Search

Мета – Збереження статусу провідного центру з підготовки фахівців лабораторної медицини, що розробляє та впроваджує  інноваційні технології у медичну практику та медичну післядипломну освіту шляхом постійного врахування запитів кінцевого користувача освітніх і наукових послуг.

Місія – науково-освітній підрозділ Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, що здійснює свою діяльність через технології сучасного передавання знань, науки та інновації.

Бачення – опорна кафедра з клінічної біохімії в системі післядипломної медичної освіти.

Кафедра клінічної лабораторної діагностики, завідувачі

1960–1972 рр.     — професор І.Г. Федоров

1973–1990 рр.     — професор М.А. Базарнова

1990–2006 рр.     — професор Г.М. Ліпкан

 2007-2020 рр.     — професор Г.Г. Луньова

2020 р. - професор С.В. Клименко

Заснована в 1960 р. за ініціативою доктора медичних наук, професор  І.Г. Федорова на базі міської клінічної лікарні №14. Першим завідуючим кафедрою, до якої незабаром була приєднана ще й кафедра патологічної фізіології, став професор  І.Г. Федоров, який очолював її до останніх днів життя, до грудня 1972 року, протягом 12 років. В різні роки з дня заснування кафедри в її колективі працювали доктор медичних наук, професор Перфілов В.П.; доктор медичних наук, професор Захарія К.А.; доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України Шевчук В.Г.; доцент, кандидат біологічних наук Дьомін В.І.; доцент, кандидат медичних наук Вєдібеда Д.К.; доцент, кандидат медичних наук Каменецька Т.І.; доцент, кандидат медичних наук, Пекус О.М.; доцент, кандидат медичних наук Гетте З.П.; доцент, кандидат медичних наук Заїка І.М.; доцент, кандидат медичних наук. Сакун Т.Л.; асистент, кандидат медичних наук Трофимець І.О.; лаборант з вищою освітою Куришко В.З.

Підвищення кваліфікації лікарів-лаборантів проходило на 4-х циклах. Крім того, силами колективу кафедри забезпечувалось викладання лекційного матеріалу з патологічної фізіології для всіх кафедр та циклів Київського інституту удосконалення лікарів. Під керівництвом професор  Федорова І.Г. за час роботи на кафедрі були виконані 21 кандидатська та дві докторські дисертації. Він — автор понад 160 наукових праць та 7 монографій, а також підручника з патологічної фізіології для студентів медичних інститутів.

З грудня 1973 р. до листопада 1990 р. (17 років) кафедру очолювала доктор медичних наук, професор  Базарнова М.А. — учениця професор  Альтгаузена А.Я. Під її керівництвом на кафедрі виконано 7 кандидатських дисертацій, підготовлено 30 ординаторів. Під керівництвом професор  Базарнової М.А. та за її редакцією колективом кафедри виданий 3-х томний навчальний комплекс «Руководство по клинической лабораторной диагностике. Часть 1–2. Учебное пособие» (2–е издание, переработанное и дополненное, К., Вища школа, 1991, 616 с.), а також окремими виданнями «Руководство для практических занятий по клинической лабораторной диагностике» (К., Вища школа, 1988, 320 с.), «Клінічна лабораторна діагностика. Практичні заняття з клінічної біохімії» (2–е издание, переработанное и дополненное, К., Вища школа, 1990, 320 с.), методичних рекомендацій для навчання слухачів та посібники на допомогу практичним лікарям, в яких зібраний та узагальнений багаторічний досвід співробітників кафедри з різних розділів клінічної лабораторної діагностики.

З листопада 1990 р. до грудня 2006 (16 років)  кафедру очолював доктор медичних наук, професор  Г.М. Ліпкан — учень професорів Федорова І.Г. (патофізіолог) та Даштаянца Г.А. (терапевт, гематолог). Під його керівництвом на виконано 17 кандидатських дисертацій, підготовлено 30 ординаторів. Він автор понад 350 наукових праць та 12 монографій, має 11 авторських свідоцтв та 6 патентів.

