ОБГРУНТУВАННЯ СПОСОБІВ ПІДВИЩЕННЯ РОЗЧИННОСТІ СУБСТАНЦІЙ, МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ АСПЕКТІВ ІНТЕГРАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ЕТАПАХ РЕАЛІЗАЦІЇ І МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ (2015-2022)
(науковий керівник: д. фарм. н. пофесор Убогов С.Г)
Результати досліджень. На основі вимог належних практик (GDP/GSP/GPP/GVP), рекомендацій ICH Q9/Q10 та міжнародних стандартів систем управління якістю, екологією, гігієною і безпекою праці та соціальною відповідальністю (ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001, SA 8000) розроблено типову процесну модель ФІСЯ АЗ і ЛПЗ, що включає три категорії процесів: процеси управління, основні процеси та процеси підтримки. Описано та структуровано зміст кожного процесу моделі ФІСЯ АЗ і ЛПЗ.
Обґрунтовано підходи до регламентації і документування процесів ФІСЯ в умовах функціонування чотирирівневої системи задокументованої інформації, що включає: основоположні, регламентуючі, інструктивно-методичні та робочі (первинні) документи.
На підставі вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015 розроблено матрицю відповідальності і повноважень працівників АЗ та ЛПЗ в межах ФІСЯ, яка передбачає чотирирівневу систему відповідальності і повноважень, що включає: керівника процесу; відповідальних за функціонування процесу; учасників процесу; осіб, які інформуються про процес. Визначено очікувані виходи кожного з процесів ФІСЯ.
На основі аналізу літературних джерел обґрунтовано доцільність проведення досліджень модифікації розчинності нестероїдних протизапальних засобів, механізмів їх взаємодії з високомолекулярними сполуками та розробки способів підвищення розчинності німесуліду, мелоксикаму та ібупрофену шляхом отримання твердих дисперсних систем. За допомогою методів комп’ютерного моделювання прогнозовано склад комплексів нестероїдних протизапальних засобів з високомолекулярними сполуками: для комплексів з β-циклодекстрином – у співвідношенні 1:2, для комплексів з поліетиленгліколем і Колідоном-25 – 2:1 і просторове розташування молекул β-циклодекстрину в комплексах з німесулідом та ібупрофеном – «голова-голова», і «хвіст-хвіст» з мелоксикамом. Змодельовано оптимальні просторові структури комплексів, розраховані їх енергетичні характеристики; досліджено водневі зв’язки в комплексах та описані їх параметри.
Обгрунтовано оптимальний спосіб отримання твердих дисперсних систем методом співосадження на основі німесуліду, мелоксикаму та ібупрофену у масовому співвідношенні 1:2 з поліетиленгліколем 6000, Колідоном-25 та у молярному співвідношенні 1:2 з β-циклодекстрином. За допомогою скануючої електронної мікроскопії встановлено, що в твердих дисперсних системах німесуліду, мелоксикаму та ібупрофену відбувається зміна структури, розміру, форми частинок субстанцій та носіїв. В твердих дисперсних системах відсутні чисті субстанції та носії, що свідчить про оптимальне співвідношення компонентів при обраному способі модифікації субстанцій.
Методом абсорбційної спектрофотометрії в ІЧ-області підтверджено взаємодію нестероїдних протизапальних засобів з високомолекулярними сполуками завдяки утворенню водневих зв’язків за рахунок аміногрупи німесуліду, сульфоксидної групи мелоксикаму, гідроксильної групи ібупрофену, що відображається характерними змінами в ІЧ-спектрах твердих дисперсних систем. Дослідження також показало зміну просторової структури вуглецевого скелету носіїв в твердих дисперсних системах, що є ознакою комплексоутворення. Методом рентгенівської порошкової дифракції встановлено, що при утворенні ТДС субстанції німесуліду, мелоксикаму та ібупрофену переходять з кристалічного стану в аморфний, найвищий вміст аморфної фази спостерігається в твердих дисперсних системах на основі Колідону-25. Зміщення піків субстанції та носія на дифрактограмах твердих дисперсних систем з β-циклодекстрином підтверджує утворення комплексів-включень.
