інфекцій та їх інтерпретація //Профілактична медицина» 2017.- № 3-4, С. 103-120.
6. Джей Э. Леви. ВИЧ и патогенез СПИДа /пер. 3-го издания с англ. Е.А. Монастырской.- М.: Научный мир, 2010.- 736 с.
7. Киселев В.И. Вирусы папилломы человека в развитии рака шейки матки М.: Изд-во Димитрейд График Групп, 2004. 184 с.
8. Ковалюк О.В., Дзюблик І.В., Костенко І.Г., Олійник О.А., Жеребко Н.М., Артемчук Г.П. Нові аспекти лабораторної діагностики папілома-вірусної інфекції //Лабораторна діагностика.-2012.-№2(60).-С.28 – 34.
9. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія /за ред. акад. НАН та НАМН України В.П. Широбокова.- Вінниця. «Нова Книга».-2010.-951 с.
10. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /под. ред. акад. НАН и НАМН Украины В.П. Широбокова.-Винница «Нова Книга».-2015.-855 с.
11. Методичні рекомендації «Порядок забору, транспортування та зберігання матеріалу для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції», затверджені Наказом № 662 від 30.07.2013 р.
12. Полімеразна ланцюгова реакція в лабораторній діагностиці інфекційних хвороб:-навчально-методичний посібник для лікарів /за ред. Дзюблик І.В., Горовенко Н.Г.- Київ – 2012.-219 с.
13. Профилактика рака шейки матки: Руководство для врачей/под ред. акад. РАМН Т.Г.Сухих, проф. В.Н.Прилепской. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: МЕДпресс-информ, 2012. – 190 с.
14. Артемчук А., Ковалюк Е., Дзюблик И. Особенности распространения вирусов папилломы человека высокого канцерогенного риска у женщин в воздасте 19-25 лет в Украине //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.-2014.-№1(17).-С.78-81.
15. Заболотний Д.І., Савченко Т.Д., Клочков Є.І., Ковалюк О.В., Артемчук Г.П.. Клініко-вірусологічні особливості у хворих на папіломатоз гортані //Журнал вушних, носових і горлових хвороб.-2014.-№3.-С.59-64.
16. Чернышова Л.А. Молекулярные методы диагностики папилломавирусной инфекции и рака шейки матки //Consilium Medicum Ukraina. – 2012. – C.15-19.
17. Human papillomavirus infection//Introduction of HPV vaccines in European Union countries – an update.-2012.
18. Kovaliuk O.V., Artemchuk G.P., Kostenko I.G., Dziublyk I.V. The range and frequency of detection of high-risk oncogenic human papillomavirus among adolescent girls in Ukraine //Матеріали VII Міжнародної конференції «Біоресурси та віруси», 10-13 вересня 2013, С. 33.
19. Rachel L. Winer, Qinghua Feng, James P. Hughes et al. Risk of Female Human Papillomavirus Acquisition Associated with First Male Sex Partner // The Journal of Infectious Diseases. – 2008. – Vol. 197. – P. 279–282.
20. Satterwhite C.L., et al. Sexually transmitted infections among US women and men: prevalence and incidence estimates, 2008 // Sex Transm Dis. – 2013. – Vol. 40(3). – P. 187-193.
21. Xavier Castellsagué. Natural history and epidemiology of HPV infection and cervical cancer // Gynecologic Oncology. – 2008. – Vol. 110. – P. S4–S7.
22. Markowitz LE, Dunne EF, Saraiya M, et al. Вакцинация против вируса папилломы человека: рекомендации Консультативного комитета по практике иммунизации (ACIP). MMWR Рекомендация Rep 2014; 63 (№ RR-05). 
23. Petrosky E, Bocchini JA, Hariri S, et al. , Использование 9-валентной вакцины против вируса папилломы человека (ВПЧ): обновленные рекомендации по вакцинации против ВПЧ консультативного комитета по практике иммунизации. MMWR Morb Mortal Wkly Rep 2015, 64: 300-4. 
24. Viens LJ, Henley SJ, Watson M, et al. Связанные с папилломавирусом раковые заболевания - Соединенные Штаты, 2008-2012. MMWR Morb Mortal Wkly Rep 2016, 65: 661-6.
25. Иверсен О.Е., Миранда М.Ю., Улид А и др. Иммуногенность 9- валентной вакцины против ВПЧ с использованием двухдозовых режимов у девочек и мальчиков по сравнению с 3-дозовым режимом у женщин. JAMA 2016; 316: 2411-21. 
26. Romanowski B, Schwarz TF, Ferguson L, et al. Устойчивая иммуногенность вакцины против ВПЧ-16/18 AS04, вводимая в виде двухдозового графика у девочек-подростков: пятилетние клинические данные и предсказания моделирования из рандомизированного исследования. Hum Vaccin Immunother 2016, 12: 20-9. 
27. Laprise JF, Markowitz LE, Chesson HW, Drolet M, Brisson M. Сравнение 2-дозовых и 3-дозовых 9-валентных человеческих папилломавирусных вакцин в США: анализ экономической эффективности. J Infect Dis 2016; 214: 685-8.