Міністерство охорони здоров’я України розробило державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року та операційний план її реалізації на 2024—2026 роки. Стратегія включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу «Єдине здоров’я». 

“Стійкість до антибіотиків ставить під загрозу розвиток медичних інновацій та ефективне лікування будь-яких інфекцій — від пневмонії та туберкульозу до одужання пацієнтів після оперативних втручань.

В Україні під час війни число травм зростає, лікарі стикаються зі збільшенням кількості інфекційних збудників, стійких до антимікробних препаратів. На рівні міністерства ми проводимо системну роботу з протидії цій загрозі: для обмеження самопризначення антибіотиків працює електронний рецепт, кількість бактеріологічних лабораторій, які є частиною міжнародної системи епідеміологічного нагляду за останні 3,5 роки зросла майже вдвічі — з 37 до 79, оновлені протоколи лікування та призначення антибіотиків для лікарів, затверджено стандарти інфекційного контролю, посилюємо рутинний епіднагляд за антимікробною резистентністю, зокрема, серед поранених під час війни. Однак головне завдання для пацієнтів — припинити займатися самолікуванням, не призначати собі ліки самостійно і приймати препарати саме так, як їх призначив лікар; для медичних працівників (від медсестер до менеджерів) — дотримання стандарту інфекційного контролю.” Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України.

Оновлений документ базується на напрацюваннях виконаних при реалізації Нацплану (2019–2021 роки), виявлених проблем та нових викликів. Ключові напрями ухваленої Урядом державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року:

• Посилення системи інфекційного контролю в закладах охорони здоровʼя.
• Підвищення спроможності бактеріологічних лабораторій.
• Впровадження системи нагляду за збудниками з АМР та споживанням антимікробних препаратів.
• Посилення заходів для забезпечення благополуччя тварин, ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя в контексті протидії поширенню збудників з АМР.
• Підвищення обізнаності населення, медичних та ветеринарних працівників щодо профілактики інфекцій та протидії поширенню збудників з АМР.
• Посилення кадрового потенціалу та проведення наукових досліджень.

У 2023 році лабораторіями-учасниками національної мережі епіднагляду досліджено понад 43 тисячі зразків крові та 7,7 тис. зразків спинномозкової рідини. Ізольовано понад 2,4 тис. штамів, що належать до пріоритетних патогенів. За результатами епіднагляду найбільше занепокоєння викликають представники грамнегативної мікрофлори, наприклад як K. рneumoniae, резистентність до карбопенемів яких наближається до 70%. 

У 2015 році ВООЗ запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька років тому і активно впроваджує необхідні для протистояння проблеми зміни. Зокрема, до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву. Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків. 

Також в стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з меншим ризиком розвитку АМР (за відсутністю прямих протипоказань).

Зменшення споживання резервних антибіотиків свідчить про те, що лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Це дає змогу зберегти важливі препарати для випадків, де інші антибіотики неефективні. 

У стаціонарних відділеннях (наказ МОЗ України №1614) незалежно від форми власності посилюють систему профілактики інфекцій, інфекційного контролю та адміністрування протимікробних препаратів. Передбачений цим наказом комплекс заходів дозволяє покращити протидію поширенню інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їхню профілактику, знизить поширення антимікробної резистентності, оптимізує використання антибіотиків та зменшить фінансове навантаження на лікарню.

За матеріалами публікації сайту МОЗ України