ЗАВІДУВАЧІ КАФЕДРОЮ ОФТАЛЬМОЛОГІЇ
1918 - 1929 професор ЛЕВІЦЬКИЙ Михайло Андрійович
1929 - 1946 приват-доцент ВАСЮТИНСЬКИЙ Анатолій Георгійович
1946 доцент РУМЯНЦЕВА Аполінарія Федорівна
1946 - 1953 професор ЮЗЕФОВА Фаїна Ісаківна
1953 - 1954 асистент КУДА Марія Григорівна
1954 - 1964 доцент ГЕРАСИМЕНКО Тихон Нікифорович
1964 - 1978 професор ШЕВАЛЬОВ Володимир Євгенович
1978 - 2008 професор СЕРГІЄНКО Микола Маркович
2009 - 2023 член-кореспондент НАМН України професор РИКОВ Сергій Олександрович
З 2023 професор ПУТІЄНКО Олексій Олексійович
У 1918 році засновано Київський інститут удосконалення лікарів. Кафедра офтальмології – ровесниця інституту удосконалення лікарів. Першим завідувачем кафедри офтальмології був його ректор професор М. А.Левицький, який очолював її до 1929 року. Базою кафедри було очне відділення лікарні імені Жовтневої революції (зараз – Київська центральна міська клінічна лікарня) та очний кабінет, розміщений на розі бульвар Тараса Шевченка та вулиці Рєпіна (сучасний адміністративний корпус Національного медичного університету імені акад. О.О.Богомольця). В 1923 році база кафедри розширилась за рахунок очного кабінету та стаціонару на 9 ліжок у приміщенні по вулиці Саксаганського, 75 (нині – Інститут гігієни праці).
У 1929-1946 роках кафедру очолював професор А. Г. Васютинський – відомий офтальмохірург свого часу, автор (разом із співробітниками кафедри) "Курсу оперативної офтальмології для лікарів", творець першого в колишньому СРСР велетенського магніта для видалення сторонніх внутрішньоочних тіл. Клініка офтальмології Київської обласної клінічної лікарні до цього часу носить ім’я професора А. Г. Васютинського.
Кафедра офтальмології Київського інституту удосконалення лікарів (нині – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України) по війні відновила свою діяльність на клінічній базі Київської обласної лікарні. У 1946-1953 роках кафедру очолювала професор Ф. І. Юзефова(докторська дисертація "Метастатичний туберкульоз ока та його туберкулінотерапія"), в 1953-1954 роках обов’язки завідувача кафедри виконувала асистент М. Г. Куда, яку змінив у 1954-1964 роках доцент Т. І. Герасименко.
У 1964 році завідувачем кафедри став професор В. Є. Шевальов, учень академіка В. П. Філатова, який переїхав до Києва з Одеси. Його авторитет, висока професійна майстерність сприяли активізації роботи кафедри. Клінічна база розширилась за рахунок створенням другої очної клініки на 120 ліжок у Київський міській лікарні №6 "Медмістечко". На той час він був провідним спеціалістом в колишньому СРСР в галузі лікування відшарування сітківки, використовуючи при цьому найсучасніші технології (введення сіліконової олії у порожнину ока, лазеркоагуляцію). Він автор (у співавторстві з Ю. Д. Бабаніною) монографії "Оперативне лікування відшарування сітківки" (1965) і монографії з пересаджування стенонової протоки для лікування невиліковної хвороби – ксероза. Остання книга була перевидана англійською мовою у США в 1962 році. Співробітники кафедри: доценти І. С. Русецька, Є. Г. Милейко, Ю. В. Бакбардин, В. А. Еміліт, Л. І. Казанець, А. В. Комяхова, завідуюча відділенням Г. В. Бочарова зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної офтальмології, розробляючи та впроваджуючи нові методики хірургічного лікування, особливо такого важкого захворювання як відшарування сітківки. Кафедра завоювала авторитет та визнання в Радянському Союзі та у світі. Професор В .Є. Шевальов впродовж 1965-1977 рр. був головним офтальмологом Міністерства охорони здоров’я УРСР.
