У грудні пройшла науково-практична конференція “X Амосовські читання” яка присвячена 110-річниці з дня народження Миколи Амосова. Захід проходить щорічно з 2013 року за участю найкращих вітчизняних та закордонних фахівців. В конференції взяли активну участь і працівники кафедри хірургії серця та магістральних судин, оскільки інститут Амосова являється клінічною базою кафедри
Сучасні методи лікування вогнепальних ран різної локалізації, організація надання хірургічної допомоги пораненим військовим та цивільним - основні теми обговорення під час конференції.
Доповідачі представили набутий досвід надання медичної допомоги пораненим внаслідок війни. Зокрема, президент НАМН України, академік НАМН України Віталій Цимбалюк, командувач Медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук, начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Едуард Хорошун, головний хірург Збройних сил України Костянтин Гуменюк, віцепрезидент НАМН України, генерал-майор медичної служби Ігорь Лурін, віцепрезидент НАМН України, директор ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска»» Володимир Коваленко, директор Національного Наукового Центру хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова Олександр Усенко та президент Асоціації ортопедів-травматологів України Сергій Страфун.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відзначив, що війна змінила кардіохірургію. “Сьогодні досвід наших медиків переймають в усьому світі. Це безумовно викликає повагу. У цей непростий час доводиться зустрічатися із новими викликами, але інститут Амосова продовжує наукову діяльність і розвиває кардіохірургічну галузь”, – сказав він.
За словами директора ДУ «Національний Інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» академіка НАМН України, завідувача кафедри хірургії серця та магістральних судин нашого університету професора Василя Лазоришинця, у відділенні воєнної кардіохірургії уже врятовано життя 103 військовим, які мали бойові травми серця та загалом проліковано 1300 наших захисників. Найбільша загроза життю виникає внаслідок мінно-вибухових і кульових поранень у серце, догоспітальна летальність при проникаючих пораненнях серця сягає 55–94 %.
За останній час науково-педагогічні працівники кафедри напрацювали унікальний досвід щодо лікування випадків бойових травм серця та судин. Наші наукові дослідження допомагають військовим повернутися до звичного життя. Війна принесла нам чимало горя, але також дала поштовх до розвитку технологій та науки.