Розроблені спектрофотометричні методики кількісного визначення німесуліду, мелоксикаму та ібупрофену в твердих дисперсних системах на основі поліетиленгліколю 6000, Колідону-25 та β-циклодекстрину. Лінійна залежність спостерігається в межах концентрацій 0,0025% – 0,11%, побудовані калібрувальні графіки для кожної твердої дисперсної системи. Проведена валідація методик: розраховані повна невизначеність, досліджено специфічність, лінійність, правильність, прецизійність та робасність. Значення валідаційних характеристик відповідають критеріям прийнятності згідно з вимогами ДФУ. Встановлено, що в твердих дисперсних системах на основі поліетиленгліколю 6000 розчинність німесуліду підвищується в 5,1 разів, мелоксикаму – в 2,8 разів, ібупрофену – в 2,1 разів, в твердих дисперсних системах на основі Колідону-25 розчинність німесуліду підвищується в 4,7 разів, мелоксикаму – в 3,2 разів, ібупрофену – 2,1 разів, в твердих дисперсних системах на основі β-циклодекстрину розчинність німесуліду підвищується в 3,8 разів, мелоксикаму – в 1,8 разів, ібупрофену – в 1,2 разів. Колідон-25 та поліетиленгліколь 6000 мають більший вплив на модифікацію розчинності фармацевтичних субстанцій ніж β-циклодекстрин.
Розроблено способи підвищення розчинності німесуліду, мелоксикаму, ібупрофену дозволять зменшити дозування активних фармацевтичних інгредієнтів в готових лікарських засобах. Способи модифікації розчинності німесуліду, мелоксикаму та ібупрофену шляхом одержання твердих дисперсних систем передані в дослідницькі підрозділи фармацевтичного підприємства ПрАТ ФФ «Дарниця» для використання на етапі фармацевтичної розробки готових лікарських засобів. Алгоритм прогнозування комплексоутворення, результати досліджень твердих дисперсних систем та методики кількісного визначення субстанцій в твердих дисперсних системах впроваджені у науковий та освітній процеси профільних кафедр вищих медичних (фармацевтичного) навчальних закладів.
Методом мікроскопії проведено фармакогностичне дослідження свіжої гомеопатичної лікарської рослинної сировини Juglans regia L., визначено основні діагностичні ознаки будови м’ясистої частини (оплодня) перикарпа та листка – наявність трихом, крохмальних зерен, ефіро-олійних залоз, кристалів оксалату кальцію. На основі аналізу вимог ДФУ, Німецької гомеопатичної фармакопеї (GAB) та «Керівництва з виготовлення гомеопатичних ліків» В. Швабе здійснено порівняння, узагальнення та описання вимог до технології виготовлення і контролю якості гомеопатичних матричних настойок, що виготовляються з різних видів рослинної сировини.
Вперше на основі комплексного підходу для вітчизняного фармацевтичного підприємства створений стандарт який управляє процесами роботи відділу реєстрації лікарських засобів та успішно врегульовує та координує діяльність управління ризиками на фармацевтичному підприємстві протягом всього життєвого циклу препарату. Стандарт підприємства впроваджено у діяльність вітчизняного фармацевтичного підприємства.
На підставі аналізу процесу становлення та сучасного стану національної СЗЯ ЛЗ показано її активний розвиток у напрямку підвищення і гармонізації вимог до якості ЛЗ з європейським законодавством та регламентування фармацевтичної діяльності на всіх етапах життєвого циклу ЛЗ. Узагальнено основні теоретичні підходи щодо визначення якості ЛЗ як інтегральної категорії. Сформовано комплекс основних медичних, фармацевтичних та споживчих властивостей і кількісних характеристик ЛЗ, які у сукупності формують їх інтегральну якість. Визначено загальні вимоги до якості ЛЗ та комплекс організаційно-практичних заходів щодо забезпечення їх виконання в АЗ і ЛПЗ.