У 1978-2008 рр. кафедру офтальмології очолював лауреат Державної премії України, член-кореспондент Національної академії наук та Національної академії медичних наук України, професор М. М. Сергієнко. Професор М. М. Сергієнко відомий в офтальмології як спеціаліст у галузі фізіологічної оптики та мікрохірургії ока. Ще у 60-ті роки він виконав унікальне дослідження з вимірювання дрібних оптичних аберацій ока та оцінки їх впливу на зір, у результаті чого вперше у світі було зроблено наукове обґрунтування можливості людського ока мати надвисокий зір (3,0 і більше), а також пояснено близько 10 загадкових феноменів у роботі зорового аналізатора. Значення досліджень професора М. М. Сергієнка було гідно поціноване у світі. У 1996-1998 рр. з його участю та за міжнародної фінансової підтримки зусиллями київських фізиків та інженерів було створено перший у світі аберометр хвильового фронту. Це був пристрій на базі сучасної техніки, який реалізував ідею професора М. М. Сергієнка. Так зародився новий напрямок в офтальмологічній науці, який почав розвиватися швидкими темпами. Щорічно за кордоном проводяться семінари та конгреси, присвячені хвильовій аберометрії. В умовах жорсткої конкуренції провідні фірми світу розвивають нові системи аберометрів, але київський варіант на сьогодні залишається найкращим. У 2001 році у Німеччині, шляхом лазерної корекції дрібних оптичних аберацій ока, було отримано надвисокий зір – 3,0. Дослідження у цьому напрямку тривають. Кафедра офтальмології відома в Україні та у світі своїми новітніми розробками в офтальмохірургії, рефракційній хірургії.
Для активізації роботи по впровадженню новітніх медичних технологій в Україні у м. Києві у 1979 році створена фото-оптико-механічна лабораторія в структурі Київської міської клінічної лікарні №6 "Медмістечко", яка займалася розробкою та впровадженням нових моделей штучних кришталиків, У 1980 році Міністерство охорони здоров’я та Держпланом УРСР були виділені цільові кошти на виконання науково-дослідної роботи: "Розробка та впровадження імплантації штучних кришталиків в Україні", на основі моделі кришталика, запропонованої професором М. М. Сергієнко. Завдяки цьому, в Київському науково-дослідному інституті клінічної та експериментальної хірургії був створений відділ мікрохірургії ока. У відділі працювали З. Ф. Веселовська, О. З. Ставнічук, А. Я. Пішель та інші. Керівник проекту – професор М. М. Сергієнко. За 7 років роботи проведено численні дослідження, розроблені нові моделі штучних кришталиків, підготовлена необхідна технічна документація, проведені дослідні операції в клініці акад. С. М. Федорова (м. Москва) по видаленню катаракти та імплантації створених моделей штучних кришталиків. Отримано в 1987 році дозвіл МОЗ СРСР на широке використання українських моделей штучних кришталиків в клінічній практиці.
За успішне виконання комплексного науково-дослідного проекту його авторський колектив (М. М. Сергієнко, З. Ф. Веселовська, О. З.Ставнічук, А. Я. Пішель, І. М. Логай) у 1988 році нагороджені Державною премією України в галузі науки та техніки. Проведено роботу та створено умови (Наказ МОЗ, демонстраційні операції, короткотермінові курси стажування лікарів) для широкого впровадження операцій імплантації штучного кришталика в офтальмологічних закладах України.
