Кандидат медичних наук
Завідувачка хіміотерапевтичного відділення КНП «КМКОЦ»
Доцент кафедри онкології НУОЗ України імені П. Л. Шупика
Лікар-онколог вищої категорії
Пономарьова Ольга Володимирівна, 1959 року народження.
В 1982 році закінчила педіатричний факультет Київського медичного інституту за спеціальністю «Педіатрія». В 1982 – 1988 роках працювала на посаді дільничого лікаря-педіатра дитячої лікарні № 11 Ленінградського району м. Києва. З 1988 до 1999 року – на посаді лікаря-онколога відділення системних пухлинних захворювань Українського науково-дослідного інституту онкології та радіології МОЗ України.
У 1996 році отримала науковий ступінь кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.07 – онкологія, дисертація на тему: «Терапія злоякісних лімфопроліферативних захворювань з урахуванням їх індивідуальної чутливості до протипухлинних хіміопрепаратів».
1999-2002 рр. працювала лікарем-онкологом в КМКОЦ, з 2002 по 2018 рр. займала посаду старшого наукового співробітника Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р. Є. Кавецького Національної Академії Наук України.
2018-2021 рр. – доцент кафедри онкології НУОЗ України імені П.Л. Шупика.
З 2021 року і по теперішній час – завідувачка хіміотерапевтичного відділення КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр».
Крім лікувальної та консультативної роботи, Ольга Володимирівна проводить наукові дослідження, що базуються на клінічному матеріалі. Спектр її наукових інтересів – лікування злоякісних лімфом, хіміотерапія різних локалізацій солідних новоутворень, профілактика та корекція ускладнень хіміо-променевої терапії, паліативне та симптоматичне лікування термінальних стадій перебігу пухлинного процесу.
Результати досліджень стали основою 116 публікацій, в тому числі сім монографій, три підручники, вісім методичних рекомендацій, вісім посібників, 80 статей у фахових виданнях. Брала участь у 45 багатоцентрових міжнародних клінічних випробуваннях у якості головного дослідника та співдослідника. Важливою частиною роботи Ольга Володимирівна вважає клінічні випробовування вітчизняних засобів супроводу хіміотерапевтичного лікування.