На основі аналізу та узагальнення сучасних концепцій управління якістю і забезпечення якості обґрунтовано гарантований, всеохоплюючий, споживач-орієнтований, інтегративний та логістичний підходи до побудови ІМЗЯ ЛЗ. Обґрунтовано та розроблено структурно-логічну схему ІМЗЯ ЛЗ на етапах реалізації і медичного застосування, центральним елементом якої є ФІСЯ АЗ і ЛПЗ.
На підставі ретроспективного аналізу визначено та описано історичні етапи розвитку нормативної бази України у сфері забезпечення якості ЛЗ. Проаналізовано зміст та щорічну динаміку прийняття НПА і НД, а також нормотворчу активність різних суб’єктів у сфері забезпечення якості ЛЗ протягом 1991−2012 рр., з яких 53 % документів введено у дію МОЗ України. Вивчено структуру та функції діючої системи регуляторної діяльності у сфері забезпечення якості ЛЗ в умовах впровадження GRP в Україні. Встановлено тенденції та перспективні напрямки розвитку нормативно-правової і нормативно-технічної бази України у цій сфері.
На прикладі Херсонської, Чернігівської та Волинської областей досліджено сучасний стан регіональної системи запобігання поширенню неякісних і фальсифікованих ЛЗ. Проаналізовано напрямки та динаміку проведення інспекційних перевірок АЗ і ЛПЗ у 2010–2014 рр. На підставі вимог ISO 9001/9004 запропоновано оцінювати результати інспекторської діяльності територіальних органів Держлікслужби за такими критеріями, як: інтенсивність, результативність та ефективність, що може розглядатися як один з елементів самооцінки. Розроблено формули розрахунку цих показників. На підставі аналізу виконання міжвідомчих програм із запобігання поширенню неякісних і фальсифікованих ЛЗ визначено перспективні напрямки вдосконалення регіональних СЗЯ та запобігання фальсифікації ЛЗ. На прикладі Чернігівської області відпрацьовано принципи розробки та впровадження в роботу АЗ документації СЯ (ФІСЯ), а саме стандартних робочих методик і протоколів для документування операцій внутрішнього обігу ЛЗ відповідно до вимог GхP.
Проведено аналіз, узагальнення та структурування професійних функцій УО АЗ і ЛПЗ на п’ять класифікаційних груп, а саме: лідерські, планувальні, організаційні, контрольні та інформаційні. Встановлено, що найбільша частина професійних функцій УО має організаційний характер (33,5 % від загальної кількості функцій) та виконується на рівні АЗ, що здійснюють оптову реалізацію ЛЗ (79 % від загальної кількості функцій). Обґрунтовано доцільність включення до переліку професійних функцій УО здійснення фармаконагляду, консультативної та інформаційно-просвітньої роботи, а також групи лідерських функцій, що охоплюють цільові, соціально-етичні та психологічні аспекти її професійної діяльності.
Проаналізовано зміст і сучасний стан підготовки, а також узагальнено основні етапи формування професійних компетентностей провізорів з питань забезпечення і контролю якості ЛЗ на етапах здобуття вищої освіти, післядипломної освіти та БПР. Показано переваги комбінованих форм навчання та роль ФГО у формуванні вказаних компетенцій. Розроблено навчальний план і програму циклу тематичного удосконалення провізорів «Основні засади функціонування систем якості аптечних закладів». Обґрунтовано організаційно-методичні засади інформаційно-просвітньої діяльності провізорів як важливої складової належної аптечної практики (GPP). Розроблено просвітню програму для населення «Здоров’я та ліки».
