Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Відтоді було відкрито шлях до діагностики та лікування туберкульозу.
В 1890 Кох виділив туберкулін – стерильну рідину, що містить речовини, які виробляють мікобактерії туберкульозу в ході зростання. Туберкулін був запропонований ним і як діагностичний, і як лікувальний засіб. Але дослідження, зроблені у різних країнах світу, незабаром підтвердили, що препарат можна використовувати лише для діагностики туберкульозу.
Відкриття Кохом туберкуліну зіграло величезну роль боротьби з туберкульозом і поряд з відкриттям збудника туберкульозу стало головною причиною присудження вченому в 1905 Нобелівської премії. Усього через 5 років після відкриття збудника туберкульозу Р. Філіп в Единбурзі заснував перший у світі протитуберкульозний диспансер, у якому поєднували лікування, активне спостереження і соціальну підтримку хворих на туберкульоз. Ця система надалі лягла в основу успішної організації протитуберкульозної служби майже в усіх країнах світу.
Туберкульоз залишається одним із найбільш смертоносних інфекційних вбивць у світі. За даними ВООЗ, щодня близько 4 000 людей втрачають життя від туберкульозу і 28 000 людей захворіють на нього. В період з 2000 по 2022 р. лікування людей, що хворіють на туберкульоз, в тому числі людей, які живуть з ВІЛ, врятувало 75 мільйонів життів. Однак збої через пандемію COVID-19, поряд з недостатнім об’ємом медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз в країнах, що розвиваються, негативними наслідками збройних конфліктів, зміною клімату та іншими стихійними лихами звели прогрес протитуберкульозних заходів, передбачених стратегією THE END TB, нанівець. Тому мета політичної декларації Генеральної Асамблеї ООН (2018), присвячена боротьбі з туберкульозом, яка передбачала залучити до лікування 40 мільйонів людей, а до профілактичного лікування ще 30 мільйонів людей в період з 2018 по 2022 р., досягнутою не була. Але наполегливість ООН та ВООЗ щодо покращення ситуації з туберкульозу у світі надихають на успіх.
Під час другого засідання Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2023 р. прийнята нова політична декларація, яка передбачає розширити доступ до лікування і профілактики всіх верств населення світу, які цього потребують, не порушуючи їх прав, збільшити інвестиції, прискорити наукові дослідження та інновації у сфері діагностики та лікування туберкульозу.
Співробітники кафедри фтизіатрії і пульмонології НУОЗ України імені П. Л. Шупика не залишаються осторонь проблеми діагностики та лікування туберкульозу, спрямовуючи свої зусилля на поширення знань щодо даної хвороби серед населення та медичних працівників, а також проводячи консультативну та лікувальну роботу серед пацієнтів клінічної бази кафедри та інших лікувальних закладів м. Києва. Не перестаємо сподіватись, що до 2035 року світ покладе край туберкульозу, досягнувши бажаної мети: нуль смертей та нуль випадків захворювання.