Професор Ліпкан Георгій Миколайович з 1962 року, після закінчення лікувального факультету Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця працював в Українському науково-дослідному санітарно-хімічному інституті МОЗ УРСР, молодшим науковим співробітником, з 1964 до 1966 року — аспірант Київського НДІ фармакології і токсикології (лабораторія біохімії), з 1967 року — кандидат медичних наук, з 1966 до 1970 року — молодший науковий співробітник цього ж інституту. З 1970 до 1974 року — асистент кафедрі клінічної лабораторної діагностики Київського інституту удосконалення лікарів, з 1974 до 1978 року — доцент цієї ж кафедри. З 1976 року — доктор медичних наук. З 1978 року зав. лабораторією вивчення лікувальних властивостей амінокислот Київського інституту гематології та переливання крові МОЗ України, з 1985 року — заступник директора з наукової роботи цього ж інституту, а з 1990 року — завідувач кафедри клінічної лабораторної діагностики КІУЛ. З 1985 по 1990 рік був головним лаборантом МОЗ України. У 1992 році одержав атестат професора. Має знак «Отличник здравоохранения». Приймав безпосередню участь у підготовці програм у новій оболонці «Клінічна лабораторна діагностика» і «Клінічна біохімія». Автор понад 300 наукових робіт, 8 монографій, 10 авторських свідоцтв і 6 патентів. Під його керівництвом вчиться і виконує наукову роботу 1 аспірант. Він є членом редколегій журналу «Лабораторна діагностика»  та міжнародного журналу «Лабораторная діагностика. Восточная Европа». Професор Ліпкан Г.М. працює на кафедрі і до сьогоднішнього дня.

З 2007 року по лютий 2020 р. кафедру очолювала доктор медичних наук, професор Луньова Ганна Геннадіївна – учениця професора Г.М. Дранніка. Професор Луньова Г.Г. була головним позаштатним спеціалістом зі спеціальності «клінічна лабораторна діагностика» МОЗ України та ДОЗ КМДА; президентом професійної асоціації – Всеукраїнської Асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини; головою Технічного комітету зі стандартизації 166 (ТК 166) «Клінічні лабораторні дослідження та системи для діагностики in vitro» та експертом  Національного агентства з акредитації України (НААУ). В 1984 році закінчила Донецький державний медичний інститут ім. М. Горького, лікувальний факультет з відзнакою за фахом «лікувальна справа».

З 1985 р. до 1994 р. працювала  лікарем-лаборантом  імунологічної групи відділення хронічного гемодіалізу й трансплантації нирки , а з 1994 р.- до січня 2007 року очолювала клініко-діагностичну  лабораторію Обласної клінічної  лікарні  м. Донецька. В 1991 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на  тему: «Діагностика кризу відторгнення й оптимізація імуносупресивної терапії у пацієнтів з алотрансплантованою ниркою» . Науковими керівниками були проф. Драннік Г.М. та проф. Серняк П.С. Захист відбувся на засіданні Спеціалізованої Ради Д 088.13.06  при Київському медичному інституті  ім. академіка О.О. Богомольця. В 2004 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему: «Роль Т-хелперної ланки імунітету в реакції відторгнення ниркового трансплантата людини». Науковими консультантами були проф. Драннік Г.М. та проф. Баран Є.Я. Захист дисертації відбувся на засіданні Спеціалізованої  Ради Д 26.003.02  при Національному медичному  університеті ім. О.О. Богомольця. Педагогічну діяльність розпочала у 1997 році асистентом, а з 2002 року доцентом кафедри внутрішніх хвороб та загальної практики – сімейної медицини ФПО Донецького медичного університету на циклі: «Лабораторна діагностика» за сумісництвом. З лютого 2007 року  по липень 2008 року працювала доцентом, завідувачем кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика. У липні 2008 року присвоєно вчене звання професора.

Професор Луньова Г.Г. є автором 285 наукових праць, 6 винаходів , 8 монографій, 8 посібників та 2 підручника. Мала багаточисельні виступи на конференціях і з'їздах. Брала участь у 5 міжнародних конгресах трансплантологів і нефрологів з доповідями. Прийняла участь у 10 міжнародних конгресах з лабораторної медицини та чисельних науково-практичних вітчизняних та конференціях, семінарах та виставках. Учні: доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П. Л. Шупика Сергієнко Л.І., яка захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості загального та місцевого імунітету у хворих на хронічний абактеріальний простатит(синдром хронічного тазового болю)»; асистент кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика Кривенко Є.О., яка захистила кандидатську дисертаційну роботу «Особливості продукції інтерлейкінів, селектинів та молекул адгезії у хворих на хронічний гломерулонефрит» та очний аспірант кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика  Абді М.Шіхаба (Туніс), який  захистив дисертацію  «Формування системи гарантії якості в лабораторній діагностиці в умовах реформування охорони здоров′я України» на здобуття наукового ступеня доктора філософії з клінічної лабораторної діагностики.

Професор Луньова Г.Г. була головним редактором в Україні міжнародного журналу «Лабораторная діагностика. Восточная Европа». Членом двох Спеціалізованих вчених рад НМАПО імені П.Л.Шупика в тому числі, де відбувається захист дисертаційних робіт за спеціальністю 14.01.39 – Клінічна лабораторна діагностика.