Search

 

МИХАЛЬЧУК Василь Миколайович - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування, Заслужений працівник охорони здоров'я України.

Закінчив Тернопільський державний медичний інститут, лікувальний факультет у 1980 році та отримав кваліфікацію «Лікар» та МАУП, м. Київ, юридичний факультет у 2008 році за спеціальністю «Юрист».

З 1984 працював на керівних посадах: головного лікаря ОСПК; керівника підрозділів МОЗ України; Першого заступника голови Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам; професором кафедри управління охороною здоров’я НМАПО  імені П.Л. Шупика (нині НУОЗ України імені П.Л. Шупика), з 23.03.2016 р. – завідувач кафедри управління охороною здоров'я (нині кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування).

Викладає трудове право; систему роботи з персоналом та управління кадрами; основи законодавства охорони здоров’я, державну політику в сфері охорони здоров’я.

За безпосередньою участю Михальчука В.М. підготовлено ряд програмних документів.

Працює над розробками нових нормативно-правових документів та програм, займається науковою роботою, є співавтором понад 120 наукових робіт, в тому числі 2 монографії, 5 навчальних посібників, 4-х патентів.

Досліджує нормативно-правові аспекти управління якістю медичної допомоги, основи публічного управління та адміністрування у сфері охорони здоров’я.

 

ВОРОНЕНКО Юрій Васильович — доктор медичних наук, професор, академік Національної академії медичних наук України, дійсний член низки громадських академій: Академії наук вищої освіти України, Європейської Академії природничих наук, АМН Польщі та Міжнародної медичної академії імені Альберта Швейцера, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

В 1973 р. закінчив Київський медичний інститут (нині — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця). Пройшов в ньому шлях від аспіранта до завідувача кафедри соціальної медицини. У 1991 р. захистив докторську дисертацію «Соціально-гігієнічні основи профілактики і організації етапного лікування опіків».

З 1995 по 2002 рр. — начальник Головного управління освіти, науки та інформаційно-аналітичного забезпечення МОЗ України. Брав участь у розробці проектів концепції розвитку охорони здоров’я населення України, багатьох указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України. Учасник багатьох міжнародних форумів під егідою ВООЗ та програм міжнародної співпраці з різними зарубіжними організаціями, представляв Україну з науковими доповідями в багатьох країнах світу.

З 2002 р. по теперішній час – ректор Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика. У 2004-2015 рр. завідував також кафедрою управління охороною здоров'я НМАПО імені П. Л. Шупика (нині НУОЗ України імені П. Л. Шупика), а з 2015 р. – професор кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування.

Автор понад 550 наукових праць, в тому числі автор і співавтор 11 підручників, 37 навчальних та навчально-методичних посібників, 39 монографій. Підготував 13 докторів і 11 кандидатів медичних наук.

Наукові дослідження пов’язані з соціальними проблемами медицини та організації охорони здоров’я, стратегією і тактикою розвитку сфери охорони здоров’я, обґрунтуванням змісту і організацією підготовки медсестер, провізорів і лікарів та їх безперервного професійного розвитку.

Очолює наукову школу «Теорія і практика соціальної медицини, управління охороною здоров’я, медичною освітою».

Являється членом: Президії НАМН України, Колегії МОЗ України, Вченої медичної ради МОЗ України, членом секції з медицини Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, Державної акредитаційної комісії МОН України та Президії товариства Червоного Хреста України; головою науково-методичної комісії з медицини та фармації МОЗ України; головою спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 та членом спеціалізованої вченої ради СРД 26.613.11 при НУОЗ України імені П. Л. Шупика за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина та приймає активну участь у їх роботі, а також у роботі наукових вітчизняних і зарубіжних товариств, організацій, редколегій та редакційних рад.

Повний кавалер орденів "За заслуги", Нагороджений почесними грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, МОЗ України, МОН України, Київської обласної та Київської міської державних адміністрацій, медалями.

 

ТОЛСТАНОВ Олександр Костянтинович - доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика,  професор кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування.

Закінчив Вінницький медичний інститут імені М. І. Пирогова (1984), Українську академію державного управління при Президентові України (2003), Київський Національний  університет технологій та дизайну (2015).

