Google search

З 18 по 24 листопада у світі проходить Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів. За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей були повʼязані з антибіотикорезистентністю. Якщо антибіотики перестануть діяти, 3 з 10 випадків пневмонії закінчуватимуться смертю, 5 з 1000 жінок не виживатимуть після пологів, лише чверть людей, які хворіють на туберкульоз, зможуть вилікуватися. 

Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування. Внаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати (як давно відомі, так і нещодавно винайдені) стають неефективними, а інфекції стає важко або неможливо вилікувати. 

Яких рекомендацій важливо дотримуватися?

  • Приймати протимікробні препарати лише за призначенням лікаря, у жодному разі не займатися самолікуванням! 
  • Не використовувати антибіотики у разі вірусних інфекцій. Таку рекомендацію може дати лише лікар (після огляду та додаткових аналізів).
  • Проходити повний курс лікування згідно з призначенням лікаря, не пропускати прийом ліків, не переривати лікування, навіть якщо стало краще.
  • Не використовувати протимікробні препарати, які залишилися після курсу лікування. 
  • Не ділитися протимікробними препаратами з друзями чи родичами і не «призначати» їм лікування.
  • Не пропускайте щеплення за календарем та рекомендовані вакцинації.

Особливо небезпечна стійкість до протимікробних препаратів у час війни. Вона суттєво збільшує навантаження на систему охорони здоровʼя. За правильного застосування такі ліки рятують життя пораненим і хворим військовим. Проте якщо резистентність до таких ліків поширилася, це сильно ускладнює лікування й одужання пацієнтів.

Для того, щоб стійкість до протимікробних препаратів не стала ще більшою проблемою, потрібні спільні зусилля як працівників медичної системи, так і пацієнтів. У 2015 році ВООЗ запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька років тому й активно впроваджує необхідні для протистояння проблемі зміни. Зокрема, до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву. Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків. 

Додатково: Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оновила список пріоритетних бактеріальних патогенів (Bacterial Priority Pathogens List 2024 — BPPL), які загрожують здоров’ю мільйонів людей та вимагають особливого контролю з боку медичних систем кожної країни.

Публікація за матеріалами сайту: https://moz.gov.ua

Оцініть матеріал

Актуальність матеріалу: 50% - 1 Голосів
Корисність матеріалу: 50% - 1 Голосів
Доступність матеріалу: 50% - 1 Голосів

Загальна оцінка матеріалу

Читайте також