Проаналізовано й узагальнено етичні вимоги до професійної діяльності на кожному з етапів життєвого циклу ЛЗ. Проведено аналіз функціональних обов’язків УО АЗ, який дозволив виявити можливі порушення етичних норм під час здійснення професійної діяльності УО та спрогнозувати їх негативні наслідки. Визначено негативні особистісні риси провізора, що можуть призвести до порушення норм професійної етики під час виконання обов’язків УО. Розроблено загальну модель процесу формування морально-етичних якостей особистості фармацевтичного працівника. Запропоновано заходи щодо сприяння дотриманню професійно-етичних норм у сфері забезпечення якості ЛЗ на рівні АЗ та галузі охорони здоров’я в цілому. Обгрунтовано поняття та суб’єкти громадського контролю за забезпеченням якості ЛЗ в на етапах їх реалізації і медичного застосування в Україні. Показано необхідність інтенсифікації пошуків оптимальних правових та етичних механізмів взаємодії на робочих місцях провізорів (лікарів), з одного боку, та представників громадськості як суб’єктів ГК за забезпеченням якості ЛЗ на етапах їх реалізації і медичного застосування, з іншого боку.
Обґрунтовано науково-практичні підходи до формування ФІСЯ на основі вимог GxP, рекомендацій ICH Q9/Q10 та МС ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001, SA 8000 в АЗ і ЛПЗ. На основі концепції ітеративного циклу Демінга-Шухарта (PDCA) розроблено структурно-логічну модель процесу впровадження ФІСЯ в АЗ і ЛПЗ. На підставі змістового та порівняльного аналізу здійснено інтегрування елементів і вимог найбільш близьких за змістом та подібних за структурою пар стандартів в рамках СУ, які підлягають впровадженню в АЗ і ЛПЗ в контексті формування ФІСЯ, а також визначено потенційні сфери їх синергії. Розроблено типову процесну модель ФІСЯ АЗ і ЛПЗ, а також підходи до регламентації і документування процесів даної моделі. Побудовано структурно-ієрархічну модель оцінки дієвості та поліпшення ФІСЯ АЗ і ЛПЗ. На підставі вимог МС ISO 9001:2015 розроблено загальну модель процесу лідерства та матрицю відповідальності і повноважень працівників АЗ та ЛПЗ в межах ФІСЯ. За допомогою методології IDEF0 побудовано функціональну модель процесу вхідного контролю якості ЛЗ – одного з найважливіших процесів ФІСЯ АЗ і ЛПЗ. На основі аналізу публічної інформації вивчено стан впровадження GDP на аптечних складах та СУЯ на основі МС ISO 9001 в аптеках і ЛПЗ України. Обґрунтовано доцільність розробки ФІСЯ як складової загальної СУЯ ЛПЗ. Шляхом анкетного опитування провізорів досліджено рівень готовності вітчизняних аптек до впровадження ФІСЯ. Визначено практичні кроки щодо покращення стану готовності аптек України до впровадження ФІСЯ.
Виходячи з ризик-орієнтованого підходу та на підставі вимог GxP, рекомендацій ICH Q9/Q10 та МС ISO 9001, ISO 31000 визначено основні сфери застосування процесу УРЯ ЛЗ в АЗ і ЛПЗ. Розроблено типову структурно-логічну модель впровадження та підтримки процесу УРЯ ЛЗ в АЗ і ЛПЗ. Обґрунтовано науково-методичні підходи до ідентифікації ризиків для якості ЛЗ в АЗ і ЛПЗ. Побудовано загальну модель впливу чинників ризиків для якості ЛЗ в АЗ і ЛПЗ. Здійснено групування ризиків для якості ЛЗ в АЗ і ЛПЗ за джерелом походження. Запропоновано та адаптовано до умов діяльності АЗ і ЛПЗ інструментарій для аналізу та оцінки ризиків для якості ЛЗ, зокрема метод побудови матриці наслідків/правдоподібності ризиків, метод ABCD-аналізу ризиків, метод побудови карти ризиків. На основі вивчення сучасних підходів до ризик-менеджменту визначено основні стратегії обробки (контролю) ризиків для якості ЛЗ в умовах АЗ і ЛПЗ. Розроблено форми й описано вимоги до ведення облікової та планово-звітної документації щодо УРЯ ЛЗ в АЗ і ЛПЗ. Визначено перелік та періодичність виконання заходів з моніторингу (огляду) ризиків для якості ЛЗ в умовах АЗ і ЛПЗ. Обґрунтовано організаційні засади та визначено потенційні напрямки поліпшення процесу УРЯ ЛЗ в АЗ і ЛПЗ.
