Клименко Сергій Вікторович - доктор медичних наук зі спеціальності гематологія та трансфузіологія (2006), старший науковий співробітник зі спеціальності генетика (2009), професор зі спеціальності медицина (2017), заслужений діяч науки і техніки України (2018).
Завідує кафедрою клінічної лабораторної діагностики Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика з 2020 року.
У 1991 р. закінчив Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця (нині Національний медичний університет імені О. О. Богомольця), лікувальний факультет; у 2003 р. — із відзнакою магістратуру з радіобіології факультету онкології Лондонського Університету (Велика Британія).
1991-2003 рр. – гематолог, відділення гематології для дорослих, Клініка Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України (НЦРМ),
2003-2004 рр. – науковий співробітник, відділ радіоіндукованої онкогематологічної патології Інституту клінічної радіології НЦРМ, 2004-2012 рр. – старший науковий співробітник відділу гематології та трансплантології Інституту клінічної радіології НЦРМ, З 2007 р. по теперішній час – консультант Клінічної лікарні «Феофанія» Державного Управління Справами, з 2010 р. по теперішній час – завідувач відділу медичної генетики Інституту експериментальної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН Українию
з 2020 р. по теперішній час –завідувач кафедри клінічної лабораторної діагностики Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.
У 2000 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Cтан гранулоцитарно-макрофагальної ланки гемопоезу в осіб, що перенесли гостру променеву хворобу у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, у період віддалених наслідків», у 2006 р. - докторську дисертацію «Молекулярно-біологічні особливості субстратних клітин та механізми медикаментозної резистентності у хворих на гостру лейкемію, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
З 2010 р. по теперішній час – заступник голови Спеціалізованої вченої ради за спеціальністю 03.00.15 – генетика, з 2010 по 2019 рр. – член Національної комісії радіаційного захисту населення України Верховної Ради України, з 2010 р. по теперішній час – член підкомітету 09 Медицина Технічного комітету з акредитації Національного агентства з акредитації України, з 2010 р. по теперішній час – заступник голови Проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Гематологія та трансфузіологія», з 2013 по 2018 рр. – експерт Державного експертного центру МОЗ України, з 2013 по 2016 рр. – експерт клініко-експертної групи МОЗ України, з 2014 по 2017 рр. – Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Гематологія», з 2017 р. по теперішній час – Експерт МОЗ України зі спеціальності «Гематологія», з 2017 р. по теперішній час – член Ради Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини, з 2018 р. по теперішній час – член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби, 14.01.25 - судова медицина, 14.01.39 – клінічна та лабораторна діагностика.
Член редакційних колегій Збірника наукових праць «Проблеми радіаційної медицини та радіобіології», журнала «Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа», журнала «Лабораторная диагностика. Восточная Европа».
Автор та співавтор понад 250 наукових праць. Згідно з базами даних Google Scholar, індекс цитування – понад 450, індекс Гірша – 9. Підготував 6 кандидатів наук, 1 доктора наук.
Приймав участь у багатьох міжнародних проектах, зокрема учасник Чорнобильського дослідницького проекту за грантом Департаменту енергетики США (роки виконання 2006-2009); співкерівник проекту PDD(CP)-(CBP.NUKR.CLG 982646) «P-глікопротеїн опосередкована множинна медикаментозна резистентність при радіаційно-асоційованих гематологічних неоплазіях після Чорнобильської катастрофи» у співпраці з Інститутом молекулярної фізіології та генетики, Братислава, Словацька Республіка за фінансування програми NATO «Безпека завдяки науці» (роки виконання 2007-2008); співкерівник проекту М/365-2008 р. «Вивчення біології та діагностики гострої мієлоїдної лейкемії, яка розвинулася після дії аварійного радіаційного опромінення в малих дозах», що виконувався у співпраці з Інститутом радіобіології Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я на замовлення Міністерства освіти і науки України (роки виконання 2008-2009); керівник проекту Українського науково-технологічного центру Р366 «Визначення радіаційно-індукованих генетичних аномалій при раку молочної залози для покращення оцінки ризиків, зумовлених дією радіації» на замовлення Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я (роки виконання 2008-2011); керівник проекту Українського науково-технологічного центру Р366а «Визначення та перевірка радіаційно-індукованих генетичних особливостей раку молочної залози для покращення оцінки ризиків, зумовлених дією радіації» на замовлення Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я (роки виконання 2012-2014); керівник проекту Українського науково-технологічного центру Р366b «Визначення радіаційно-специфічних біомаркерів у хворих на рак молочної залози - фундаментальних молекулярних механізмів радіаційно-індукованого канцерогенезу молочної залози» на замовлення Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я (роки виконання 2016-2018); національний координатор проекту ВООЗ «Розвиток субрегіонального інституційного співробітництва у сфері охорони здоров’я для зміцнення спроможності та обміну інформацією для вирішення проблем впливу небезпечних хімікатів на здоров’я в Білорусі та Україні» (рік виконання 2018).
Наукові інтереси: Основними напрямами фундаментальної наукової роботи є вивчення молекулярно-генетичних механізмів розвитку гематологічної та онкологічної патології після дії іонізуючої радіації на організм людини та молекулярна епідеміологія віддалених стохастичних ефектів опромінення. Основними напрямами прикладної наукової роботи є удосконалення методів діагностики та лікування гематологічних та онкологічних захворювань, дослідження генетичної схильності до розвитку хвороб.
Відзнаки: У 2002-2003 рр. отримував стипендію Фонду Фрідерікус для навчання в магістратурі Лондонського Університету, Велика Британія. У 2005 та 2006 рр. за грантом Дослідницької та навчальної програми з ядерної енергії Євратому (FP6 Euratom, IMRAD) виконував дослідження «Хромосомний дисбаланс випадків радіаційно-асоційованої гострої мієлоїдної лейкемії у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС» в Інституті патології Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я, м. Нойхерберг, Німеччина. У 2010 р. нагороджений Верховною Радою України знаком «20 років НКРЗУ», у 2011 р. – Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, у 2013 р. – Почесною грамотою Національної академії медичних наук України. У 2018 р. присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки»