Штучний інтелект (ШІ) сьогодні став невід’ємною частиною повсякденного життя людини. Це революційна технологія з величезним потенціалом для трансформації різних галузей, і охорона здоров'я не є винятком.
У сфері нефрології ШІ відкриває безпрецедентні можливості для покращення якості надання медичної допомоги пацієнтам, зокрема в частині вдосконалення діагностики, оптимізації робочих процесів і прийняття індивідуалізованих рішень щодо лікування.
Уже проведено чимало наукових досліджень в нефрології з використанням ШІ. Його використовують для створення різноманітних прогностичних моделей, таких як ризик розвитку гострого ураження нирок, ризик настання термінальної стадії ниркової недостатності, ризик розвитку ускладнень нирково-замісної терапії, відторгнення алотрансплантату та інше.
Сегментація зображень, комп'ютер-асистований алгоритм діагностики та оптимізація робочого процесу при комп’ютерній чи магнітно-резонасній томографії, а також ідентифікація гістологічних структур та класифікація наявних патологічних змін у біоптатах нирки за допомогою ШІ можуть застосовуватися не тільки для покращення якості діагностики, а й для вирішення завдань прогнозування, стратифікації ризиків та оцінки терапевтичних результатів лікування.
ШІ значно прискорює діагностику та оптимізує лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Використання геномного секвенування допомагає ШІ виявляти антибіотикорезистентність бактерій та індивідуалізувати лікувальну тактику. ШІ також може спрогнозувати появу рецидивів ІСШ, аналізуючи медичні дані пацієнтів.
Компанії SYMAX, TOTO та Panasonic, розробили смарт-туалети, здатні автоматично виявляти ознаки інфекцій сечовивідних шляхів та інших захворювань, таких як онкологічні захворювання, ниркова недостатність або метаболічні порушення на ранніх стадіях, вимірюючи рівні лейкоцитів, білків та інших біомаркерів у сечі. Раннє виявлення дає змогу користувачам своєчасно звернутися до лікаря для подальшого обстеження та лікування ще до появи клінічно виражених симптомів.
Значних успіхів було досягнуто і в лікуванні ускладнень хронічної хвороби нирок: анемії та мінерально-кісткових порушень. Використання технології ШІ в клінічних дослідженнях допомогло оптимізувати терапію еритропоетинами: порівняно із стандартним дозуванням, досягнення цільових рівнів гемоглобіну відбувалося при використанні менших доз еритропоезстимулюючих засобів і характеризувалося меншою варіабельністю значень. Такі успіхи стали поштовхом до розробки моделей мінерально-кісткових порушень, в яких ведеться робота над оптимізацією дозування основних лікарських засобів, що використовуються при даній нозології – фосфат-біндерів, кальциміметиків та аналогів вітаміну Д.
В епоху ШІ координація взаємовідносин між комп'ютерами та людьми стає звичним явищем. Якщо порівняти ШІ з його природнім аналогом, то ШІ буде скоріше допоміжним інструментом для підвищення нашого інтелекту, аніж його замінником. Для реалізації потенціалу штучного інтелекту в нефрології потрібні підготовка відповідних фахівців, вирішення етичних, технічних і юридичних питань. Хоча потенціал ШІ величезний, він не може замінити ні патоморфологів ні нефрологів, які, як і раніше, відіграють основну роль у діагностичному та лікувальному процесі. Проте лікарі-нефрологи повинні бути готовими прийняти нову тенденцію використання ШІ, але при цьому зберігаючи пильність до прихованих на сьогоднішній день проблем, з якими вони можуть зіткнутися.
За умови наполегливих зусиль поєднання клінічної нефрології та ШІ можна отримати обнадійливі результати щодо запровадження персоналізованої медицини в майбутньому.
Матеріал підготували НПП кафедри нефрології та нирково-замісної терапії: Любов Савицька, Тетяна Бевзенко, Оксана Лисянська.