Минулого року нашому закладу виповнилося 100 років. Світова історія, так само як історія Академії та її працівників переконує, що відповідь на питання про перспективи Академії на карті світу 2118-го року дуже проста: «Через 100 років місце НМАПО імені П.Л. Шупика буде там, де його визначимо зараз ми». Втім, щоб досягнути цього, маємо передусім зрозуміти виклики і можливості, які постануть перед людством у ХХІ столітті.
Думка, що Інтернет і народжені ним сервіси спричиняють на людство вплив, порівнянний з винайденням друкарського верстату, – не нова. І неменш відомим є напівжарт, що все винайдене вченими, рано чи пізно буде використане як зброя. Пропоную поглянути на два різні приклади використання згаданих можливостей, безпосередньою учасницею яких є наша Академія, і водночас долучитися до основ наукового вчення, яке отримало новий поштовх до розвитку саме завдяки можливості усіх спілкуватися з усіма, в режимі реального часу нехтуючи географічними, освітніми, майновими та іншими численними бар’єрами.
Йдеться про комунікацію.
Перш за все, подивимося на міжнародний досвід. У 2016 році Всесвітня організація охорони здоров’я видає фундаментальний звіт, базований на зібраних даних з понад ста країн, який називається «Global diffusion of eHealth: making universal health coverage achievable – Глобальне проникнення е-здоров’я: наближаючи загальне охоплення послугами охорони здоров’я». Говорячи про електронне здоров’я (eHealth) переважно мають на увазі переведення у цифровий формат даних про стан здоров’я пацієнтів, електронний запис до лікаря чи електронний рецепт. Утім, на думку ВООЗ, електронне здоров’я починається з нормативної бази, охоплює питання телемедицини, сервісів електронного медичного журналу, цифрових технологій навчання у медицині, мобільного здоров’я і включає навіть такі сфери як «великі дані» чи роботу в соціальних мережах. До слова, саме останнє з переліку фахівці ВООЗ вважають найбільш перспективною сферою в просуванні здоров’я на наступне десятиліття.
Використання соціальних мереж державними організаціями керується затвердженою Національною політикою у кожній п’ятій країні, і ще 5% країн розробили політику використання соцмереж в охороні здоров’я. Понад три чверті країн, в т.ч. Польща, Литва, Молдова, Швеція, оприлюднюють у соціальних мережах інформацію про здоров’я в межах кампаній з просування здорового способу життя, а чверть опитаних, в т.ч. Литва, використовують їх як допоміжний ресурс у керуванні візитами до лікаря.
У половині досліджених країн соціальні мережі використовуються для пошуку відгуків про надання медичної допомоги, у 72% країн світу – з метою розміщення оголошень на загальну медичну тематику (Польща, Литва, Молдова, Швеція тощо), у 59% країн – для розміщення оголошень щодо невідкладної медичної допомоги (Литва, Молдова тощо).
На рівні окремих осіб та спільнот соціальні мережі використовуються для вивчення медичних питань (у чотирьох з п’яти країнах), для допомоги у прийнятті рішення про користування тим чи іншим медичним сервісом, надання відгуків щодо медичного обладнання і працівників, запуску кампаній громадського здоров’я, участі у громадських форумах із охорони здоров’я.
Ці тенденції не оминули і нашу Академію, де вже рік триває масштабне маркетингове дослідження, метою якого було встановити потреби лікарів у безперервному професійному розвитку та змінити підходи до нашої роботи відповідно з баченням медичної фахової спільноти. Про його попередні результати автори вже писали у весняному числі ДМО (ДМО №6 ВЕСНА 2019, стор. 13), тож зараз хочу дещо розповісти про зміни, які відбулися на виконання бачення наших слухачів чи потенційних слухачів.
Курикулуми
Цілком зрозумілим є бажання лікарів бачити основні професійні результати циклу ще до ухвалення рішення про його проходження. Адже йдеться не лише про гроші! Залишити своє робоче місце, колектив, пацієнтів, сім’ю, щоб кілька тижнів приділити навчанню – рішення не з простих. Для цього треба не просто знайти відповідну кількість часу (між тим, Академія активно впроваджує короткострокові – тижневі й двотижневі вузькоспеціалізовані цикли, працює над поєднанням різних форм БПР, напр., проведення серії майстер-класів під час роботи науково-практичної конференції тощо), а ще й мати глибоку внутрішню переконаність у важливості проходження саме цього циклу тематичного удосконалення. На важливості попереднього інформування про навчальне наповнення циклу наголосили понад 84% з півтори тисячі опитаних лікарів.
Проект такого документу, що згодом отримав назву «курикулум», був спільно розроблений фахівцями відділу комунікацій та кафедри громадського здоров’я і активно підтриманий вже третиною кафедр Академії: гастроентерології, дієтології і ендоскопії, діабетології, кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, клінічної лабораторної діагностики, медицини невідкладних станів, медицини праці, психофізіології та медичної екології, медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини, медичної статистики, ортопедичної стоматології, оториноларингології, офтальмології, патологічної та топографічної анатомії, педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права, педіатрії № 1, радіології, сімейної медицини, стоматології дитячого віку, судової медицини, терапії та геріатрії, урології, філософії, функціональної діагностики, щелепно-лицевої хірургії, ядерної медицини, радіаційної онкології та радіаційної безпеки. І цей перелік поповнюється щомісяця, так само, як і спектр охоплених курикулумами циклів.
Курикулум – це стислий виклад мети та завдань циклу, його основних блоків чи тем, опис прикладної складової циклу, а також інформації про дату, час та місце його проведення і контактні дані куратора. Ознайомитися з підготованими курикулумами можна на сторінці відповідної кафедри офіційного веб-сайту nmapo.edu.ua у розділі «Календарний план циклів».
Електронна реєстрація
Ще одним «невеликим кроком», який має шанс здобути великий успіх, став початок пілотного проекту з електронної реєстрації на навчальні курси. Підготовча робота не завершена ще й досі, попереду – докорінний перегляд і відпрацьованого до автоматизму алгоритму роботи, і можливо – нормативної бази, втім мета – створення нової якості та зручності навчання для наших слухачів – передусім.
Наразі у пілотному проекті беруть участь кафедри проф. Сергія Саволюка, проф. Андрія Біляєва, проф. Марини Долженко, проф. Олександра Владимирова, члена-кореспондента НАМН України Наталії Харченко, проф. Олени Охотнікової, проф. Володимира Краснова, проф. Віктора Літуса, проф. Тетяни Марушко і на їхні цикли кожен охочий може зареєструватися через інтернет, натиснувши на кнопку, розташовану на головній сторінці сайту або безпосередньо за посиланням: https://www.nuozu.edu.ua/d/nd/osvitnia-diialnist.
Надавати свої пропозиції щодо оптимізації цього напряму роботи запрошую на адресу відділу комунікацій НМАПО ([email protected]).
Вже під час підготовки цієї статті стало відомо про ухвалення стратегічного рішення у найстисліші теріміни – до одного року – розробити та впровадити набагато інтегрованішу систему електронної реєстрації, що повністю виключить потребу якось контактувати з Академією до приїзду на навчання. Розроблений продукт передбачатиме можливість перевірки доступності конкретного курсу та можливості слухача його відвідати, дистанційну оплату банківською карткою, отримання модифікованої електронної путівки тощо.
Повну версію статті читайте в осінньому номері Дайджесту медичної освіти.
Костянтин БАЛАШОВ
керівник відділу комунікацій