До звіту також включено результати дисертаційних робіт Римара М. В. «Комплексоутворення німесуліду, мелоксикаму, ібупрофену з високомолекулярними сполуками та модифікація розчинності субстанцій» (2015), Убогова С. Г. «Методологічні та прикладні засади інтегративної моделі забезпечення якості лікарських засобів на етапах реалізації і медичного застосування» (2019).
За матеріалами науково-дослідної роботи опубліковано 75 друкованих праць, у тому числі: 22 статті в українських фахових виданнях; 7 статей у зарубіжних виданнях, з яких 2 – індексуються у міжнародній наукометричній базі Scopus; 36 тез доповідей, з яких 1 – у зарубіжному виданні; 1 колективна монографія; 1 навчально-методичний посібник; 1 методичні рекомендації; 3 нововведення; 1 свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір; 3 інформаційні листи.
ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ДЕЯКИХ ПЕРСПЕКТИВНИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН, РОЗРОБКА МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ І ДІЄТИЧНИХ ДОБАВОК (науковий керівник: д. фарм. н. професор Убогов С.Г.)
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР 0120U103016,
ТЕРМІН ВИКОНАННЯ 2020 – 2024 РОКИ
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше: обґрунтовано концептуальну основу правових та етичних компетентностей провізорів (лікарів) щодо забезпечення якості ЛЗ; розроблено структуру та зміст Етичного кодексу пацієнтів України; обґрунтовано правові та етичні аспекти механізму гарантування права людини на якісні ЛЗ, механізм захисту прав громадян України щодо якості ЛЗ в контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дістало подальшого розвитку: дослідження сучасних ризиків та правових колізій щодо якості підготовки, післядипломної освіти та професійного розвитку провізорів в Україні; вивчення сучасного стану і тенденцій розвитку законодавства Європейського Союзу та України щодо забезпечення якості ЛЗ; підходи до створення та медичного застосування рослинних ЛЗ і дієтичних добавок (на прикладах фітокомплексів «Екомед» та лікування пацієнтів з бронхітом).
Найбільш вагомі наукові результати. Вивчено сучасний стан і тенденції розвитку законодавства Європейського Союзу та України щодо забезпечення якості ЛЗ.
Обґрунтовано концептуальну основу правових та етичних компетентностей провізорів (лікарів) щодо забезпечення якості ЛЗ.
Розроблено структуру та зміст Етичного кодексу пацієнтів України, який декларує основні морально-етичні засади та норми поведінки і відповідальності пацієнтів, а також членів їх сімей й інших громадян та осіб у тій частині суспільних відносин, що стосується сфери охорони здоров’я.
Обґрунтовано правові та етичні аспекти механізму гарантування права людини на якісні ЛЗ.
Обґрунтовано механізм захисту прав громадян України щодо якості ЛЗ в контексті пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19).
Досліджено сучасні ризики щодо якості підготовки, післядипломної освіти та професійного розвитку провізорів в Україні.
Проведено аналіз правових колізій безперервного професійного розвитку провізорів та лікарів.
Обґрунтовано сучасні підходи до створення рослинних ЛЗ і дієтичних добавок (на прикладі фітокомплексів «Екомед»).
Проаналізовано застосування рослинних ЛЗ у комплексному лікуванні та медичній реабілітації пацієнтів з бронхітом. Узагальнено дані щодо складу фітозборів, які застосовуються при бронхітах.
За матеріалами науково-дослідної роботи у 2022 році опубліковано 25 друкованих праць, у тому числі: 12 статей в українських фахових виданнях; 3 статті у зарубіжних виданнях, з яких 2 – індексуються у міжнародній наукометричній базі Scopus; 8 тез доповідей, з яких 1 – у зарубіжному виданні; 1 колективна монографія; 1 навчально-методичний посібник.
