Реалізація будь-якого проєкту повинна мати на виході одержання конкретних позитивних змін. Отже, при формулюванні очікуваних результатів розробник проєкту має виходити з того, що ці результати будуть чимось таким, що можна охарактеризувати певними словами, що свідчать про позитивні зміни, які відбулися під впливом заходів проєкту.
У світових підходах до проєктного менеджменту виділяють три окремі категорії:
- Безпосередні очікувані результати (outputs), які мають бути отримані власне в результаті реалізації заходів проєкту. Ці результати варто розписувати, як чіткий перелік фактів, що чітко відповідають поставленим завданням і основній меті проєкту.
Подумайте, які результати будуть отримані при проведенні кожної конкретної дії (заходу), запишіть їх. Це дозволить вам не упустити важливі результати. Якщо при розробці цього розділу проєкту ви зазнаєте труднощів, виходить, завдання проєкту поставлені недостатньо конкретно.
- Наслідки (outcomes) — середньострокові результати, які є логічним підсумком комбінації безпосередніх результатів.
- Довгостроковий ефект (impact, або вплив) — зміни у суспільному полі, які викликатиме ваш проєкт. Це свого роду прогноз на майбутнє, тобто це той вплив, який буде відчуватися в суспільстві після закінчення проєкту. Із категорією впливу також тісно пов’язана категорія стійкості або життєздатності проєкту.
Зазвичай організації приділяють недостатньо часу обмірковуванню цієї частини проєкту, однак саме результати є критеріями оцінки ефективності проєкту й демонструють, наскільки розробники розуміють, до чого вони прагнуть, і як будуть цього досягати.
Бажано, щоб усі результати мали кількісні або якісні показники.
Кількісний результат (що буде зроблено?) фіксує кількість зроблених послуг, учасників заходів, одержувачів конкретної допомоги, кількість випущених книг тощо.
Якісний результат (що змінилося?) має відображати позитивні зміни, які відбудуться в результаті проведення заходів, надання послуг та ін.
Опишіть всі результати, але виберіть найбільш вагомі. Пам’ятайте, що результати мають бути вимірюваними. Спробуйте відповісти, наскільки краще (більше / менше / сильніше) стало. Краще навести декілька хороших і конкретних результатів, ніж множину неясних і розпливчастих.
Якщо при описі проблеми ви вказали дані, які характеризують стан справ до проєкту, ви можете продемонструвати, яким чином ситуація має змінитися на краще завдяки реалізації саме вашого проєкту.
Дуже важливим елементом прогнозування та отримання результатів є їх оцінювання. Заявка, що буде містити план оцінки ефективності проєкту та механізм оцінки його результатів, буде свідчити про те, що ваша організація професійно і відповідально підходить до виконання запропонованого проєкту.
Варто оцінити ступінь ефективності роботи в цілому, щоб зрозуміти, наскільки вдалося досягти поставлених цілей. Подібна оцінка називається оцінкою результатів. Оцінка може проводитися для одержання відомостей про перебіг проєкту. Це потрібно для коригування проєкту безпосередньо в процесі виконання. Така оцінка називається оцінкою ходу роботи.
Вимірювані завдання готують підґрунтя для ефективної оцінки. Якщо вам складно визначити, які критерії краще використовувати для оцінки проєкту, заново перегляньте мету і завдання. Імовірно, вони недостатньо конкретні.
Багато планів оцінки проєктів суб’єктивні за своєю суттю. Суб’єктивні оцінки зазвичай говорять нам про те, що люди думають про проєкт, але рідко оцінюють конкретні результати його роботи. Суб’єктивізм часто впливає на оцінку результатів. Він особливо помітний, якщо ви самі оцінюєте результати своєї роботи, відчуваючи, що від очевидних гарних результатів залежить ваше подальше фінансування. Один із способів досягти більш об’єктивної, а найчастіше й більш професійної оцінки полягає в тому, щоб запросити будь-яку сторонню організацію зробити оцінку за вас. Іноді можливо, щоб така організація сама запропонувала план оцінки, що може бути пред’явлено донору, як частина вашої заявки. Це не тільки забезпечить більш об’єктивну оцінку, але й підвищить рівень довіри до вас.
Підготував Олександр Вольф, провідний фахівець відділу з міжнародного співробітництва НМАПО імені П.Л.Шупика