Працював лікарем-хірургом хірургічного відділення Житомирської обласної дитячої лікарні (1985-1992), головний лікар обласного дитячого ендокринологічного лікувально-санаторного центру радіаційного захисту  м. Житомира (1992-1996), головним лікарем обласного лікувально-санаторного центру радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення  «Дениші» (1996-2005), начальником управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації (2005-2011), заступником Міністра охорони здоров’я України (2011-2014), з 2014 - проректор з науково-педагогічної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (нині НУОЗ України імені П. Л. Шупика), професор кафедри управління охороною здоров’я. 

Заслужений лікар України (2003), нагороджений Орденом Данила Галицького (2009). Брав участь в законотворчій діяльності у якості керівника групи щодо реформування системи первинної та екстреної медичної допомоги в Україні. Один із перших в Україні брав участь в трьох європейських проектах з модернізації системи охорони здоров’я (2004-2009). Вніс великий науковий та практичний  вклад у якості керівника напрямку в модернізацію та реформування системи охорони здоров’я України.

Має великий досвід роботи в органах місцевого самоврядування.

Автор патента, двох прав  на інтелектуальну власність,  4 підручників та автор 105 наукових публікацій .

Наукова робота зосереджена на удосконаленні управління медичною допомогою, теорії  і практики державного управління охороною здоров’я .

 

ГОРАЧУК Вікторія Валентинівна - доктор медичних наук, професор, заслужений працівник охорони здоров'я України, професор кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування учений секретар НУОЗ України імені П.Л. Шупика.

У 1982 р. закінчила Одеський медичний інститут імені М. І. Пирогова, педіатричний факультет, з відзнакою.

Працювала лікарем-неонатологом, лікарем-педіатром, завідувачем дитячого відділення, заступником головного лікаря з лікувальної роботи центральної районної лікарні на Одещині.

 З  2001 р. живе і працює у м. Києві. До 2008 р. займала посади завідувача відділом, головного спеціаліста з організації медичної допомоги матерям і дітям Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

З квітня 2008 р. – старший викладач, з квітня 2011 р. – доцент, з лютого 2016 року – професор кафедри НМАПО імені П.Л. Шупика (нині НУОЗ України імені П.Л. Шупика).

Вчене звання доцента – з 2013 року.

Вчене звання професора - з 2018 року.

У 2009 р. захистила кандидатську дисертацію на тему  «Наукове обґрунтування системи професійної реабілітації лікарів-педіатрів поліклінічних закладів», у 2015 році – докторську дисертацію на тему «Медико-соціальне обґрунтування моделі системи управління якістю медичної допомоги» за спеціальністю 14.02.03 Соціальна медицина.

Основні напрями навчально-методичної та наукової діяльності: соціальна медицина як основа менеджменту в охороні здоров’я, закономірності громадського здоров’я в Україні, інформаційне забезпечення процесу управління, управління якістю медичної допомоги.

Автор одноосібної монографії «Управління якістю медичної допомоги в закладі охорони здоров’я» (2012), співавтор навчального посібника «Управління якістю медичної допомоги: науково-практичні підходи до вдосконалення» (2016; видання друге випр. та доп. - 2018), автор біля 100 наукових і навчально-методичних праць, з них - 31 - одноосібна, 53 - у наукових фахових виданнях України, 8 - в іноземних виданнях, 4 - у іноземних та вітчизняних виданнях наукометричної бази Scopus, учасник щорічних наукових форумів за напрямком "Менеджмент в охороні здоров'я", співавтор 5 навчальних планів і програм циклів спецілізації, передатестаційної підготовки, тематичного удосконалення

 

БУГРО Валерій Іванович – доктор медичних наук (2017), професор (2019), заслужений працівник охорони здоров’я України (2010), професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування.

Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця (1981). Навчався в клінічній ординатурі на кафедрі соціальної гігієни і організації охорони здоров’я Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця (1986–1988) та аспірантурі на кафедрі управління охороною здоров’я Київського державного інституту удосконалення лікарів (1988–1991). По закінченню аспірантури – асистент (1991–1997), старший викладач (1997–2000), доцент (2000–2020), з 2020 року – професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування      (за сумісництвом).

У 1995 році захистив кандидатську  дисертацію «Наукове обґрунтування шляхів  розвитку денних стаціонарів міських поліклінік та управління ними», а у 2017 –  докторську «Система вторинної стаціонарної медичної допомоги (медико–соціальне обґрунтування)».  

Учень  професора  Б. П. Криштопи.

Автор понад 80 наукових праць. Науковий напрямок – організація і управління  системою охорони здоров’я.