Фото. Учасники Першої науково-практичної конференції з міжнародною участю «Заклади охорони здоров’я і виробники лікарських засобів: Ефективне співробітництво у процесі медикаментозного забезпечення населення України» (співорганізатор кафедра фармації).
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДЕЯКИМИ РІДКІСНИМИ (ОРФАННИМИ) ЗАХВОРЮВАННЯМИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ (науковий керівник: к. фарм. н. доцент В. С. Гульпа)
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР 0120U 105070,
ТЕРМІН ВИКОНАННЯ 2020 – 2024 РОКИ
Наукова новизна полягає у науковому обгрунтуванні організаційно-екномічних підходів щодо вдосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на рідкісні захворювання системи кровообігу. До основних наукових результатів, що характеризують новизну і розкривають зміст НДР на першому етапі досліджень належать такі положення:
- Встановлено послідовність дій пацієнта з підозрою на ЛГ. З метою встановлення діагнозу, визначення ступеня тяжкості, прогнозу захворювання та становлення схеми лікування, киянин направляється сімейним лікарем або кардіологом до Експертно-консультаційного центру з легеневої гіпертензії Національного наукового центру Інститут кардіології імені М. Д. Стражеска.
- З’ясовано, що у м. Києві хворі на ЛГ знаходяться на обліку (51 доросла особа у 2020 році, у 2021 році – 61 особа) і забезпечуються необхідними ЛЗ за кошти Державного бюджету України, а також за кошти бюджету м. Києва на виконання Міської цільової програми “Здоров’я киян”.
- Результати аналізу забезпечення ЛЗ хворих м. Києва на ЛГ за період 2018-2019 років свідчать, що загальна потреба в ЛЗ частково задоволена за рахунок коштів Державного бюджету України відповідних років та коштів бюджету м. Києва на виконання цільової програми “Здоров’я киян”, що склало у 2018 році – 81,46 %, у 2019 році – 91,67%.
- Постачання замовлених на 2020 рік ЛЗ для лікування ЛГ за кошти Державного бюджету України відбулося лише наприкінці 2021 року. Із п’яти замовлених МНН постачання здійснено лише Ілопросту (Iloprostum), що в цілому склало лише 30,41 % постачання річної потреби в МНН.
- Відповідно до затвердженої наказами МОЗ України номенклатури ЛЗ на 2021 рік за кошти Державного бюджету України закуплено лише одну із 6 МНН − Силденафіл (Sildenafilum) у кількості 5 580 табл. Загальний стан фармацевтичного забезпечення у відповідному році склав 4,85 %.
- Результати дослідження фармацевтичного забезпечення киян, хворих на ЛГ, свідчать про відсутність в охороні здоров’я України сучасної методології побудови системи фармацевтичного забезпечення хворих на ЛГ, зокрема жителів м. Києва, а також практична відсутність державних фінансових гарантій надання безоплатної медичної допомоги хворим на рідкісні (орфанні) захворювання.
- На підставі ретроспективного аналізу 93-х медичних карток стаціонарних хворих встановлено, що усім було встановлено діагноз ЛАГ.
- З’ясовано, що співвідношення між жінками і чоловіками серед досліджуваної когорти хворих становить 10,63 : 1. Віковий діапазон пацієнтів знаходиться в межах від 22 років до 66 років, при цьому найбільша кількість хворих припадає на вік від 37 років до 41 року. Більшість пацієнтів (~ 66 %) мають ІІ ФК, тоді як хворі на ЛАГ з І ФК взагалі відсутні.
- Встановлено, що майже усі хворі на ЛАГ мають порушення в роботі серця, близько 75 % страждають на хвороби шлунку та порушення метаболізму, 67 % – на інші патологічні стани, серед яких залізодефіцитний стан, хронічні патології нирок, тромбоцитопенія, вазореактивність, пієлонефрит, синдром обструктивного апное-гіпопное сну та зниження базальної сатурації. Пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні від 2 днів до 31 дня, в середньому кількість ліжко-днів становила 8,75 днів на 1 хворого.
