5 вересня декан терапевтичного факультету, доцент кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Стелла Кушніренко в рамках освітнього процесу провела практичне заняття для слухачів циклу спеціалізації «Нефрологія» на тему: «Вибір методу та режиму діалізної терапії».
Підготовка нефрологів і дитячих нефрологів, яка триває 6 місяців, обов’язково передбачає опанування знань і практичних навичок з питань нирково-замісної терапії – гемодіалізу, перитонеального діалізу, підготовки до- і ведення пацієнтів після трансплантації нирки.
Практичне заняття проходило на базі кафедри нефрології НМАПО імені П.Л. Шупика – відділенні гемодіалізу та екстракорпоральних методів лікування при КМКЛ №1, в якому пацієнти різних вікових груп, в тому числі і дитячого віку, з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, отримують нирково-замісну терапію.
Вибір методу та режиму діалізної терапії відіграє ключову роль в збереженні, покращенні і подовженні життя пацієнта. Переважна більшість проблем і ускладнень хворого з термінальною стадією ниркової недостатності повинна вирішуватися під час і після закінчення процедури гемодіалізу, або перитонеального діалізу – досягнення «сухої ваги», корекція артеріального тиску, електролітних порушень, гіперазотемії, введення препаратів заліза, еритропоетинів, кальційміметиків, вітаміну Д. Вибір методу та режиму діалізної терапії безпосередньо впливає на виживаємість пацієнтів, яка значно зросла за останні десятиріччя як в діалізних, так і в трансплантаційних популяціях, і хоча самі молоді пацієнти несуть найбільший ризик смертності, вони також демонструють поліпшення виживаємості з плином часу. Виживаність пацієнтів є багатофакторною, в значному ступені залежить від доступу до лікування, витрат на охорону здоров'я в країні, етіології захворювання, віку, статі, антропометричних показників, можливості трансплантації і наявності супутніх захворювань.
Відділення в якому проходило заняття, має найкращі показники виживаності пацієнтів в Україні - 5-річна виживаність на нирково-замісній терапії становить 93,1%, а 10-річна виживаність -83,3% відповідно.