Брав участь у підготовці програми та проведенні циклів тематичного удосконалення «Наукові основи управління в охороні здоров’я» для ректорів та проректорів з  наукової роботи медичних ВУЗів України, директорів НДІ та їх заступників, начальників управлінь охорони здоров’я ОДА та їх перших заступників, керівників Товариства Червоного Хреста України, завідувачів кафедр та їх резерву.

Учасник науковій конференції «Управління охороною здоров’я» у м. Філадельфія (США, 2001). Навчався на курсах підготовки інструкторів-викладачів з питань фінансування та управління охороною здоров’я (січень–червень 2005 року, КМАПО імені П.Л. Шупика), пройшов навчання в міжнародних проектах EPOS Health Consultants «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні» (січень 2008 – грудень 2009 року, НМАПО імені П.Л. Шупика) та USAID «Разом до здоров’я» Гарвардської школи громадського здоров’я, «Основи викладання з використанням практичних випадків» (вересень 2008 року, НМАПО імені П. Л. Шупика), пройшов тренінговий курс “Evidence-Based Medicine & Research Training (PhD)” / «Доказова медицина та підготовка наукових кадрів (PhD)» (2017), організований Каролінським інститутом (Королівство Швеція) та Національною медичною академією післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (Україна).

Підвищував свою кваліфікацію за кордоном в Академії Менеджменту та Адміністрування в Ополе (Польща) по навчальному курсу «Менеджмент в охороні здоров’я» в рамках тренінгу «Єропейський досвід охорони здоров’я в європейській інтеграції» (2018–2019) та з «Управління охороною здоров’я” в Університеті імені Павла Йозефа Шафарика на базі Університетської клініки імені Луї Пастера (м. Кошице, Словаччина, 2019).

Спільно з Проектом Європейського Союзу «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги» у складі робочої групи приймав участь у розробці навчальної програми з підготовки в магістратурі керівників закладів охорони здоров'я зі спеціальності «Організація і управління охороною здоров'я» та освітнього стандарту післядипломної підготовки за вказаною спеціальністю.

Є автором третього модулю навчально-методичного посібника згідно з програмою післядипломної підготовки керівників медичних закладів за спеціальністю «Управління охороною здоров’я» в рамках проекту Європейського Союзу «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні».

Організаційна і громадська робота в НМАПО імені П. Л. Шупика: голова Первинної профспілкової організації, член координаційної ради з питань забезпечення якості, член вченої ради, ректорату, постійно діючих комісій вченої ради: кадрової (з 2019) та з міжнародного співробітництва (з 2018), вчений секретар спеціалізованої ради Д 26.613.07 (з 2003).

Лікувальна робота: з 1981 року  і дотепер  лікар  відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Київська міська клінічна лікарня №4» (з 1991 року - за сумісництвом).

Відзнаки: Грамота Президента України (2003), Подяка Київського міського Голови (2003),  Почесна Грамота МОЗ України (2008, 2021), Почесна Грамота Товариства Червоного Хреста України (2008), Подяка ректора НМАПО імені П. Л. Шупика (2013, 2017), Пам'ятний знак «Відзнака НМАПО імені П. Л. Шупика» (2018), медаль «100 років НМАПО імені П. Л. Шупика» (2018) .

ГБУР Зоряна Володимирівна - доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри управління охорони здоров’я та публічного адміністрування Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика.

Сфера наукових інтересів: національна та економічна безпека, кадрова безпека в системі державного управління, механізми формування інтелектуального капіталу в системі державного управління, фінансово-економічні важелі держави, міжнародний тероризм.

  • є членом Всеукраїнської асамблеї докторів наук з державного управління;
  • - Концепція Гбур З.В. ввійшла до Літопису сучасної науки й освіти України: «Наукові школи, авторські системи і концепції Національної академії педагогічних наук України у 2019 році.
  • є членом редакційної колегії журналу «Наукові перспективи», що відноситься до фахових видань категорії «Б» із галузей наук: державне управління, право та економіка;
  • має 22 роки безперервного стажу на державній службі в центральних органах виконавчої влади, з них останні 10р. (до 07.2020р) у Міністерстві фінансів України;
  • стаж науково-педагогічної роботи з 2002 року;
  • автор понад 160 наукових праць, в тому числі 3 навчальних посібники, 1 монографія, 8 колективних монографій, 5 публікацій у виданнях що індексуються в Scopus Web of Science;
  • індекс Хірша становить - 5, загалом понад 80 цитувань на рік.