У 80-і роки відбулось значне укріплення бази кафедри за рахунок створення спеціалізованої офтальмологічної поліклініки, по вул. Метробудівській, 12. У 1988 році завершено будівництво клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" на 180 ліжок, яка за кількостю щорічних операцій стала безумовним лідером в Україні. У лікарні створено шість спеціалізованих відділень. З 1996 року організовано відділення лазерних методів лікування ока, у 2002 році на його базі відкрито науково – практичний центр лазерних методів лікування ока. У 2002 році в клініці організовано відділення амбулаторної хірургії "одного дня", як зразок організації офтальмохірургічної служби у майбутньому, де велику клінічну та наукову роботу веде проф. Ю. М. Кондратенко. Кількість оперативних втручань виросла до 20000 за рік. Запровадження нових технологій дозволило знизити середній ліжко-день до 2.3 (по країні 6.7). За тиждень в клініці оперується понад 500 хворих, з яких тільки половина кияни. В лікарні проводиться хірургічне лікування всіх захворювань органа зору. Рівень хірургії катаракти виріс до світового рівня. Проведення майстер-класів так званої «живої хірургії» за участю, без перебільшення можна сказати, кращих офтальмохірургів світу, наприклад, доктора Ф. Крузафона (Франція), Акахоші (Японія) показало, що наші українські фахівці працюють на рівні світових стандартів.
Центр мікрохірургії ока став базою кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Підрозділами клініки керують науковці кафедри, а низка лікарів клініки мають наукові вчені ступені.
Основний напрямок наукових досліджень кафедри офтальмології – розробка нових методів екстракції катаракти та імплантації штучних кришталиків, на які одержано біля двадцяти авторських свідоцтв. З 1998 року у м. Києві налагоджено виробництво вітчизняних штучних кришталиків, спільне українсько-американське підприємство (біля 20000 щорічно). На кафедрі пройшли підготовку з імплантації штучних кришталиків офтальмологи провідних клінік України та інших регіонів колишнього СРСР – Росії, Молдавії, Білорусії, Латвії, Естонії, Казахстана, Таджикистана. Статистичні дані продемонстрували значне падіння інвалідності з приводу катаракти в республіці, що свідчило про суттєвий соціальній ефект застосування інтраокулярної корекції афакії.
Професор М. М. Сергієнко багаторазово виступав з доповідями на міжнародних конгресах і проводив показові операції з імплантації штучних кришталиків в університетських клініках Белграда, Загреба, Банья-Луки, Будапешта. Професор М. М. Сергієнко – автор понад 350 друкованих наукових праць включаючи монографії "Офтальмологічна оптика" (1982, 1991) та "Інтраокулярна корекція" (1990) та співавтор сумісно з професором Г.Д.Жабоєдовим підручника "Очні хвороби" (1999). У 1978 – 2008 роках професор М.М.Сергієнко головний офтальмолог МОЗ України.
З 2009 року кафедру офтальмології очолює член-кореспондент НАМН України, професор Сергій Олександрович Риков - Заслужений лікар України, Нагороджений: Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002), Подякою Прем’єр міністра України (2001), Подякою Київського міського голови (2005), лауреат І премії Ханса Рекевеча (2007), нагорода на загальнонаціональному конкурсі «Вища проба» (2007), Почесною грамотою МОЗ України (2010), «Знак Пошани» Київського міського голови (2010), Почесною грамотою Верховної Ради України (2010), Премією Кабінету Міністрів України в галузі інноваційних технологій (2013), Подякою Національної медичної палати України (2015), 8 орденами Української православної церкви. В 2021 році за благодійну роботу для нуждених нагороджений Мальтійським орденом (Суверенний військовий орден госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського).
Професор Риков С.О. – член ради з питань реформування системи охорони здоров’я при Кабінеті Міністрів України (2009), член комітету по присвоєнню державних премій України в галузі медицини (2008-2016), головний редактор журналу «Архів офтальмології України» (2015), голова спеціалізованої вченої ради Д.26.613.05 за спеціальністю «Офтальмологія» (2016), голова ЕПК НАМН та МОЗ України «Офтальмологія та тканинна терапія» (2014), голова ЕПК НУОЗ України імені П. Л. Шупика «Офтальмологія» (2013), Головний дитячий офтальмолог МОЗ України (1999-2004); головний позаштатний офтальмолог ГУОЗ та МЗ Київської державної адміністрації (2004-2014), головний позаштатний офтальмолог МОЗ України (2005-2014), експерт МОЗ з напрямку «Офтальмологія» (2018-2020).