4 вересня 2019 року в Києві відбулось чергове засідання Асоціації неврологів Києва, що було присвячене нейроендокринології. На засіданні виступила доцент кафедри неврології № 1, д.мед.н. Марина Тріщинська із доповіддю «Неврологічні ускладнення гіпотиреозу, патогенетичні аспекти лікування».
Неврологічні прояви при захворюваннях щитоподібної залози зазвичай розвиваються повільно. Їх діагностують через місяці або роки після виявлення первинних ендокринних проблем. Пацієнти звертаються за допомогою після розвитку характерних системних ознак та симптомів. Марина Анатоліївна зупинилася окремо на поширених неврологічних ускладненнях, що можуть виникати у хворих з гіпотиреозом.
Зниження пам’яті, порушення концентрації уваги, загальмованість, депресія, мозочкові, екстрапірамідні (м’язова ригідність і брадикінезія) порушення, нейросенсорна приглухуватість, епілептичні напади (як правило, генералізовані судомні напади) є ознаками гіпотиреоїдної енцефалопатії. Ураження периферичної нервової системи при гіпотиреозі проявляється дистальною сенсорною, рідше – сенсомоторною полінейропатією. Накопичення мукополісахаридів у тканинах, окрім набряку та підвищення маси тіла, призводить до звуження анатомічних просторів та каналів і розвитку тунельних синдромів, що виявляється приблизно у 10% пацієнтів. Характерною є гіпотиреоїдна міопатія, що супроводжується проксимальною м’язовою слабкістю, переважно нижніх кінцівок, а також міотонічними феноменами, може бути гіпертрофія м’язів кінцівок з міалгіями та болісними судомами, язика, що проявляється дизартрією (синдром Гофмана).
Розвиток більшості неврологічних ускладнень, окрім компресіонних, пов’язують із розвитком оксидантного стресу, підвищенням атерогенного потенціалу крові та зниженням компенсаторно ліпофагоцитарної активності лейкоцитів, дисбалансом в системах катехоламінів, нейромедіаторних амінокислот, маркерних мембранопов’язаних ферментів, погіршенням процесів енергоутворення та розвитком лактатацидозу. У сукупності метаболічні та біоенергетичні розлади, взаємопосилюючи та потенціюючи один одного, створюють патогенетичну основу для погіршення адаптаційних та гомеостатичних функцій організму, що порушує структурну та функціональну цілісність нервової системи.
У зв’язку з цим, Марина Анатоліївна наголосила на доцільності розробки схеми комплексного патогенетичного лікування хворих з неврологічними ускладненнями гіпотиреозу з урахуванням не тільки тиреоїдного дисбалансу, але й виявлених метаболічних та біоенергетичних порушень.
Після доповіді слухачі мали можливість задавати питання та ділитися власними думками та досвідом лікування. Сподіваємось, що захід покращив обізнаність лікарів про неврологічні маніфестації ендокринної патології, що в подальшому сприятиме своєчасній діагностиці та кращим результатам лікування.