- Лікування хворих на ЛАГ полягало в проведенні підтримуючої та специфічної терапії, що відповідає міжнародним настановам. В якості підтримуючої терапії пацієнтам призначали діуретики (спіронолактон, фуросемід, трифас, торсід, торасемід), антикоагулянти (варфарин), серцеві глікозиди (дигоксин) та препарати заліза (мальтоферфол). Препаратами для специфічної терапії були БКК (амлодипін), аналоги простацикліну (вентавіс), антагоністи рецепторів ендотеліну (бозентан) та інгібітори ФДЕ-5 (силденафіл, но-лаг).
- Встановлено, що на фармацевтичному ринку України відсутні ЛЗ на основі МНН (епопростенол, трепростиніл, берапрост, селексіпаг, мацитентан, тадалафіл та варденафіл), рекомендовані Адаптованою клінічною настановою лікування дорослих хворих на ЛАГ та Уніфікованим клінічним протоколом “Легенева гіпертензія у дорослих”.
- Одночасно МНН рівароксобан, апіксабан, дабігатрану етексилат, ілопрост, торасемід, бозентан, амбрізентан, ріоцигуат включено до Уніфікованого клінічного протоколу “Легенева гіпертензія у дорослих”, є зареєстрованими на фармацевтичному ринку України, проте вони не внесені до Національного переліку основних лікарських засобів, що законодавчо обмежує можливість їх придбання закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти, а тільки централізовано МОЗ України.
- Розроблено математичну модель переходів пацієнтів з ЛАГ з різними ФК, на основі якої було запропоновано модифікований метод фармакоекономічного аналізу “витрати-корисність” та використання в аналізі різних підходів до фармакотерапії хворих на ЛАГ не різниці, а середнього значення QALY для ФК до та після лікування, а отже – модифікованого коефіцієнту “витрати-корисність”. Основні параметри моделі, а саме, ЯЖ була визначена при аналізі опублікованих в літературі результатів клінічних досліджень, а витрати на ЛЗ були отримані з Реєстру оптово-відпускних цін та іншої відкритої інформації, наявної на момент дослідження.
- Результати фармакоекономічного аналізу показали, що для пацієнтів з ФК II та ФК III ЛАГ АРЕ або комбінація АРЕ з простагландинами була найменш витратною стратегією і давала найбільші середні показники QALY. Тільки для пацієнтів з ФК IV спостерігалось найбільше підвищення середніх показників QALY відносно витрат на фоні застосування ІФДЕ-5, що можна пояснити більшим ефектом покращення ФК IV ніж при інших видах лікування.
- Отримані результати дослідження є основою розробки диференційного фінансування терапії ЛАГ для пацієнтів з різними ФК. Поточний аналіз надає оцінки економічної ефективності, стратифіковані за ФК, що представляє особливий інтерес для розробки настанов щодо диференційного охоплення фармацевтичною допомогою пацієнтів з різними ФК.
- Для оцінки стійкості результатів моделювання до варіації вхідних параметрів, а саме – ймовірностей поліпшення або погіршення ФК протягом одного року та витрат на специфічну фармакотерапію, було проведено багатофакторний аналіз чутливості. Результати аналізу показали стійкість результатів дослідження до невизначенності параметрів.
- Проведене дослідження є першим в Україні та може бути основою для подальших досліджень, підсилених додатковою інформацією та прямим вимірюванням впливу специфічного лікування на якість життя пацієнтів за допомогою спеціально розроблених українських запитників, які можна використовувати для оцінки приросту показника QALY під час лікування, що дасть краще уявлення щодо ефективності цих методів лікування.
Результатом наукової роботи стала науково-практична онлайн-конференція «Якість, право та етика у фармації» спільно з Першим регіональним проектом «Навчання впродовж всього життя» за участі Просяник Лариси Федорівни, голови правління громадської організації «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Cum Deo».