ЖИЛКА Надія Яківна — доктор медичних наук, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології (2006), старший науковий співробітник, міжнародний експерт з питань репродуктивного здоров’я ВООЗ та ООН, заслужений лікар України (2006).
Нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесними грамотами МОЗ України (2003, 2006), Почесною грамотою ЮНІСЕФ (2007), номінант на премію ВООЗ (2004).
У 1981 р. закінчила Благовєщенський державний медичний інститут. Пройшла трудовий шлях від лікаря акушера-гінеколога районної лікарні до керівника службою акушерства та гінекології в Міністерстві охорони здоров’я України.
Має значний досвід роботи в сфері управління охороною здоров’я: працювала заступником завідувача відділом охорони здоров’я Кіровоградської міськдержадміністрації та заступником начальника управління охорони здоров’я Кіровоградської облдержадміністрації з питань охорони материнства та дитинства (1997-1999).
З 1999 по 2011 рр. працювала в Міністерстві охорони здоров`я України, обіймаючи керівні посади в службі охорони материнства та дитинства. У 2010-2011 рр. працювала керівником Національного проекту «Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства».
Під безпосереднім керівництвом розроблено біля 70 нормативно-правових актів з питань репродуктивного здоров’я, планування сім’ї, профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, охорони дитинства, нормативів надання амбулаторної і стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги. Була координатором розроблення Національної програми “Репродуктивне здоров’я 2001-2005”, Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року» та міжгалузевої програми “Профілактика передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини та забезпечення медико-соціальною допомогою ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей” на 2006 - 2008 роки», численних галузевих програм.
Жилка Н. Я. є ідеологом та автором Концепції Національного проекту «Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства», який впроваджується під патронатом Президента України.
У 2011 р. захистила докторську дисертацію на тему: «Медико-соціальне обґрунтування системи профілактики передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини».
Автор біля 250 наукових праць, в тому числі автор і співавтор 87 монографій, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, має 4 галузевих нововведення. Є керівником 4 здобувачів наукового ступеню.
Наукові дослідження пов`язані з теорією і практикою соціальної гігієни, управління охороною здоров`я, організацією медичної допомоги дітям і матерям, розвитком сімейної медицини.