Google search

8-10 квітня за ініціативи Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) і Комітету з питань зниклих безвісти осіб при ООН до Кіпру була запрошена делегація спеціалістів з України

До складу входили: голова Асоціації судових медиків України (АСМУ) начальник Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи (СМЕ) В. В. Войченко, заступник голови АСМУ завідувач кафедри судової медицини НМАПО імені П. Л. Шупика професор Володимир Мішалов, начальник управління взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи Дніпропетровської ОДА І. Ю. Федорчук, заступник начальника відділу розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області  О. Г. Матвієнко, представники МКЧХ в Україні.

Виходячи з багаторічного досвіду МКЧХ і Комітету з питань зниклих безвісти осіб при ООН актуальною та соціально значущою для України стала мета тренінгу: надання учасникам інформації, корисної для створення ефективних механізмів, що б забезпечували координацію та комплексні дії для вирішення питань пошуку та позитивних ідентифікацій осіб, зниклих безвісти, а також підтримка зміцнення дій органів влади стосовно тяжкого становища сімей зниклих безвісти в результаті збройного конфлікту на сході України. Останнє особливо важливо в період впровадження щойно прийнятого Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Презентації міжнародних експертів були спрямовані на заохочення міжвідомчого та мультидисциплінарного підходу в розшуку зниклих осіб, роботі з тілами загиблих та їх ідентифікації.

Цікавою та насиченою виявилась програма тренінгу, що реалізовувала зазначений підхід і включала такі напрями: 1) методологію архівних досліджень та розпорядження інформацією; 2) судову археологію – відвідування місць ексгумації, пошук і вилучення останків зниклих безвісти осіб; 3) судову антропологію (антропологічні техніки та проблеми при роботі зі змішаними останками, роль антропології при мультидисциплінарному підході до ідентифікаці, дотримання стандартних операційних процедур); 4) судово-медичну  ідентифікацію з використанням ДНК аналізу; 5) роль психологів у наданні допомоги родинам зниклих безвісти осіб (передача їм останків для поховання, психосоціальна підтримка).

Проведення таких заходів є гарною можливістю як для покращення контактів і комунікацій між експертними, державними та іншими зацікавленими сторонами для максимального використання ресурсів, так і долучення до міжнародного досвіду щодо вирішення проблеми ідентифікації зниклих безвісти осіб, яка вразила сотні сімей в Україні.