10 - 11 квітня в м. Вінниця відбулась міжнародна науково-практична конференція «Сучасна патоморфологічна діагностика в клінічній практиці лікаря», що внесена до реєстру МОЗ. Основними організаторами заходу виступили Вінницький національний медичний університет (ВНМУ) імені М. І. Пигорова та Національна медична академія післядипломної освіти (НМАПО) імені П. Л. Шупика.
Аудиторія слухачів налічувала близько 300 лікарів із усіх областей України.
Головна мета заходу була спрямована на об’єднання досвіду патологів і клініцистів різних спеціальностей задля покращення якості медичної допомоги, а також усвідомлення важливості зв’язку «клініцист - морфолог» у верифікації прижиттєвої діагностики, виборі тактики лікування.
Вперше в Україні в межах Конференції було створено платформу комплексного, мульти- та трансдисциплінарного підходу до сучасної патоморфологічної діагностики у практиці лікаря. Розглянуто питання сучасного уявлення щодо процесів патогенезу, діагностики, прогнозування та вибору методу лікування захворювання на основі комплементарної асиміляції різних дисциплін (кібернетики, математики, різних клінічних спеціальностей, інформатики тощо), показані можливості нових предметних таксономій.
Відкриваючи роботу форуму проректор з науково-педагогічної роботи ВНМУ імені М. І. Пирогова професор Юрій Гумінський зазначив, що «патологи – це філософи медицини, оскільки патологоанатомічний діагноз є багатокомпонентною характеристикою здоров’я пацієнта».
Слід відмітити, що протягом обох днів тон дискусіям і обговоренню важливих питань сьогодення та майбутнього напряму задавали представники НМАПО імені П. Л. Шупика. Так, перше пленарне засідання було відзначено доповіддю завідувача кафедри медичної інформатики професора Озара Мінцера на тему трансдисциплінарності, як глобальної характеристики сучасного етапу розвитку медичної освіти. Важливість трансдисциплінарного підходу полягає в створенні нової парадигми освітнього процесу, що, в свою чергу, підвищує конкурентоспроможність закладу вищої освіти. Застосування такого підходу забезпечує розширення наукового світогляду в напряму створення єдиного, з точки зору дослідника, образу об’єкта дослідження.
Завідувач кафедри патологічної та топографічної анатомії професор Олена Дядик виступила модератором секції «Сучасні клініко-морфологічні аспекти в діагностиці захворювань шлунково-кишкового тракту» та взяла участь у тандемній доповіді з професором Наталією Губергріц, в якій з точки зору клініциста-гастроентеролога та патоморфолога висвітлено сучасний, системний погляд на діагностику та лікування такої особливо рідкісної патології, як аутоімунний панкреатит. Це своєрідна та відносно нова форма хронічного панкреатиту, що останні роки інтенсивно вивчається панкреатологами та морфологами всього світу. Дане системне захворювання виступає одним із компонентів IgG4-асоційованої хвороби, вражає не лише підшлункову залозу, але й ряд інших органів, включаючи жовчні протоки, слинні залози, нирки, за очеревинну клітковину, лімфатичні вузли.
Дискусію викликала доповідь «Протеомні дослідження у патоморфології», як погляд у майбутнє, представлена колективом авторів: професором Оленою Дядик, к.мед.н. Марією Івановою та професором Фульвіо Магні (Італія). Протеоміка, як визначна сучасна технологія – амбіційний і цілком реалістичний проект, що може суттєво розширити уявлення про механізми виникнення та перебіг захворювань із метою становлення персоналізованої медицини.
Науково-педагогічні працівники та аспіранти обох кафедр Академії також взяли участь у Конференції з цікавими повідомленнями: доцент кафедри патологічної та топографічної анатомії Клавдія Шатрова з доповіддю «Сучасна морфологія гіпоксичних та ішемічних уражень головного мозку в перинатальному періоді»; старший викладач кафедри медичної інформатики Ольга Суханова з доповіддю «Логіка та основні принципи відображення професійного зростання лікарів у механізмі портфоліо»; аспірант патологічної та топографічної анатомії Павло Снісаревський з доповіддю «Сучасні патоморфологічні аспекти діагностики запальних захворювань кишечника» з позицій мультидисциплінарного підходу».
Зазначимо, що в другий день Конференції увага учасників була зосереджена на процесах і етапах трансформації системи охорони здоров’я. Проведено панельну дискусію «Юридична регламентація та організаційно-економічні аспекти діяльності медичного працівника».
Професором Оленою Дядик, як експертом групи МОЗ України за профілем «Патологічна анатомія, судово-медична експертиза, дитяча патологічна анатомія», проведено нараду з начальниками патологоанатомічних бюро, головними позаштатними міськими та обласними спеціалістами, завідувачами патологоанатомічних відділень і лабораторій із питань нормативно-правового забезпечення патологоанатомічної діяльності, сучасних вимог до прижиттєвої та посмертної патоморфологічної діагностики.
Завершилась Конференція видачою 2 сертифікатів по 2 бали кожний за участь у двох днях роботи форуму.